Шановні друзі!
Щиро вітаю із визначною датою — 350 років відтоді, як Батурин став гетьманською столицею України.
Особливий статус Батурина було визначено Глухівськими статтями 16 березня 1669 року, а вже в квітні того року у місті постійно проживав гетьман Дем’ян Ігнатович, якого за три роки змінив Іван Самойлович, а ще через 15 років — Іван Мазепа. Саме Мазепа підніс на найвищий щабель політичну роль Батурина. Тому місто перше потрапило на жертовний вівтар виступу Мазепи проти Москви восени 1708 року.
Батурин був знищений. Ця акція, крім військово-стратегічної, мала в першу чергу політичну мету: ліквідацію ядра суверенної влади, чим в очах кожного народу і міжнародної спільноти завжди є столиця.
Хоча резиденція призначеного Петром І гетьмана Івана Скоропадського постала у Глухові, вже гетьман Данило Апостол, пам’ятаючи про те, яке значення мав Батурин для українського народу, не раз клопотав про повернення до нього гетьманського осідку, але щоразу отримував від царів категоричну відмову.
У 1750 році гетьман України Кирило Розумовський зміг повернути резиденцію до Батурина. Він мав грандіозні плани щодо відродження міста та повернення йому столичних функцій і втілював ці плани впродовж 14 років свого гетьманування.
Протягом останніх 350 років вітчизняної історії саме Батурин є символом нашої сили, боротьби, прагнення до волі.
Священна боротьба українського народу за свою суверенність триває і в наш час. За це віддали життя Небесна Сотня і добровольці, наші військові на сході країни, де і сьогодні йде збройна боротьба з російським агресором.
Пам’ять про доблесні подвиги пращурів живе у віках і вселяє в нас непохитну віру у нашу перемогу!
Голова Верховної Ради України Андрій ПАРУБІЙ.
