Донька Юсуфа Болата Зарема Мустафаєва (ліворуч), Алім Алієв і Таміла Сеітяг’яєва.
Фото автора.
Видавництво «Майстер книг» уже втретє за останні два роки поповнює започатковану ним серію «Кримськотатарська проза українською». Днями у Києві у Кримському домі відбулася презентація першої частини історичного роману Юсуфа Болата «Алім», що має назву «Алім Азамат-оглу» («Алім син Азамата»).
Головний герой роману Алім — це такий собі кримськотатарський Устим Кармелюк чи Робін Гуд, який жив у середині ХІХ сторіччя, коли кримські татари були вимушені масово емігрувати до Туреччини й Румунії. Як зазначила перекладач роману Таміла Сеітяг’яєва, нові порядки, які заводила Російська імперія, позбавляли багатьох корінних жителів землі, обтяжували їх непомірними податками. Алім промишляв на степових дорогах півострова й силою примушував багатих ділитися з бідними.
Авторові роману Юсуфові Болату у березні цього року виповнилося б 110 літ. Для кримських татар він — один із знакових письменників ХХ сторіччя. Для широкого кола наших читачів донині Болат був маловідомий, як і кримськотатарська література загалом. Редактор перекладу Анастасія Левкова підкреслила, що у цьому творі прагнули зберегти кримськотатарську автентику. «Тому у нас не мечеть, а джамі», — розповіла вона. Крім того, за її словами, виникало й чимало суто граматичних питань. Наприклад, чи слід відміняти кримськотатарські звернення: ефенді (шановний пан) й аґа (пан). За словами упорядника серії Надії Гончаренко, учені-тюркологи, до яких вони звернулися, й самі були здивовані, що стільки років ці елементарні запитання ніхто навіть не ставив.
Утім, третій за два роки переклад із кримськотатарської свідчить, що після анексії інтерес до культури корінного народу Криму з’явився й зростає. Виконавчий директор Кримського дому Алім Алієв запевнив, що протягом кількох наступних місяців ця книжка потрапить до багатьох українських бібліотек і шкіл. А директор видавництва «Майстер книг» Павло Сачек пообіцяв невдовзі видати другу частину роману.
