«Нації вмирають не від інфаркту — спочатку їм відбирає мову»

Микола Княжицький, Ірина Подоляк

Олег Мусій, Богдан Матківський

Микола Федорук, Максим Бурбак, Володимир Литвин, Андрій Река.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Більше фото тут 

ПАРЛАМЕНТСЬКА ХРОНІКА
Ранкове засідання 19 березня

Ці слова геніальної української поетеси Ліни Костенко, котра якраз учора, 19 березня, відзначала свій день народження, символічно перегукуються з фундаментальним проектом закону про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д), розгляд якого у другому читанні Верховна Рада розпочала 28 лютого і продовжує обговорювати упродовж нинішнього пленарного тижня.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій наголосив, що це важливе завдання парламенту — ухвалити закон, який гарантував би стабільний і безперешкодний розвиток української мови як державної. «Ми продовжуємо розгляд історичного, фундаментального законопроекту про забезпечення функціонування української мови як державної», — сказав він. І нагадав, що нещодавно в Україні відзначали річницю створення Карпатської України і проголошення Центральної Ради, які понад сто років тому проголосили, що державною мовою є українська. «У наших попередників не було жодних сумнівів, якою має бути державна мова, — сказав Андрій Парубій. — Сьогодні маємо незалежну українську державу, в якій українська мова є єдиною державною. Наше завдання — прийняти закон, який гарантував би її стабільний і безперешкодний розвиток. Мова на часі!».

Після виступів від депутатських фракцій і груп народні обранці продовжили розгляд правок до п’ятого розділу законопроекту № 5670-д — «Про застосування державної мови в публічних сферах» — із 490-ї правки.

Голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький, котрий доповідає мовний законопроект, нагадав, що 19 березня — день народження славетної української письменниці та поетеси Ліни Костенко, зацитувавши її геніальні слова про мову: «Нації вмирають не від інфаркту — спочатку їм відбирає мову». «Те, що намагаємося сьогодні зробити — це намагаємося відродити українську мову, — наголосив М. Княжицький. — І хочемо спростувати різноманітні жахи і фейки, які стосуються закону, який ми приймаємо. Від цього закону гірше не стане жодному українцю. Від цього закону ніхто не постраждає, бо він демократичний. Від цього закону стане мирним майбутнє наших дітей — і в Донецьку, і у Львові, і в Одесі.

Тому що, відбираючи у нас мову, хочуть відібрати наше право на існування. Як тільки ми даємо тут маленьку слабину -одразу в той самий момент російські війська ідуть сюди «захищати єдину націю». Бо якщо немає у нас мови — чим ми відрізняємося від росіян?»

Під час обговорення правок народний депутат Олег Мусій закликав депутатів, котрі підтримують мовний закон, не йти на жоден компроміс з обранцями із проросійських фракцій, які взагалі виступають проти ухвалення закону про українську державну мову. «У законі не повинно бути шпаринок для російської мови», — стверджував О. Мусій. У відповідь М. Княжицький відзначив, що під час опрацювання законопроекту все-таки доводиться іти на компроміс з представниками так званого медійного лобі, які входять і до складу фракцій парламентської коаліції. «Для нас головна мета — щоби закон усе-таки був прийнятий, хоча на якийсь компроміс усе-таки треба йти», — сказав голова профільного комітету, зауваживши, що більшістю членів комітету було прийнято рішення не змінювати норми закону «Про освіту», а використання мов нацменшин та регіональних мов виписати окремим законом. Використання інших мов законопроектом № 5670-д не регулюється.

Народний депутат Василь Німченко (фракція Опоблоку) наголосив на потребі вивчення мов національних меншин, серед яких і російська мова. Він навів приклад законодавства країн Євросоюзу, зокрема Польщі, де йдеться про використання мов національних меншин. За словами В. Німченка, у польському законі сказано, що використання польської мови не поширюється на науково-технічну та творчу діяльність. На це Микола Княжицький відповів, що у Польщі використання мов національних меншин регулює не закон про державну мову, а інший закон. Так само передбачається і в Україні. Голова комітету звернувся до депутата Німченка: «Якщо подасте законопроект про регіональні мови — наш комітет невідкладно його розгляне».

Депутат-«свободівець» Андрій Іллєнко запропонував у статті законопроекту, де сказано, що мовою післядипломної освіти та курсів підвищення кваліфікації є державна, українська, мова або мова країн ЄС, записати — англійська мова. Микола Княжицький пояснив, що у законопроекті згадуються мови країн ЄС, бо ці країни є членами НАТО і нашими партнерами по євроінтеграції. «Ми використали термін «мови країн ЄС», бо виходимо з того, що інтегруємося в європейське співтовариство», — підкреслив доповідач.

Однак під час обговорення сесійна зала не підтримала голосуванням жодну депутатську поправку.

