Ложа уряду.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Парламентська хроніка
Ранкове засідання 15 березня
15 березня в нашій країні відзначають віховий день в історії українського державотворення. Про це нагадав Голова Верховної Ради Андрій Парубій на ранковому засіданні. «Вісімдесят років тому парламент Карпатської України проголосив повну державну самостійність, — сказав він. — Президентом Карпатської України було обрано нашого видатного земляка, Героя України отця Августина Волошина.
Протягом короткого часу Карпатській Україні вдалося заснувати власні Збройні Сили «Карпатську Січ», а головним комендантом її став Дмитро Климпуш, дідусь нашого віце-прем’єр-міністра Іванни Климпуш-Цинцадзе. Це символічний зв’язок поколінь. Хочу наголосити, що Українські Збройні Сили перші в Європі стали на збройний бій із нацистськими союзниками. Коли мовчала Європа, бійці Карпатської України стали в боротьбі за незалежність своєї країни проти нацистських союзників».
А. Парубій запросив народних депутатів оглянути в кулуарах виставку «Срібна земля», присвячену 80-літтю держави Карпатська Україна, створеної фундацією імені Олега Ольжича. «Проголошення незалежної Карпатської України — це знаменний символ і одна із міцних опор, на яку спирається фундамент Української державності, — підкреслив він. — Ми більше не дозволимо її втратити. Ми переможемо! Слава Україні»!
А на початку засідання Голова Верховної Ради звернув увагу на те, що в четвер під час розгляду важливого закону про мову народні депутати двічі брали реальні перерви. «Детально з’ясовував цю позицію, — підкреслив глава парламенту, — і хочу сказати, що вважаю це зловживанням. У Регламенті зазначено, що голова має право оголосити перерву до 30 хвилин, але це може бути і п’ять, і десять хвилин. Звертаюся до голів фракцій з проханням обмежитися з ініціативами реальних перерв».
Тоді на вимогу двох фракцій з трибуни виступив представник «Опозиційного блоку» Ігор Шурма. Він поінформував, що його заява є зверненням до Президента й звернув увагу на ситуацію, яка склалася в нашій країні в соціальній сфері. Зокрема, йшлося про виплати пенсій тим людям, які зареєстровані в так званих «ДНР» і «ЛНР». У грудні 2018 року уряд повідомив, що виплати отримує менша частина пенсіонерів на цій території. «Моніторингова комісія ООН наголошує, що відсутність будь-яких змін у політиці уряду для здійснення соціальних виплат, зокрема пенсій, прив’язується до необхідності зареєструватися пенсіонеру як тимчасово переміщена особа, — сказав І. Шурма. — У результаті громадяни України не можуть на рівних умовах здійснювати свої основні соціальні та економічні права». Уряд не бере до уваги рішень Верховного Суду, винесених протягом останніх півроку і продовжує прив’язуватися до реєстрації внутрішньо переміщених осіб. Народний депутат також говорив про складнощі, які виникають у літніх людей під час перетину контрольно-пропускних пунктів на кордоні з окупованими територіями. Парламентарій озвучив вимогу своїх однопартійців про те, щоб внести на розгляд постанову № 4575 про виконання Резолюції парламентської асамблеї Ради Європи.
У відповідь на це Прем’єр-міністр Володимир Гройсман сказав, що добре розуміє, яка складна ситуація на тимчасово окупованих російськими військами територіях. «Якби не поплічники з «Партії регіонів», ніякі війська туди б не зайшли, і пенсіонери там не страждали б», — підкреслив він. Виступив з трибуни на вимогу двох фракцій і керівник Радикальної партії Олег Ляшко. Він зацитував кілька листів від своїх виборців. Люди скаржаться на те, що їм важко виживати на незначні кошти, які держава виплачує за інвалідністю. Мовляв, вони потребують постійного лікування, але навіть не ходять в аптеки, бо ледве зводять кінці з кінцями.
