Розмова з начальником Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, депутатом облради Валерієм Мургою
Із досьє «Голосу України»
Валерій Мурга (на знімку) народився 27 жовтня 1970 року в селі Тернове Тячівського району на Закарпатті. Закінчив Санкт-Петербурзьку лісотехнічну академію. Працював оперуповноваженим Держслужби боротьби з економічними злочинами Тячівського райвідділу міліції; бухгалтером фермерського господарства «Золоте руно», директором ДП «Хустське лісове дослідне господарство». 2005—2010 роки — начальник Закарпатського облуправління лісового та мисливського господарства. 2011—2015 роки — директор Брустурянського лісгоспу. З осені 2015-го вдруге очолив Закарпатський обллісмисливгосп. Також удруге обраний депутатом обласної ради. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. Одружений. Разом з дружиною виховав сина й дочку.
Від суцільних до вибіркових зрубів
— Валерію Івановичу, загальновідомий факт: Закарпатська — найзалісненіша область України. Немає такого району — гірського чи низинного, — в якому б не функціонував держлісгосп...
— Це так. У тринадцятьох адміністративних районах діють два десятки державних лісових — дослідних і мисливських — господарств.
Насамперед наведемо промовисті цифри, які зможуть слугувати читачеві ключем до характеристики лісового фонду Закарпаття. Перше: ліси займають 51,2% території області. Це найвищий показник в Україні. Друге: площа всіх лісів регіону — 687,9 тисячі га. З них 588,9 тисячі га (або 87,1%) належить підприємствам обласного управління лісового та мисливського господарства. Решта — у постійному користуванні Мінекології, Міносвіти і науки, Міноборони і — землі запасу.
Буде доречно додати, що природно-заповідний фонд займає 182,4 тисячі га, або 14% території області.
Торік заготовлено 1 млн 171 куб. м ліквідної деревини, з них ділової — 411 тисяч куб. м. Потрібно особливо наголосити: останні три роки поспіль обсяги заготівлі зменшуються. Паралельно істотно меншає суцільних зрубів — незабаром проводитиметься лише вибірковий спосіб. Тобто смуги старого лісу чергуються зі смугами зрізаного, на яких підростає гінкий молодняк, що рветься до сонця. Таким чином схили не оголюються і коріння старих дерев зберігає вологу. Отже, переймаємо європейський метод заготівлі стиглого лісу.
Зазначу, що загальний запас деревини в області становить понад 270 млн куб. м. І якщо середній запас деревної маси на гектарі в Україні — 186 куб. м, то на Закарпатті — 350 куб. м. Слід зазначити, що протягом 2017—2018 років вітровалами та буреломами пошкоджено 5297 га лісових насаджень загальною масою 400 тисяч кубометрів. У зв’язку з цим вибірково-санітарні рубки проведено на 11519 га з вирубкою 235 тисяч куб. м. Суцільно-санітарні рубки проведено на площі 1306 га.
Наш принцип — так господарювати, аби лісові ресурси не виснажувалися, щоб тривало безперервне природокористування. І як наслідок — збереження деревостанів, охорона їх від пожеж, захист від шкідників і хвороб, посилення водозахисних, оздоровчих властивостей. І це спрямовано на охорону здоров’я людей та поліпшення довкілля.
Слід наголосити: ліси Закарпаття сертифіковані міжнародною наглядовою радою FSC і виконують переважно екологічні функції, а відповідно мають обмежене експлуатаційне значення. Збереження та раціональне використання лісоресурсів є одним з основних наших завдань. Повністю сертифіковані 14, а 4 новостворені підприємства (колишнього «Закарпатагролісу») подали заявку. Наразі сертифіковано 446 тисяч га лісів, або 75% загальної площі.
Доречно буде ще додати: усвідомлюючи свою відповідальність перед майбутніми поколіннями і зважаючи на громадську думку щодо збереження лісових масивів, управління щорічно зменшує обсяги заготівлі. Порівняно з 2016-м торік заготівля зменшилася на 203 тисячі куб. м, або на 15%; водночас заготовлено паливних дров 486,5 тисячі куб. м, з яких 239,6 реалізовано населенню, 28,49 тисячі куб. м — бюджетним установам, 211,5 тисячі куб. м — підприємствам та організаціям. Маю наголосити: за останні п’ять років попит на дрова зріс утричі! Причина? Здорожчання газу.
