На знімку: Олександр Корнієвський.
Фото надано автором.
Сьогодні в Корюківці, що на Чернігівщині, відбуватимуться урочистості з нагоди вшанування пам’яті видатного бандуриста й майстра з виготовлення музичних інструментів Олександра Корнієвського (21 березня 1889 — 31 січня 1988).
Походив він із простої селянської родини — нащадків запорозьких козаків. Парубком Олександр грав на скрипці на весіллях і святах. Але одного разу почув гру мандрівного кобзаря і на все життя захопився бандурою. До речі, він, працюючи столяром-червонодеревником, першим створив хроматичну концертну бандуру: додав поміж струнами півтонові приструнки, значно збільшив кількість струн, придумав на струнах демпфер-перемикач. У 1913-му відзначений бронзовою медаллю на Всеросійській кустарно-промисловій виставці в Києві.
Під час Першої світової війни Олександр Корнієвський давав платні концерти, а зібрані кошти передавав у фонд поранених. На думку деяких дослідників, він також брав активну участь в Українській революції, хоча сам кобзар у своїх спогадах цей період ретельно обминав.
За радянської влади мешкав у Корюківці. Через загрозу арешту (мав багато замовлень на виготовлення бандур, тож його діяльність почала привертати увагу представників каральних органів) 1929-го виїхав до Лохвиці. Однак був ув’язнений на 10 років за доносом у 1937-му. Як згадував Олександр Корнієвський: «...думали: я великий злочинець, а не розуміли, що був засланий тільки за те, що я робив бандури й так підтримував українську культуру, і в той час усі тюрми забивали таким людьми, які мріяли про Україну...»
Покарання відбував у таборах на Далекому Сході. Тим часом донька Віра загинула в блокадному Ленінграді, дружина Олександра спалена нацистами в 1943-му в Корюківці.
Після звільнення деякий час мешкав у Сибіру, у 1962-му повернувся до Корюківки.
Репертуар Олександра Самійловича налічував приблизно 160 творів. Майже все своє життя присвятив виготовленню музичних інструментів: скрипок, гітар, мандолін, балалайок, лір, арф. Але головним його доробком стали понад 180 бандур, які користувалися великим попитом серед самодіяльних і професійних виконавців. Кожен інструмент не повторював попереднього і був справжнім твором мистецтва. Бандури Корнієвського стали зразком для серійного виробництва бандур на Чернігівській фабриці музичних інструментів, а нині експонуються в музеях України, Канади, Австралії та інших країн.
Помер 31 січня 1988-го в Корюківці на Чернігівщині на 99-му році життя.
Сергій ГОРОБЕЦЬ,
Український інститут національної пам’яті.
