Група кримських татар спалила прапор Росії під час мітингу біля будівлі ВР АРК, Сімферополь, АР Крим, 26 лютого 2014 року.
Фото Арвідаса ШЕМЕТАСА (Укрінформ).
Мрії про низькі ціни і високі російські пенсії поволі вивітрюються, як вранішній туман, бо разом з російськими зарплатами в окупований Крим прийшли і російські ціни на товари. А що попереду? Через окупацію Криму економіка Російської Федерації втратила 150 мільярдів доларів США — і це тільки початок дії санкцій світового співтовариства.
А мрії про дешевий російський газ, якими тішили весь пострадянський простір, теж стають примарними. Читайте відомого російського письменника Віктора Єрофеєва: «Сейчас мир находится на грани новой технологической революции, переходит от нефти к новым возобновляемым источникам энергии. Очень скоро Европа, Китай и многие другие сократят потребление нефти и газа. Россия к этому совершенно не готова и останется ни с чем».
Крим нині нагадує долю жадібного літератора, героя оповідання шведськомовного прозаїка Віллі Чюрклунда «Острів мертвих мрій». Заради кращого життя він продав видавцям свою мрію — найкращий твір з правом змінювати в ньому все, що заманеться. Він справді заробив великі гроші, але від твору залишилося недоторканою лише первинна назва. Решту заради фінансового успіху видавці змінили з точністю до навпаки. Усі його прекрасні мрії розвіялись по вітру, немов пісок. Він не впізнав свого твору.
Схожу історію ми нині спостерігаємо в Криму. Півострів мав прекрасні умови для створення світового курорту, а перетворився на острів прокажених, жителів якого нікуди, крім Росії, не хочуть пускати.
Найбільша інфляція, найвищі ціни, найвищий рівень корупції, найнебезпечніший для проживання регіон — це все нині АР Крим.
Бракує світла, немає води, немає нормального сполучення з материком, по суті, півострів перетворився на острів.
Вони хотіли кращого і спокійнішого життя і здалися в полон чужих амбіцій, не хотіли за себе постояти, думали загрібати жар чужими руками. А що отримали? Замість світового курорту — військову базу. Замість спокійного життя — порохову бочку. Їх ізолювали від усього світу, немов прокажених, бо анексією Криму вони поставили світ на межу нової світової війни. І ніколи тут не буде спокою.
Ізольований Крим на довгі роки перетворився на найнебезпечнішу точку світу. Вийшло чисто по-російському: «хотели как лучше, а получилось как всегда».
Нині навіть сотку землі не можна від сусіда відібрати, а вони захотіли від країни відірвати півострів і по-російському голосно грюкнути дверима.
Тепер на анексований Крим чекає доля героя оповідання Віллі Чюрклунда, від сподівань якого залишилася лише назва твору — «Острів мертвих мрій». Читайте класиків, вони завжди дивилися на століття вперед.
