Олег Купрієнко, Юхим Звягільський.
Іван Спориш, Григорій Шверк.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Парламентська хроніка
Ранкове засідання 14 березня
На початку засідання на пропозицію Першого заступника Голови Верховної Ради Ірини Геращенко парламентарії аплодисментами привітали українських добровольців, які п’ять років тому першими стали на захист України від російського агресора. Відповідно до Постанови парламенту від 17 січня 2017 року День українського добровольця щорічно відзначається 14 березня. «Дорогі добровольці, дозвольте від імені Верховної Ради України подякувати кожному з вас за те, що в 2014—2015 роках ви стали поряд з українською армією, стали частиною Збройних Сил України та Національної гвардії. Дякуємо, вітаємо, вшановуємо пам’ять загиблих добровольців», — сказала Перший заступник глави парламенту.
Згодом Голова Верховної Ради Андрій Парубій, який зранку вітав із Днем українського добровольця перший батальйон оперативного призначення Національної гвардії імені генерала Кульчицького, нагадав, що це був перший добровольчий батальйон, до якого увійшли патріоти з усієї України. «Я хочу привітати добровольців з усіх підрозділів та з усіх частин, які пішли першими на фронт», — сказав він та нагадав, що 13 березня п’ять років тому Верховна Рада ухвалила закон про Національну гвардію України. «Я мав честь доповідати його як секретар Ради національної безпеки і оборони України. І десятки тисяч українських добровольців пішли на фронт захищати Україну. Вони, можливо, ще не мали достатнього досвіду і прийшли прямо з боїв Майдану, але вони мали велику любов до України, велике бажання захищати Україну і це зламало всі плани Путіна. Завдяки добровольцям була сформована ідеологічна основа української армії», — наголосив Андрій Парубій. Він привітав з Днем українського добровольця всіх тих, хто досі перебуває на фронті, а також колег-народних депутатів, які в складі різних батальйонів захищали країну на фронті та продовжують робити це в сесійній залі. «Ми й нині захистимо Україну від тих, хто намагається її знищити», — заявив глава парламенту.
Продовживши розгляд у другому читанні законопроекту про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д), І. Геращенко повідомила, що протягом двох попередніх днів Верховна Рада дійшла до 272-ї поправки розділу ІІІ «Обов’язок володіти державною мовою».
Доповідач, голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький закликав колег не наполягати на підтвердженні врахованих поправок та не затягувати розгляд законопроекту.
Коментуючи пропозицію народного депутата Михайла Папієва поставити на підтвердження поправку, яка стосується норми, згідно з якою робочою мовою діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної та комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова, М. Княжицький закликав його не маніпулювати. Чимало положень законопроекту вступлять в дію тільки через два-три і більше років. «Держава дбатиме, щоб дати людям освіту, будуть перехідні періоди, але громадяни України будь-якого походження, які працюють в органах влади, повинні володіти державною мовою. Ми повинні цього досягти, бо це наші громадяни. І так само, як ми поважаємо їхню мову і їхнє походження, вони мають поважати мову держави, в якій живуть і працюють», — сказав голова комітету.
Враховуючи, що чимало поправок були підтримані комітетом, але не підтверджені голосуванням у сесійній залі, Голова Верховної Ради зауважив, що після завершення розгляду всіх поправок парламент на пропозицію комітету зможе повернутися до найважливіших із них та ухвалити результативне рішення.
Після переходу до розділу ІV законопроекту «Застосування державної мови в роботі органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності», народний депутат Григорій Тіміш зазначив, що на Буковині чи на Закарпатті під час різноманітних фестивалів, наприклад, фестивалю «Мерцішор», представники національних меншин використовують свої рідні мови та заявив, що цей законопроект фактично позбавляє їх такої можливості.
У відповідь М. Княжицький запевнив, що ані фестивалю «Мерцішор», ані іншим фестивалям національних меншин нічого не загрожує, бо це гарантується наступними статтями законопроекту.