— Переробка кругляка...
— ...мінімальна. У держлісгоспах працює лише півдесятка цехів — виключно для власних і потреб населення. Адже деревину підприємці купують на аукціонах — в області діє до 700 переробних цехів. Торік лісгоспи переробили до 20 тисяч кубометрів лісу і отримали 13684 куб. м готової продукції. Якщо порівняти з 2017-м, то минулоріч на 12% збільшився вихід готових пиломатеріалів. Отже, активно працюємо над збільшенням обсягів переробки — і більш глибокої — круглої деревини, виробництвом технологічної та енергетичної тріски, паливних брикетів і пелет. Усе має бути раціонально використано.
Дерева охороняють... відеокамери
— Весна — час садити. І нові ліси також...
— 21 березня у Всесвітній день лісів на Закарпатті повсюдно розпочалася традиційна акція «Майбутнє лісу у твоїх руках». Хочемо привертати увагу громадськості, а особливо молоді до збереження та вирощування зеленого золота Карпат. Мені приємно усвідомлювати, що рушійною силою тут виступає молоде покоління лісівників — це класні фахівці й щирі патріоти краю, котрі хочуть, аби Карпати й далі славилися стрункими смереками, буковими пралісами й дубовими гаями, чистими джерелами й ревом благородних оленів. Це радує душу!
А хіба не тішимося, що в області діють 32 шкільні лісництва, в яких здобувають ази лісової науки понад 600 учнів. Це спонукає керівників лісгоспів шукати нові підходи, осучаснювати стиль роботи. Вважаю, що саме юнь дала імпульс тому, що цьогоріч лісівники запровадили нові конкурси — на кращий лісовий розсадник та «селфі з деревом».
А тепер — конкретика. Торік лісовідновлення проведено на площі 2791 га — це 109% від запланованого. Восени підприємствами заготовлено 24,2 тонни лісового насіння. Нинішнього року заплановано провести лісовідновлення на площі 2244 га — буде посаджено 726 га лісових культур, а 1518 га поновиться природним способом. Набагато менше, ніж торік? Зменшилися суцільні зруби. Але нами вирощено 7,7 млн одиниць стандартних саджанців. Найбільше буде посаджено в гірських лісгоспах, де триває істотне всихання смерічників. Використовуємо лише свій посадковий матеріал, адже всі підприємства забезпечено лісовими розсадниками. Це дає змогу також продавати саджанці колегам із Івано-Франківської та Львівської областей. Додам, що лісгоспами створено 153 розсадники загальною площею 62,2 га. Це наша тверда валюта!..
— Ви згадали про праліси та природно-заповідний фонд...
— Останнім часом питання пралісів — у тренді обговорення користувачів соціальних мереж. Лісівники Закарпаття проаналізували площі пралісів у сусідніх країнах та порівняли з Україною. Отже, за останніми даними, в Україні — 20 тисяч га пралісів, Угорщині — 43 га, Румунії — 2570 га, Чехії — 856 га. Крім цього, нами запропоновано передати під праліси додатково 1374 ділянки площею 16851 га. Найбільші масиви — на території Свалявського, Рахівського, Тячівського, Воловецького та Іршавського районів. Згодом на переданих площах буде створено заказники. Крім цього, нинішнього року створено нові заказники місцевого значення площею 2426 га.
— Охорона лісу, як відомо, вийшла на вищий, сучасний рівень і «озброїлася»... відеокамерами.
— Зрозуміло, що відеонагляд відчутно допомагає боротися з порушниками і виникненням пожеж. Адже серйозною проблемою стала охорона лісу від незаконних рубок або ж «чорних» лісорубів. Хоча число «лівих» лісорубів істотно зменшилося. Але це явище викоренити до кінця практично неможливо — у жодній місцевості й жодній державі. Отже, незважаючи на старання лісівників, протягом минулого року було зафіксовано 384 випадки незаконних рубок, кубомасою 1536 куб. м, сума збитків становить 9186 тисяч. Розпочато 24 кримінальні провадження. Доведено, що подекуди причетні до зловживань і посадовці підрозділів держлісохорони — дисциплінарно покарано 55 працівників, зокрема із займаних посад звільнено шістьох.
