Наприкінці минулого тижня в парламент внесено проект змін до закону про протимінну діяльність. Автори законопроекту, а це Голова Верховної Ради Андрій Парубій, його Перший заступник Ірина Геращенко та секретар Комітету з питань національної безпеки та оборони Іван Вінник, мають на меті удосконалити механізми залучення фінансування заходів протимінної діяльності.
Унаслідок збройної агресії з боку Російської Федерації на сході нашої країни виникла серйозна гуманітарна загроза. Велику частину території забруднено вибухонебезпечними предметами, а це створює ризики для життя та здоров’я майже двох мільйонів людей, занепокоєні ініціатори законопроекту № 10180. Загроза існує також і для об’єктів цивільної інфраструктури і унеможливлює ведення господарської діяльності.
Міжнародні експерти, спираючись на результати моніторингових досліджень, стверджують: Україна входить до числа країн із найбільшою в світі кількістю жертв від мін. За даними Landmine Monitor 2016, ми на п’ятому місці в світі після Афганістану, Лівії, Ємену та Сирії. Від вибухонебезпечних залишків війни страждає навіть більше людей, аніж від активних бойових дій, які ведуться на сході країни. Так, за даними Міністерства оборони, починаючи з 2014 року внаслідок підриву на мінах, та тому, що залишилося під ногами внаслідок обстрілів, постраждали 833 цивільні особи. Із них 269 загинули, а інші — отримали поранення та каліцтва. Кожна десята така жертва — дитина.
Реагуючи на загрозу, торік у грудні Верховна Рада ухвалила закон про протимінну діяльність. У ньому визначено правові та організаційні засади здійснення протимінної діяльності та особливості державного регулювання в цій сфері. Однак на адресу глави парламенту надійшли спільні рекомендації Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Програми розвитку ООН, Женевського міжнародного центру гуманітарного розмінування та низки посольств держав—партнерів України, в яких наголошується: механізми залучення прямого фінансування заходів протимінної діяльності урядами іноземних держав, міжнародними організаціями та іншими донорами необхідно спростити. Це дозволить реалізовувати ефективний контроль за цільовим використанням ресурсів та усуне перешкоди для залучення фінансів з дотриманням вимог законодавства іноземних держав.
Тепер законотворці пропонують доповнити пункт 2 статті 8 закону про протимінну діяльність положенням, яке передбачає, що до фінансування заходів протимінної діяльності можна залучати «міжнародну технічну допомогу, поворотну та безповоротну фінансову допомогу міжнародних організацій, благодійну допомогу та інші види допомоги, не заборонені законодавством України». Якщо парламент проголосує за ці зміни, то в зазначеному законі з’явиться також досі відсутня норма, яка передбачатиме, що «фінансові ресурси, які надаються донорами безпосередньо операторам протимінної діяльності з метою виконання заходів у сфері протимінної діяльності на території України, зарахуванню до державного бюджету не підлягають та використовуються ними за напрямами, погодженими з уповноваженим оперативним органом протимінних операцій (центром протимінних операцій)».
Проект змін направлено на розгляд профільного комітету.
