Валентин Дідич, Павло Кишкар.
Юрій Буглак, Олександр Співаковський, Валерій Карпунцов (стоять).
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Парламентська хроніка
Ранкове засідання 21 березня
Відкривши засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що парламент продовжить розгляд у другому читанні законопроекту про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д). Він нагадав, що в середу парламентарії дійшли до 825-ї поправки та попередив, що головуючі під час представлення поправок додаватимуть до виступів не більш як 10 секунд.
Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький на початку розгляду поправок навів слова директора Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича про те, що боротьба за мовний закон — це найважливіше політичне протистояння сьогодення і її результат визначатиме майбутнє України не менше, ніж президентські вибори. «Тому що незалежність кожної країни, яка є нашим сусідом — Польщі, Угорщини, Чехії чи Румунії — розпочиналася з того, що ці країни визначили свої мови як мови державного і основного спілкування», — сказав він та додав, що так само держава Ізраїль постала тоді, коли іврит став мовою цієї держави. «Саме тому ми маємо розуміти, наскільки важливим для нашого майбутнього є ухвалення мовного законопроекту», — наголосив голова комітету та запропонував колегам перейти до розгляду поправок до п’ятого розділу законопроекту про забезпечення функціонування української мови як державної «Застосування державної мови в публічній сфері».
Зокрема, підтримана комітетом редакція частини шостої статті 23 передбачає, що інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Водночас поряд із версією веб-сайтів, виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. При цьому версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням.
У статті 29 розділу п’ятого передбачено, що інформація для загального ознайомлення (оголошення, зокрема ті, які містять публічну пропозицію укласти договір, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена текстова, візуальна і звукова інформація, що використовується або може використовуватися у тому числі для інформування необмеженого кола осіб) подається державною мовою, якщо інше не встановлено цим законом. Поряд з цим така інформація може дублюватися іншими мовами.
Стаття 29 передбачає, що мовою публічних заходів є державна мова, якщо інше не встановлено законом. До публічних заходів законодавець пропонує зарахувати збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, форуми, інші заходи, доступні або відкриті для учасників таких заходів вільно чи за запрошенням, за плату чи безоплатно, постійно, періодично, одноразово або час від часу. Коли ж під час публічного заходу використовується інша, ніж державна, мова, то його організатор зобов’язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад державною мовою, якщо цього вимагає хоча б один його учасник. Водночас це положення не поширюється на заходи для обмеженого кола осіб та які організовані спеціально для іноземців чи осіб без громадянства.
Коментуючи зауваження народного депутата Василя Німченка, який обурювався тим, що цей закон поширюється на сферу обслуговування споживачів, Микола Княжицький підкреслив, що ніхто не забороняє громадянам звертатися у сфері послуг до будь-кого і отримувати відповідь рідною мовою, навіть якщо ця мова не українська. «Закон лише говорить про те, що коли хтось звертається українською мовою, то йому повинні відповісти українською. Якщо ж ви звертаєтеся кримськотатарською, російською чи будь-якою іншою мовою, то продавець може відповідати цією мовою, якщо він її знає», — підкреслив голова комітету.
Коли ж народний депутат Михайло Папієв звинуватив розробників законопроекту, що вони пропонують поширити обов’язковість використання української мови на внутрішнє листування приватного права та назвав це «неосталінізмом», М. Княжицький відповів, що якраз Папієв обстоює сталінські принципи та вводить усіх в оману. «Після того, як колега Вікторія Пташник подала свою поправку і її було враховано, внутрішнє листування приватного права не регулюється цим законопроектом», — сказав він.
Загалом під час ранкового засідання народні депутати дійшли до 994-ї поправки із 2082.
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко поінформувала про неформальний міні-саміт «Україна — ЄС» за участі Президента України Петра Порошенка, трьох президентів, які очолюють ключові європейські інституції — Президента Європарламенту Антоніо Таяні, Президента Європейської Ради Дональда Туска та Президента Європейської Комісії Жан-Клода Юнкера. «Я від імені Верховної Ради подякувала Дональду Туску за ту велику підтримку, яку він надає європрагненням України, та за його блискучий виступ в стінах українського парламенту в роковини розстрілу Героїв Небесної Сотні», — сказала вона та підкреслила, що під час міні-саміту двома сторонами було відзначено унікальний рівень взаємин між Україною та ЄС.
«Було заявлено, що цей рік є роком виборів і для України, і для Європарламенту та європейських інституцій, проте важливо зберегти той рівень взаємин та довіри, який ми п’ять років разом вибудовуємо. Очевидно, що такий потужний сигнал в розпал виборчої кампанії є важливим свідченням підтримки європейського курсу України і проєвропейського табору українського політикуму», — зазначила І. Геращенко. Водночас, за її словами, європейські політики висловили глибоке занепокоєння певними радикальними та екстремістськими рухами, які сьогодні намагаються в силовий спосіб впливати на хід виборчої кампанії.
