Ірина Геращенко — Перший заступник Голови Верховної Ради України, Леся Василенко — голова ГО «Юридична сотня», Олександр Павліченко — виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко взяла участь у круглому столі: «Забуті живі. Законодавче врегулювання захисту заручників, полонених та ув’язнених із політичних мотивів». Організаторами заходу виступила низка громадських організацій, зокрема, Українська Гельсінська спілка з прав людини, «Блакитний птах», «Юридична сотня» та «Медійна ініціатива за права людини».
Щоправда, із заявленою організаторами назвою круглого столу Перший заступник Голови Верховної Ради категорично не погодилась. «Немає такого дня, щоб українська влада не порушувала питання на всіх рівнях щодо наших заручників і політв’язнів. Попри те що в нас справді немає на сьогодні жодного прогресу і позитивного сигналу від Російської Федерації, яка й утримує політв’язнів, заручників та військовополонених щодо згоди їх звільнити. Очевидно, що в плани Путіна не входить зробити хоч щось позитивне. Вони це розцінюють не як допомогу родинам заручників і політв’язнів, а як позитивний сигнал для Порошенка, якого вони вважають своїм головним ворогом», — наголосила І. Геращенко.
Нагадавши, що нині в парламенті зареєстровано сім законопроектів, які так чи інакше стосуються врегулювання питань, пов’язаних зі статусом політв’язнів та заручників, політик зауважила, що три з них профільним комітетом рекомендуються до ухвалення в першому читанні.
Серед них і проект № 8205, на ухваленні в першому читанні якого наполягають організатори, мовляв, до другого читання його можна буде доопрацювати з урахуванням пропозицій громадських організацій та народних депутатів.
І. Геращенко також нагадала, що минулого року було внесено зміни до українського законодавства, відповідно до якого родини утримуваних заручників, політв’язнів і військовополонених отримали соціальну допомогу.
«Усі родини українських політв’язнів, які утримуються в тюрмах РФ або окупованого Криму (парламент ухвалив постанову де було перераховано всі прізвища), отримали по 100 тисяч гривень. Такі само виплати отримали певні родини українських заручників. Ми не афішуємо цю інформацію з багатьох причин, у тому числі з питань безпеки та щоб це не нашкодило важким переговорам, які відбуваються у Мінську», — за-уважила Перший заступник Голови Верховної Ради додавши водночас, що соціальні виплати отримали також і родини військовополонених.
Як перший заступник глави парламенту І. Геращенко на погоджувальних радах не раз порушувала питання щодо включення до порядку денного всього блоку питань, пов’язаних зі статусом політв’язнів, заручників, військовополонених. На жаль, цього не сталося. За її прогнозами, до цього питання можна буде повернутися не раніше травня. Таке відтермінування пов’язане насамперед із тим, що нині парламент розглядає поправки до мовного закону. Крім того, законодавці мають розглянути низку першочергових законопроектів, як от повернення до Кримінального кодексу статті про незаконне збагачення. «Після цього я, як один із керівників парламенту, знову на погоджувальній раді наполягатиму на тому, щоб цей блок питань стояв у порядку денному», — сказала вона, водночас зауваживши, що під час розгляду законопроектів, присвячених врегулюванню питань, пов’язаних зі статусом політв’язнів та заручників, варто виходити із двох складових — відповідності цих законопроектів гуманітарному міжнародному праву та відсутності в них нездійснених обіцянок.
Окремо І. Геращенко наголосила, що українська сторона вимагатиме, щоб 27 березня під час зустрічі ТКГ у Мінську першим питанням стояло звільнення заручників та політв’язнів. «Ми ще раз наполягаємо на формулі 25 на 25. Ми готові передати 25 засуджених росіян в обмін на 25 політв’язнів Кремля», — сказала вона.
Водночас політик наголосила на недостатній увазі до цього питання міжнародних місій. «Міжнародний Комітет Червоного Хреста жодного разу не мав доступу до заручників на окупованих територіях і можливості поспілкуватися з ними сам на сам. Але на цьому акцентує увагу лише українська сторона. Ми шануємо їх нейтральність, неупередженість, аполітичність, але мовчазною політикою не можна виправдовувати зло. Вони мають добиватися від Російської Федерації доступу до тюрем на окупованих територіях і можливості спілкування в режимі тет-а-тет з ув’язненими, можливості передачі їм листів та телефонних дзвінків», — констатувала політик.