А присутній під час обговорення віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко зауважив: «Щоб не складалося враження, що цей закон утискатиме права угорської чи румунської національних меншин, треба пам’ятати, що в Україні з 1992 року діє закон про національні меншини, яким застережене право проведення різноманітних заходів, зокрема й культурних, у місцях їхнього компактного проживання. Крім того, буде ухвалено закон про мови національних меншин та корінних народів, у якому буквально буде виписано всі ці норми. А до того діятимуть великі перехідні періоди, передбачені у Перехідних положеннях законопроекту, тож немає підстав хвилюватися».
Підтримана комітетом норма про застосування державної мови в судочинстві передбачає, що в судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. Водночас в судовому процесі може застосовуватися й інша мова в порядку, визначеному процесуальними кодексами та Законом «Про судоустрій і статус суддів».
Натомість тільки державною має бути мова нормативних актів, документації, діловодства, команд, навчання, виховних заходів, іншого статутного спілкування та службової діяльності у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. При цьому парламентарії не підтримали поправку народного депутата Олега Мусія щодо поширення цієї норми й на позастатутне спілкування військовослужбовців.
Розглянувши поправки народного депутата Василя Брензовича та інших народних депутатів щодо використання мов корінних народів і національних меншин під час виборчого процесу, комітет погодився включити до законопроекту норму, за якою в окремих населених пунктах допускається поширення матеріалів передвиборної агітації, виконаних державною мовою та дубльованих мовами відповідних корінних народів, національних меншин України.
Під час розгляду поправок, які стосувалися використання державної мови в трудових відносинах, народний депутат Валерій Писаренко зазначив, що пропоновані положення законопроекту можуть стати причиною звільнення з роботи, якщо хтось, наприклад, у курилці, розмовлятиме російською мовою.
Спростовуючи це твердження, М. Княжицький підкреслив: насправді йдеться про те, що ніхто не може бути змушений використовувати під час перебування на роботі та виконання обов’язків за трудовим договором іншу мову, ніж українська, окрім низки випадків, пов’язаних з обслуговуванням іноземців та співпрацею з юридичними особами, органами і посадовими особами іноземних держав та міжнародних організацій.
Після завершення розгляду 423 поправки заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд за заявою фракції «Опозиційний блок» та групи «Відродження» була змушена оголосити півгодинну перерву та закрила ранкове засідання. «Ця заява про перерву подана з метою затягування розгляду законопроекту про державну мову», — констатувала вона.
Із заявою виступив керівник фракції Радикальної партії Олег Ляшко, який закликав Президента оголосити амністію тисячам добровольців, які роками сидять у тюрмах і багато з яких — за вигаданими звинуваченнями. «Терористів, сепаратистів, які переходять за програмою СБУ «Повернись додому», звільняють від відповідальності. Тому найкращим вітанням для тисяч українських добровольців, котрі, як правило, ні за що сидять по тюрмах, буде їхнє звільнення», — сказав він.
О. Ляшко закликав замість давати людям подачки у вигляді копійчаної допомоги, зменшити вартість комунальних послуг. «Може хто забув, то нагадаю, що з 1 травня знову на 40 відсотків планується підвищити ціну на газ. Сьогодні дають ці гроші начебто як субсидії і доплати до пенсії, а завтра людям прийдуть вдвічі більші платіжки за комуналку», — заявив він та ще раз закликав підтримати внесений фракцією Радикальної партії проект постанови про скасування рішення уряду щодо підвищення цін на газ та встановлення мораторію на підвищення вартості житлово-комунальних послуг. «Ми вітаємо рішення уряду, який не продовжив контракт із головою «Нафтогазу України» Андрієм Коболєвим, але цього недостатньо — треба повернути півтора мільярда гривень премії, яку керівництво компанії виплатило собі та вивело в офшори», — додав О. Ляшко та закликав унормувати питання оплати праці державних чиновників і керівників державних компаній, бо не може такого бути, що мільйонам людей платять копійчані пенсії та зарплати, а керівництву «Нафтогазу» — мільйонні зарплати і мільярдні премії.
З днем народження вітали народних депутатів Владислава Бухарєва, Сергія Фаєрмарка та Юрія Шаповалова.
