Володимир Гройсман, Олег Ляшко (на передньому плані).
Роман Семенуха, Анна Романова, Ірина Сисоєнко.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Ранкове засідання 22 березня
Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій зазначив, що саме цього дня минає п’ять років від підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. «Користуючись присутністю уряду на чолі з Прем’єр-міністром, хочу привітати всіх із цією знаменною подією, — сказав він. — Саме на плечі парламенту та Кабміну лягає відповідальність за імплементацію положень угоди. Спільно ми розробили дорожню карту з євроінтеграційного законодавства, яку крок за кроком впроваджуємо. Упевнений — наша країна буде членом Євросоюзу, а наше завдання — наполегливо працювати».
Перед тим, як почався звіт уряду, на вимогу різних фракцій прозвучали три виступи. У них народні депутати висловили позицію з приводу ситуацій, які викликають стурбованість у їх колег по партії. Так, представник групи «Відродження» Валерій Писаренко говорив про суперечки, які виникають під час розгляду поправок до закону про мову. Він зацитував Конституцію та зауважив, що згідно з Основним Законом держава не може позбавити людину базових потреб на підставі незнання мови. Щоб цього не допустити, необхідно під час обговорення змінити філософію запропонованого закону, наголосив він. У відповідь на це А. Парубій зауважив, що закон передбачає підтримку всіх мов, але української передусім, як мови спілкування всієї країни. «Давайте попрацюємо разом над законом і я впевнений, що ви його підтримаєте», — сказав він. Очільник Радикальної партії Олег Ляшко звернувся до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з вимогою врегулювати ситуацію з керівництвом газопостачальної компанії «Нафтогаз України». Мовляв, якщо уряд не може повернути кошти, які керівництво компанії неправомірно використало собі на премії, або й взагалі звільнити очільників, які зловживають владою, навіщо такий уряд потрібен взагалі. А член фракції «Опозиційний блок» Олександр Долженков назвав несправедливою систему перерахунку щомісячних соціальних виплат потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності. Порядок виплати змінили в лютому цього року і люди вимагають повернути справедливість, каже парламентарій.
Із доповіддю від Кабміну виступив міністр культури Євген Нищук. Він представив спільний проект Мінкульту та компанії Google Україна «Автентична Україна — нематеріальна культурна спадщина». Протягом двох років фахівці працювали над створенням унікальних веб-ресурсів, які знайомлять користувачів з культурною спадщиною різних регіонів нашої країни, поінформував урядовець. Зокрема, оцифровували зображення дерев’яних церков, які належать до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО, музеї просто неба та театри. Так, за допомогою унікальних та мальовничих 3D-турів доступними для користувачів стали вісім видатних пам’яток карпатського регіону — дерев’яних церков. На сайті розміщено також статті з описом історії та особливостей цих пам’яток. Оцифрування музеїв просто неба охопило сім значних об’єктів. Завдяки цьому створено не тільки зручні 3D-тури та описи, але й аеропанорами. Завдяки новітнім технологіям, користувачі можуть також віртуально побувати в оперних театрах та за їх лаштунками.
Новий проект, нещодавно схвалений на засіданні уряду, стосується некультурної спадщини, він охопить гончарство, декоративний розпис, ткацтво, вишивку, художнє різьблення, петриківський розпис та козацькі пісні Дніпропетровщини. Мінкультом також направлено на розгляд чергової сесії ЮНЕСКО номінаційне досьє «традиція Косівської мальованої кераміки» та «елемент орньок» (кримськотатарський орнамент). «Креативність, заснована на нематеріальній культурній спадщині, є двигуном розвитку, джерелом підвищення конкурентоспроможності національної економіки, яка відповідає глобалізаційним викликам сучасності», — зауважив Є. Нищук. А завдяки інтернет-ресурсам більше дізнатися про нашу минувшину зможе насамперед молодь, наголосив він.
