Фото надано автором.

Нещодавно генеральний директор товариств «Дедденс Агро» та «Ріттер Біо Агро» Віктор Щербачук (на знімку) отримав державну нагороду — орден «За заслуги» ІІІ ступеня. Подякувавши, Віктор Миколайович зауважив: «Цю нагороду я сприймаю як зміну акцентів у державі на сільгоспвиробництво».

Він мав на увазі те, що влада нарешті починає звертати увагу на вирощування органічної продукції. Компанії «Дедденс Агро» та «Ріттер Біо Агро» є найпотужнішими у нашій області, які вирощують органічну продукцію. Серед них — озиму пшеницю, сою, соняшник, овес, сочевицю, кукурудзу, цукровий буряк, полуницю та малину. Зокрема, торік зібрали 6,5 тисячі тонн зернових, 4 тисячі тонн бобових, понад 300 тонн олійних культур. Ось уже два роки поспіль тут вирощують цукровий буряк без мінеральних добрив та засобів захисту. Так отримали екологічно чистий цукор. Його залюбки закупила Німеччина. Туди здебільшого йдуть і наші екологічно чисті полуниця і малина.

Власне, одну із компаній названо на честь пана Мартіна Ріттера, який був консультантом у міністра сільського господарства у Німеччині. Саме німецькі інвестори і вклали свої кошти у вирощування органічної продукції на родючих землях Гощанського району Рівненщини. Очолює ці компанії кандидат сільськогосподарських наук Віктор Щербачук, який докладно вивчив менеджмент та організацію виробництва органічної продукції. Сьогодні пропонуємо читачам інтерв’ю з ним, у якому торкаємося питань вирощування органічної продукції, а також екологічних проблем, які тісно пов’язані з цим виробництвом. Вирощування органічної продукції дуже затратне. Але місцеві жителі в цьому отримали свої плюси, бо їх масово залучають до роботи, а також мають навколо своїх сіл чисті лани без хімічної обробки.

— Чому так важливо вживати органічну продукцію?

— Якщо ви проаналізуєте стан здоров’я нинішнього покоління і покоління наших батьків, яке набагато менше споживало м’яса й риби, то ви все одно побачите, що попередні покоління були здоровіші. Бо вони споживали набагато більше органічної продукції. Ті покоління не знали, що таке ГМО. Вважаю, що втручання в геном рослин — це погана ідея, яка в майбутньому позначатиметься на організмі тих, хто споживає такі продукти. Є обґрунтовані підозри, що широке поширення нині онкологічних хвороб — наслідок широкого розповсюдження продукції з використанням ГМО. Маючи такий багатий земельний ресурс, як у нашої України, далі не допустимо травити людей хімією, особливо підростаюче покоління.

— Очевидно, саме за кордоном дійшли до висновку, що їсти органічну продукцію — означає бути здоровішим.

— У Євросоюзі діє дуже суворе законодавство щодо органічного виробництва. Воно передбачає чіткі правила виробництва, маркування і контролю над якістю екологічно чистої продукції та захист споживача, зокрема й інформування покупців про органічну продукцію, методи її виробництва й використання для здоров’я та життя людини.

— А як ви бачите поступовий перехід на вирощування екологічно чистої продукції в Україні?

— Це має бути цілий комплекс заходів — від законодавства, яке би стимулювало сільгосппідприємства вирощувати органічну продукцію, до широкого інформування населення, яке на власних присадибних ділянках мало б також займатися вирощуванням такої продукції. У нас уже створено кілька клубів органічного землеробства, де збираються люди за інтересами. Звичайно, там не завжди достеменно знають, як боротися без пестицидів з бур’янами, які сорти у нас більш районовані, що необхідно зробити, аби поле було органічно чисте. А для цього треба два-три роки, аби після насичення ґрунту різними мінеральними добривами та засобами захисту почистити поле сидератами, провести потім скрупульозні аналізи ґрунту і лише тоді вирішити, що садити-сіяти на ньому. Наші спеціалісти готові надавати консультаційну допомогу таким клубам. І що більше буде таких товариств, то більше буде можливостей перетворити їх на кооперативи, які могли б не тільки вирощувати, а й реалізовувати органічно чисту продукцію.

— Вплив людини на природу аж надто великий. І неможливо мати органічно чистого огірка чи картоплі, якщо буде забруднене довкілля...

— Абсолютно згоден. Ми якось за політикою і економікою стали не помічати того, що є найближче до нас — довкілля. А це поняття передбачає широкий спектр та масштаби, куди входять повітря, вода, енергетика.

— У Концепції екологічної політики і безпеки України, яку розробили науковці одного з кандидатів на президентський пост, прочитав, що наша держава є екологічно однією із найзабрудненіших країн Європи і посідає 9-те місце у світі за смертністю населення від забрудненого атмосферного повітря.

— А це тому, що у нас дуже мало дбають про альтернативні джерела енергії. Скажімо, у Данії мають 42, у Фінляндії — 35 відсотків альтернативних джерел енергії. Тобто там використовують сонячну, вітрову енергію. А у нас основною залишається атомна енергетика. Звичайно, вона має найнижчу собівартість. Підраховано, що її собівартість становить 0,42 грн за кВт/год. А сонячної — майже гривню. Однак нещодавно в Німеччині урядовці заявили, що до 2021 року планують відмовитися від атомної енергетики і перейти на альтернативні джерела енергії. Європа активно працює над випуском електромобілів, що також значно очистить атмосферу.

— З цього приводу хотів вас запитати про ставлення до будівництва третього та четвертого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції. Адже майже усі ваші землі входять до 50-кілометрової зони ХАЕС.

— Наскільки я знаю, відповідно до Енергетичної стратегії України пріоритетним напрямом енергетики залишається експлуатація енергоблоків атомних станцій. Скажімо, мене більше хвилює той факт, що терміни експлуатації енергоблоків продовжуватимуть. Хто може з упевненістю сказати про безпечність таких заходів? То вже, можливо, краще будувати нові енергоблоки на досконаліших технологіях?

— Останнім часом ми помітили значні зміни у кліматі. Особливо помічається зменшення кількості опадів, а отже, й виснаження джерел прісної води...

— Пригадуєте, як на початку травня минулого року ми з вами побували на наших полях і бачили, що озимі зернові вже тоді набирали форми колоска, а в попередні роки стебло лише проходило активну вегетацію. Справді, хлібороби втрачають значну кількість врожаїв через засушливість наших ґрунтів. І причинами тут є не лише менша кількість опадів, а й екологічне забруднення річок, водоймищ чи просто джерел. А ще у цьому водному балансі ми спостерігаємо викиди хімікатів та багато іншої нечисті. Водойми, на жаль, потрапили в число тих екологічних секонд-хендів, тобто сміттєзвалищ, яких у нас десятки тисяч. У розвинених країнах уже давно сортують і переробляють сміття. Тож будівництво екологічної держави без таких заходів також неможливе. Будівництво заводів з переробки твердих побутових відходів могло б давати нам теплову енергію, яку можна використовувати на потреби людей.

— Отже...

— Отже, для того щоб виготовляти та споживати екологічно чисту продукцію, маємо боротися і за чисте довкілля, і за екологічно безпечну енергетику, як це практикують у країнах ЄС, куди націлена Україна.

Підготувала Олександра ЮРКОВА.