Думки депутатів розділилися щодо норми, якою мовою має відбуватися захист кандидатських і докторських дисертацій, — українською і англійською мовами, як запропонував комітет, чи українською і однією з мов країн Євросоюзу? Адже 90% дисертацій у світі захищаються англійською мовою, і англійська мова фактично стала мовою науки.

Депутат від фракції Опозиційного блоку Михайло Папієв під час обговорення законопроекту заявив, що його політична сила направить подання до Конституційного Cуду щодо конституційності цього закону, в разі його прийняття, через порушення конституційних прав представників нацменшин і Європейської хартії про права нацменшин. На це доповідач Микола Княжицький відреагував, що буде підготовлено окремий закон щодо мов нацменшин.

Натомість Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко відзначила, що сесійну залу об’єднала теза, що Путіну варто вивчати українську мову. «В Гаазі вона йому знадобиться (Міжнародний кримінальний суд в Гаазі, що розглядає справи щодо геноциду, воєнних злочинів і злочинів проти людяності. — Ред.), заявила парламентарій.

Голова Верховної Ради доручив профільному комітету до голосування законопроекту в другому читанні та в цілому підготувати таблицю до остаточної редакції, щоб депутати мали змогу простежити, які правки враховано.

На початку пленарного засідання депутати вітали з днем народження своїх колег Андрія Журжія і Руслана Лук’янчука.

Довідково

— Переважна більшість норм закону № 5670-д набирає чинності через два роки. У деяких випадках строки більші. Наприклад, правила для друкованої преси набирають чинності через 30 місяців.

— Законопроект не передбачає будь-яких санкцій за використання у приватному спілкуванні будь-якої мови. Немає кримінальної відповідальності. Адміністративна відповідальність застосовується у випадках порушення конкретних вимог закону щодо обов’язкового застосування державної мови.

— Передбачено чіткий механізм застосування санкцій для уникнення зловживань. Наприклад, у разі фіксації порушення в сфері телерадіомовлення уповноважений повідомляє про це Нацраду з питань телебачення і радіомовлення.

— Мовою науки є українська мова, але допускається застосування англійської.

— На телебаченні частка використання української мови має поступово зрости до 90%. Ця норма вводиться в дію через два роки.

— Видання преси іншими мовами має дублюватися виданням такого самого тиражу та в такому само обсязі українською мовою (норма набере чинності через 30 місяців).

— Державні органи, в тому числі правоохоронні, здійснюють свою діяльність державною мовою. Виняток: щодо міжнародних проектів, а також для відносин з особами, які не володіють державною мовою, і сторони на це погоджуються.

— Письмове листування органів державної влади здійснюється, а відповіді на звернення громадян надаються державною мовою.

— Мовою передвиборної агітації є державна мова (застосування інших мов допускається на підставі окремого закону, який має бути ухвалений Верховною Радою щонайшвидше).

Коментар 

Оксана БІЛОЗІР, голова підкомітету з питань економічного, секторального співробітництва та поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції:

— Обговорення поправок до законопроекту про мову відбувається згідно з Регламентом. Тому закиди, що процес розгляду цього законопроекту штучно затягується, не відповідають дійсності. Народні депутати, які внесли свої правки до законопроекту, мають право і можливість, згідно з Регламентом, озвучити їх, захистити і спільно з іншими депутатами прийняти рішення про їх прийняття чи відхилення. На жаль, ми отримали друге читання даного законопроекту в залі з відповідними поправками, які до того не могли дискутувати і побачити. Тому очевидним є те, що депутати хочуть дискутувати правки. І я не бачу в цьому нічого поганого, з огляду на те, що це дуже чутливий законопроект.

БРИФІНГ

Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, голова Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності:

— Хочу запевнити всіх громадян України, які говорять у побуті іншою мовою, — закон жодним чином не поширюється на приватне спілкування. Якщо прийдете у кафе чи ресторан, можете звертатися російською, угорською чи румунською, і якщо офіціант володіє цією мовою, він має повне право відповісти цією мовою. Ми приймемо додатковий закон про захист мов національних меншин — така норма в цьому законі є. Закон є одним із найдемократичніших на всьому просторі Центральної та Східної Європи. Закон вводитиметься у дію поступово: будуть створені центри освіти, деякі норми вступають у дію через два роки, деякі ще пізніше. Звичайні громадяни не повинні складати жодних додаткових іспитів і тестів, окрім вищих посадовців, які повинні не купувати собі довідки про знання української мови в незрозумілих університетах, а прийти й скласти тести за європейською методикою, як це відбувається у кожній країні ЄС. Бо навіщо нам безграмотні чиновники? Закон ухвалюється у непростій ситуації. Але якщо не приймемо цей закон до виборів, або до другого туру виборів, то ніколи не зможемо сказати, що українська держава остаточно утвердилася.