Крім того, європейські партнери звернули увагу української сторони на необхідність повернутися до скасування е-декларування громадських активістів та в найкоротші терміни розглянути питання повернення до Кримінального кодексу статті про незаконне збагачення. «Під час дискусій виникла ідея про створення у Верховній Раді спеціальної робочої групи з доопрацювання відповідних законопроектів, бо сьогодні їх вже більше десяти», — повідомила Перший заступник голови парламенту та висловила готовність очолити цю роботу, щоб врахувати позиції всіх сторін.
Ще однією важливою темою міні-саміту були безпекові питання. «Президент Порошенко подякував нашим європейським партнерам за «азовський» пакет санкцій та закликав продовжувати жорсткий тиск на РФ з вимогою звільнення політв’язнів Кремля, військовополонених моряків та заручників. Також він звернувся з проханням посилити спеціальну допомогу Приазов’ю, адже цей регіон фактично живе в умовах блокади навігації в Азовському морі», — повідомила І. Геращенко та закликала парламент продовжувати адаптацію нашого законодавства до європейських норм і стандартів, щоб Україна могла подати заявку на вступ до ЄС і НАТО.
На початку засідання із заявою від фракцій «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту» виступив народний депутат Максим Бурбак, котрий нагадав, що п’ять років тому Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підписав від імені України політичну частину
Угоди про асоціацію з ЄС. «Це був історичний результат боротьби нашого народу за свободу і своє європейське майбутнє. Це був злам. Початок нової доби. Точка нового відліку», — сказав він та підкреслив, що діяльність двох урядів Арсенія Яценюка у співпраці з суспільством та національними політиками принесла важливі результати. «До цих результатів належать дія зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, безвізовий режим, про який навіть ніхто не мріяв, і тут були скептично налаштовані депутати. Але разом з вами ми прийняли понад 140 законів та підзаконних актів, і наші громадяни отримали право вільно пересуватися Європою», — наголосив керівник фракції та додав, що до цих досягнень також належить енергетична незалежність від Росії та десятки тисяч інших складних, але відповідальних державницьких рішень, які продовжив уряд Володимира Гройсмана і вже 12-й квартал поспіль демонструє економічне зростання.
«Ми пережили і переживаємо складні випробування. Але ми досягнемо великої мети. Ми станемо членами Європейського Союзу і НАТО. Ми вірили у це п’ять років тому, віримо у це й зараз. І справа не лише в мрії. Наше членство в ЄС і НАТО — це єдиний спосіб завершити війну з Росією і єдиний шлях до довгострокового миру й безпеки на європейському континенті. І ми переможемо. Ми віримо і знаємо про це», — наголосив Максим Бурбак.
Із заявою від депутатських груп «Воля народу» та «Відродження» також виступив Володимир Литвин, який звернув увагу, що в деяких регіонах, зокрема на Житомирщині, людям не платять за здане молоко. «Відповідь одна — йдіть до суду. Але виникає питання, навіщо тоді влада, яка видає дозволи на право займатися цією діяльністю», — запитав він.
Також В. Литвин акцентував увагу на триваючому з 2014 року отруєнні довкілля Понінківською картонно-паперовою фабрикою (Понінківський район, Хмельницька область). «Я десятки разів виступав з цієї трибуни і робив десятки запитів та звернень, але складається враження, що всі бояться підійти до цієї фабрики, бо кінцевий бенефіціар підприємства очевидно займає дуже високу посаду в Україні», — сказав він та підкреслив, що вже зараз на 15 тисячах квадратних кілометрах люди не можуть пити воду. У зв’язку з цим В. Литвин закликав підтримати звернення до Кабінету Міністрів щодо оголошення території Полонського, Барановського та Новоград-Волинського районів Хмельницької і Житомирської областей зоною надзвичайної екологічної ситуації.
Заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв виголосив заяву стосовно ситуації, яку, за його словами, виявили правоохоронці міста Запоріжжя. «Ця подія сталася тиждень тому, коли протягом десяти хвилин на приватні рахунки однієї особи від п’ятнадцяти юридичних осіб було перераховано 130 мільйонів гривень платежами по 14 тисяч 999 гривень — щоб ці платежі не потрапили під фінмоніторинг», — повідомив він і додав: «На щастя, у фінмоніторингу сидять чесні люди, які моментально відстежили тисячі перерахунків, які відбувалися з фіктивних фірм-одноденок». У зв’язку з цим він закликав викликати до парламенту міністра внутрішніх справ, щоб він офіційно доповів про факт безпрецедентного, за одну добу, перерахунку через державний банк та переведення в готівку 130 мільйонів гривень.
Привітавши з днем народження Сергія Кіраля, голова парламенту зазначив, що народний депутат віддає дуже багато зусиль боротьбі з туберкульозом та надав йому слово для виступу.
С. Кіраль звернув увагу на величезну актуальність для України боротьби з цією небезпечною хворобою, адже нині за кількістю хворих на туберкульоз ми другі в Європі. «Тільки за 2018 рік у нас зареєстровано 21 тисячу 314 випадків туберкульозу», — повідомив він та підкреслив, що нинішнього року Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначається під гаслом «Настав час подолати епідемію», тож у Верховній Раді з цієї нагоди відкрилася фотовиставка та відбулося експертне обговорення шляхів подолання цієї проблеми.
