Вечірнє засідання 19 березня
Верховна Рада продовжила розгляд у другому читанні проекту закону про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д) із 597-ї правки (загалом до законопроекту надійшло понад дві тисячі правок від народних депутатів) до розділу «Застосування державної мови у публічних сферах». Голова Верховної Ради України Андрій Парубій вкотре роз’яснив порядок надання слова народним депутатам під час обговорення законопроекту — з однієї правки може виступити лише один депутат.
Чи не найбільше правок запропонували депутати із фракції «Опозиційного блоку». Зокрема, депутат Михайло Папієв стверджував, що неможливо проводити «насильницьку українізацію поліцейськими методами». «Ми хочемо зробити і створити такі умови, щоби розмовляти українською мовою і державною мовою було престижно в цій країні», — сказав він.
Однак доповідач, голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький закликав не спекулювати на святих поняттях, одним із яких є мова. «Очевидно, ми не хочемо жодного насильства ніде встановлювати, — наголосив він. — Ми хочемо, щоб не піддавалися насильству україномовні громадяни. Ми хочемо, щоб україномовні громадяни в своїй країні мали право подивитися виставу своєю мовою, мали право в своїй державі спілкуватися з державними органами своїми мовами. І ми хочемо, щоб в нашій країні були захищені всі права національних меншин».
Правка депутата Ганни Гопко пропонувала, щоб театральні вистави супроводжувалися перекладом державною мовою. Цю поправку профільний комітет врахував редакційно, оскільки вважає, що переклад має здійснюватися субтитрами. Адже, наприклад, у Національній опері в Києві, коли там грають італійські або німецькі опери, у залі висить табло, де йдуть субтитри і де лібрето перекладається українською.
Ірина Подоляк запропонувала правку про те, що інформаційна продукція про музей чи виставку повинна видаватися державною і англійською мовами. Однак, як розповіла депутат, внаслідок дискусій на комітеті було ухвалено рішення про те, щоб не обмежуватися лише англійською мовою. А, власне, залишити інші мови для того, аби задовольнити потреби національних меншин чи корінних народів, які проживають на тих чи інших територіях, де розташований музей, чи де відбувається виставка.
Щодо частки україномовних передач на телебаченні, М. Княжицький пояснив: законопроектом передбачено поступово довести її до 90%. Однак ця стаття набере чинності через два роки з дати вступу в дію закону. А оскільки закон вступає в дію не одразу, то десь приблизно у 2022 році.
Депутат Василь Брензович привернув увагу до такої проблеми: за його словами, на Закарпатті, в районах компактного проживання угорців, після переходу на цифрове мовлення люди в своїх помешканнях не можуть піймати на телевізорі жоден із українських каналів. І досі проблема не вирішена.
Близько 18-ї години до Президії надійшла заява від фракції «Опозиційний блок» і депутатської групи «Відродження» з вимогою оголосити перерву на 30 хвилин, що і зробила головуюча. Засідання завершилося на розгляді 657-ї поправки народних депутатів Василя Німченка і Нестора Шуфрича.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