А під час години запитань до уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман наголосив: розуміє, що виплати для соціально незахищених категорій громадян залишаються на досить низькому рівні. І це через те, що протягом 27 років незалежності в нашій країні не відбувалося необхідних змін. «У 2014 році ми отримали слабку економіку, соціальну політику та нульовий бюджет і атаку на сході країни, — сказав він. — Для нас це стало спільними серйозними викликами. Але в центрі наших інтересів стоять доходи громадян, які мають бути не просто номінальними, а й реалістичними». Перші два роки після початку російської агресії глава уряду назвав «абсолютно катастрофічними для держави». Але нині економіка почала відновлюватися і соціальні стандарти хоч повільно, але зростають, акцентував він.
Від уряду виступив перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Максим Нефьодов. Він розпочав з того, що зростання економіки можливе лише за умови розвитку бізнесу, який дасть нові робочі місця, сплачуватиме податки і підніме рівень зарплат. Протягом трьох останніх років наша країна демонструє найбільше зростання серед сусідніх країн, запевнив урядовець. Із 2009 року Україна друга в світі за темпами зростання в рейтингу. Він зазначив: ми втратили час, коли інші країни зростали в 90-х роках і тому тепер доводиться надолужувати. Попереду довгий шлях, але фахівці Кабміну знають як протягом трьох років «дійти до місця Топ-30 у світі», запевнив М. Нефьодов. Протягом останніх років скасовано майже тисячу незаконних та неактуальних актів тільки на рівні Кабінету Міністрів і ще сотні на рівні окремих міністерств. Деякі з цих актів датувалися ще 20—30-ми роками минулого століття. За спеціальною методикою вартість кожного такого акта розраховується, каже чиновник і запевняє: завдяки скасуванню непотрібних перешкод, бізнес щороку економить майже мільярд гривень. Ці кошти можна буде пустити на інвестиції та зростання зарплат. Уряд докладає також зусиль для того, щоб відкрити всю інформацію, яка стосується різних регуляцій. «Вірю, що найгірші речі робляться потайки», — сказав М. Нефьодов. Дані про перевірки розміщаються на спеціально створеному порталі. Це дуже актуально не тільки для бізнесменів, які почуваються більш захищеними перед перевіряючим, а й з точки зору захисту прав споживачів. Так, можна дізнатися, чи відповідає нормам пожежної безпеки той чи інший торговельний заклад, чи не знайдено небезпеки для малюків у певному дитячому садочку тощо.
Урядовці також розробили покрокову інструкцію для бізнесменів-новачків. Це інформація про те, як відкрити майже сто видів власних справ. Вона також є в загальному доступі в Інтернеті. М. Нефьодов подякував парламентаріям за те, що протягом минулого року і вже цьогоріч вони змогли ухвалити низку необхідних законопроектів. Йдеться про закон про валюту, про єдине вікно на митниці, спрощення будівельних регуляцій тощо.
Час, відведений на спілкування із членами Кабінету Міністрів, народні депутати традиційно витратили на запитання про ремонт доріг та покращення надання медичних послуг, про підвищення зарплат та пенсій. Відповідаючи на запитання про тарифи на теплоенергію, В. Гройсман, зокрема, зауважив: «Уже сьогодні доручу «Нафтогаз України» спільно з Міністерством фінансів розпочати робочу дискусію з Міжнародним валютним фондом для того, щоб врегулювати це питання і не допустити будь-якого підвищення ціни на газ». За його словами, це можливо з огляду на заяву «Нафтогазу»: газ по імпорту почали закуповувати дешевше. «У нас є гранична ціна на газ, а вони говорять, що можна уникнути будь-яких подальших підвищень. Вважаю, це те, що нам потрібно, і що я вимагав завжди від «Нафтогазу» — дешевше купувати імпортний газ».
Після того, як година запитань до уряду завершилася, Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко зачитала 187 депутатських запитів. А коли завершилася перерва, парламентарії виступали з трибуни з різних питань.
Учора вітали з днем народження народного депутата Наталію Кацер-Бучковську.
