Тимчасова слідча комісія Верховної Ради щодо розслідування вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк, створена при Комітеті з питань запобігання та протидії корупції, заслухала інформацію керівників правоохоронних органів — Генерального прокурора України Юрія Луценка, керівника Національної поліції Сергія Князєва і представника СБУ.
Генпрокурор не виключив, що справу Гандзюк може бути перекваліфіковано. За словами Ю. Луценка, наразі розслідування проводить Головне слідче управління СБУ під процесуальним керівництвом ГПУ — за ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України. «Якщо судово-медична експертиза підтвердить, що існує причинно-наслідковий зв’язок між хімічними опіками і настанням смерті, то це — ст. 115 КК України. Якщо інакше — можливо, я допускаю, що буде змінена кваліфікація», — заявив Генпрокурор. За його словами, справу може бути перекваліфіковано за ст. 121 ККУ. У рамках розслідування вбивства К. Гандзюк було призначено 45 судових експертиз, більшість з яких уже проведено. Ю. Луценко також відзначив, що після завершення судмедекспертизи можна буде направити запит на екстрадицію одного з підозрюваних у причетності до убивства. «Ми чекаємо зараз на остаточні висновки медичної експертизи, щоб остаточно визначитися з кваліфікацією і з подальшим оголошенням інших учасників злочину у міжнародний розшук», — сказав Ю. Луценко (за даними правоохоронців і ЗМІ, один із фігурантів справи убивства Гандзюк Олексій Левін наразі переховується у Домініканській Республіці). Генпрокурор також заявив, що ГПУ оскаржить в Апеляційному суді рішення Печерського суду Києва щодо зняття з підозрюваного у замовному вбивстві Гандзюк Владислава Мангера електронного браслета. «На цей момент слідство вважає, що замовником є громадянин Мангер, який через знайомих йому організаторів — Павловського і Торбіна — замовив виконання злочину у чотирьох осіб», — заявив Генпрокурор.
Голова Нацполіції Сергій Князєв на засіданні ТСК повідомив, що упродовж 2014-2019 років було зареєстровано 149 заяв і відкрито 144 кримінальні провадження щодо злочинів, пов’язаних із громадськими активістами. Найбільше таких фактів зареєстровано у Києві — 29, Одеській області — 19, Київській — 18, Дніпропетровській — 15. Більшість активістів виступали проти корупції, обстоювали збереження чистоти довкілля, боролися з незаконною забудовою. Серед постраждалих, за даними поліції, є журналісти, правозахисники, депутати місцевих рад, волонтери і представники ЛГБТ-спільноти. За цей період було вбито 19 громадських активістів, 38 зазнали тілесних ушкоджень. За словами С. Князєва, за результатами досудових розслідувань у 25 справах до суду були направлені обвинувальні акти, 18 справ закриті за відсутністю складу злочину, 9 — передано за підслідністю до підрозділів СБУ та прокуратури. На сьогодні слідчими Нацполіції розслідується 91 кримінальне провадження.
Справу Катерини Гандзюк було передано розслідувати від Нацполіції до СБУ. Начальник Головного слідчого управління Служби безпеки України Григорій Остафійчук повідомив, що у справі Гандзюк вже допитано 375 свідків, проведено понад 50 обшуків, проведено 10 слідчих експериментів, 45 судових експертиз. СБУ вбачає у цьому злочині «економічне підґрунтя»: «Досудове слідство триває. Ми далі працюємо у цьому напрямі та по інших обставинах цього злочину, які мають економічне підґрунтя на теренах Херсонщини», — сказав представник СБУ.
На засіданні також були присутні представники Моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Після виступів правоохоронців засідання ТСК перейшло у закритий режим.
31 липня 2018 року херсонську громадську активістку Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою біля її будинку. Вона отримала хімічні опіки понад 35% поверхні тіла і 4 листопада померла в лікарні. ГПУ оголосила підозру в організації вбивства Гандзюк голові Херсонської облради Владиславу Мангеру, котрому суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 2,4 мільйона гривень. 15 лютого Мангер вийшов на свободу, бо за нього вніс заставу його адвокат. Мангер заперечує свою причетність до вбивства Гандзюк.
