Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання у Збройних Силах України та обороноздатності держави в період з 2004-го до 2017 року продовжила розслідувати відомості про факти незаконного продажу військового майна, а також стосовно обліку та зберігання майна Збройних Сил України.
Комісія дослідила і дійшла висновку, що російська агресія у 2014 році має прямі причинно-наслідкові зв’язки із розкраданнями в оборонній сфері. Танки та інша військова техніка, які розпродувалися за безцінь, могли би оснастити до 30 танкових батальйонів — це та сила, яка могла би допомогти спинити російського агресора у 2014 році. До надлишкового майна переводилася фактично нова, якісна техніка. Було розпродано танків утричі більше, аніж нині є на озброєнні української армії. Розпродаж військової техніки робив українську армію слабшою. І в перші роки військової агресії багато військової техніки не могло застосовуватися за призначенням без капітального ремонту. Однак за останні роки відновлено більш як 200 танків, а в 2018 році модернізовано понад 100 танків, і це танки значно вищої якості, аніж попередні.
ТСК дослідила, які діяли схеми розкрадання через продаж надлишкового майна попередніми міністрами оборони, як формувалися списки надлишкового майна, за якими критеріями для списання військової техніки. Комісія розкрила факти, як за безцінь розпродувалися цілком придатні боєздатні танки та інша військова техніка, патрони. Скажімо, 919 танків Т-72 було продано за ціною 201 тисяча гривень. Тоді як на ринку один такий танк коштує щонайменше 290 тисяч доларів.
«Не було ніяких критеріїв, за якими військова техніка переводилася у статус надлишкової, — сказав голова ТСК Іван Вінник (на знімку). — Був критерій корупції і наявності попиту на зовнішніх ринках». За даними комісії, перед тим, як танки розпродувалися, їх передавали на ремонтні бронетанкові підприємства, де відбувалася передпродажна підготовка, а потім техніку продавали до Білорусі, країн Африки та інших. Хоча українська армія сама потребувала такої військової техніки для захисту держави.
ТСК поцікавилася у представників Міністерства оборони, як зараз діє департамент з надлишкового майна, скільки військової техніки відчужено та продано з 2014 року.
Представник Державного бюро розслідувань повідомив, що ДБР у березні вже розпочало проводити експертизи та дослідження документів у рамках порушених кримінальних справ.
Як відомо, постановою парламенту ТСК було також доручено дослідити матеріали резонансних досліджень щодо масштабних розкрадань і відкатів в оборонній сфері — зокрема, так звану «справу мажорів» щодо закупівлі товарів військового призначення за завищеними цінами через фірму «Оптімаспецдеталь». Голова ТСК Іван Вінник повідомив, що звернувся до Генерального прокурора України Юрія Луценка з проханням надати комісії доступ до розшифровок телефонних розмов — чи дійсно фігурують у корупційних оборудках керівники «Укроборонпрому» і, зокрема, гендиректор державного концерну Павло Букін. «Та інформація, яка була подана bigus.info — переписка між Жуковим і Букіним у whatsapр дійсно відбувалася — але не щодо постачань «Укроборонпрому», — сказав І. Вінник. — Жуков дійсно напрошувався на зустріч із керівником «Укроборонпрому», однак той його ігнорував».
ТСК також вирішила дослідити матеріали нового журналістського розслідування — про виведення двох мільйонів доларів з державної компанії «Укрінмаш» — дочірнього підприємства «Укрспецекспорту», реалізацію на зовнішні ринки товарів військового призначення через офшорну компанію Fuerteventura Inter LP, яка отримала бонусом кошти за агентською вимогою у 2015 році під час агресії російської держави. Ця компанія фігурує у розслідуванні НАБУ. На думку членів комісії, ця офшорна компанія безпосередньо пов’язана з одним із кандидатів у Президенти.
ТСК також вирішила звернутися до «Укроборонпрому» та інших відомств із проханням не знищувати жодні документи, які можуть стати корисними для слідства, а до керівників правоохоронних органів — поінформувати про результати службових розслідувань щодо їх працівників, котрі фігурують у журналістських розслідуваннях.
Докладніше про роботу ТСК читайте в наступному номері «Голосу України».