Під час запитань, які звучали до урядовців із сесійної зали, традиційно торкалися проблем у сферах освіти та охорони здоров’я, говорили про стан доріг та про заборгованість перед шахтарями. Представниця «Народного фронту» Вікторія Сюмар звернула увагу на те, що в деяких регіонах днями виключили українські телеканали. Сталося це через міжвідомчі проблеми, пов’язані з заборгованістю за сплату за електроенергію. Однак вийшло так, що напередодні виборів люди залишаються відрізаними від джерел інформації, а в прикордонних регіонах ще й є загроза з боку трансляції російських телеканалів. У відповідь на це В. Гройсман повідомив, що Перший віце-прем’єр-міністр проведе координаційну нараду, щоб розв’язати цю проблему. Андрій Парубій зауважив, що це питання не тільки соціальне, а й національної безпеки.
Протистояння в сесійній залі збурив виступ О. Ляшка. Він порушив тему невиплати зарплати працівникам Одеського національного медичного університету. А також зауважив, що зарплату не отримують робітники, які працюють на ремонті доріг, і які самі йому про це сказали, коли парламентарій зупинився і вийшов з авта, щоб поговорити з «роботягами». Прем’єр-міністр, зокрема, повідомив, що в середу уряд прийняв рішення про службову перевірку навчального закладу для з’ясування причини невиплати зарплат. А жодної заборгованості за виконання поточного ремонту доріг чи їх капітальний ремонт у держави немає, наголосив він. Мовляв, необхідно з’ясовувати безпосередньо в роботодавців, чому люди не отримують грошей. У відповідь на це Олег Ляшко разом зі своїми колегами по фракції підійшли впритул до глави Кабміну і там відбувалася штурханина. Так годину запитань до уряду фактично заблокували. Однак через деякий час напруження в залі спало і народні депутати змогли повернутися до звичної роботи.
Завершуючи годину запитань до уряду, Прем’єр-міністр В. Гройсман дав відповідь на запитання «одного з депутатів», яке лунало на попередньому засіданні. Воно стосувалося непризначення субсидій деяким громадянам. «Ми за прізвищами знайшли трьох із п’яти цих людей», — сказав він і повідомив, що двоє з цих осіб отримують допомогу на сплату комунальних послуг, або на тверде паливо. Ще одна людина по субсидію не зверталася. «Ми готові перевірити й десять тисяч людей — усіх, на яких ви дасте списки, — підкреслив В. Гройсман. — Подивимося, як людям допомогти і як їх підтримати. Тут у нас немає з вами жодних розбіжностей». А. Парубій подякував главі уряду за витримку. «Тиждень до виборів дає свій емоційний запал, — зауважив він. — Але важливо, щоб уряд працював системно та дієво, як працює парламент. Щоб концепція, закладена протягом п’яти років, збереглася. І ніякі політичні шторми нас не зупинили. Переможемо».
Від двох фракцій з трибуни виступила Перший заступник Голови Верховної Ради І. Геращенко. Минулого тижня народні депутати «завалили» кілька ключових законів, через що потерпатимуть українська армія та бізнес, зауважила вона. Це закон про стандартизацію, зміни до закону про розмінування та закон про військові звання. І. Геращенко подякувала колегам з коаліції, котрі доєдналися до роботи над трьома важливими законами, які зможуть виправити ситуацію. Вони допоможуть запустити процес розмінування за допомогою залучення міжнародних донорів, створити дієвий професійний сержантський корпус та набути нашим Збройним Силам взаємосумісності зі збройними силами країн—членів НАТО. Йшлося також і про закон, який дозволить досягти стандартизації для малого і середнього бізнесу для того, щоб простіше виходити на європейський ринок.
Після того, як година запитань до уряду в парламенті завершилася, народні депутати продовжили розглядати поправки до закону про функціонування державної мови. Як зауважив А. Парубій, «всі ми турбуємося про те, щоб якомога швидше прийняти цей закон на радість всім українцям». Ще до перерви Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко зачитала низку депутатських запитів та звернень. А тоді розпочалися виступи народних обранців з парламентської трибуни з приводу різних питань.
Учора вітали з днем народження народних депутатів Ольгу Богомолець, Анатолія Матвієнка та Вадима Підберезняка.