Робиться багато й постійно — особливо тепер, навесні, а також восени, аби запобігати виникненню загорань. Та незважаючи на це, торік не вдалося уникнути 25 випадків лісових пожеж на площі 49,3 га. Інколи вогонь виникає з необережності відпочивальників, часом від пустощів малюків. Але є й такі «провидці», котрі підпалюють як старий, так і гінкий середньої стиглості ліс неподалік села або в доступних для транспорту місцях, аби згодом вирубувати напівсухі дерева на дрова. Такий, з дозволу сказати, бізнес... Торік, аби зловити й покарати порушників правил пожежної безпеки, працівниками державної лісової охорони проведено 901 рейд — виявлено і притягнуто до адміністративної відповідальності 124 особи, а сума накладених штрафів становила 14501 грн. І повністю сплачена.
Усі два десятки підприємств галузі — прибуткові
— Будівництво лісових доріг теж сприяє, крім іншого, охороні від пожеж?
— Безумовно, це передумова охорони лісу від пожеж і незаконних рубок. Розвинута лісова дорожня інфраструктура — вимога дня. Загалом із 2007-го по 2018-й лісівниками прокладено 325 км лісових доріг. Лише торік побудовано земляного полотна майже 25 км і облаштовано дорожнім одягом 26,4 км, на що витрачено 9,1 млн грн власних коштів підприємств.
— Розвивати туризм — значить дбати і про здоров’я краян?
— Цілком згоден. Це не просто модний тренд, а й дуже перспективна справа. За останні роки, крім ведення лісомисливського господарства, ми збудували 32 рекреаційні пункти та 207 місць відпочинку. Розташовані вони в найвелелюдніших місцях — уздовж автодоріг, туристичних маршрутів, поблизу сіл. Ця робота триває. Управління разом із членами ГС «Регіональна туристична організація Закарпаття» підписало меморандум. Вирішено відновити Закарпатську туристичну стежку, якій цього року виповниться 100 літ. Що важливо, 19 березня між представниками ЗОУЛМГ, Громадською радою при Закарпатській ОДА та департаментом економічного розвитку і торгівлі ОДА було підписано Меморандум про співпрацю для ефективнішого сприяння діяльності зі збереження природи, використання природних ресурсів, розвитку туризму та пропаганди здорового способу життя.
Аби якнайширше використовувати природні ресурси, цілеспрямовано працюємо над розвитком «гастрономічного» туризму та побічного користування. Ось кілька прикладів: Великобичківський ЛМГ розпочав роботи з організації бджільництва, вівчарства, додаткового створення плантацій новорічних ялинок. У Брустурянському, Ясінянському, Довжанському та Великобичківському ЛМГ створено форелеві рибники. В останньому також діє сушилка, на якій сушаться гриби, ягоди, лікарські трави. У НПП «Зачарований край» відкривається виробництво карпатського екочаю.
— І нарешті, Валерію Івановичу, про зовсім не другорядне — фінанси.
— Не хотів би переобтяжувати, але без цифр не обійтися. Торік нашими підприємствами від усіх видів рубок заготовлено 1170,5 тисячі куб. м. Водночас чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив 1096,8 млн грн і зріс порівняно з 2017 роком на 208,9 млн грн, або 124%. Основна складова надходжень є реалізація лісопродукції — 1059 млн грн, переробка деревини 27,8 млн грн, мисливське господарство 209 тисяч грн, інше (транспортні послуги, рекреація) 8 млн грн. Рівень середньомісячної заробітної плати штатних працівників зріс до 10658 грн, порівняно з позаминулим роком підвищився на 2223 грн, або 26%. Ще кілька промовистих фактів: підприємствами галузі торік сплачено до зведеного бюджету 450,8 млн грн (це становить більш як 42% від річного обсягу реалізації продукції), зокрема до державної казни 258,5 млн грн; до місцевого бюджету — 105,2 млн грн; єдиного соціального внеску — 87,1 млн грн. Зростання порівняно з 2017 роком — на 79,5 млн грн, або 121%.
Усі лісогосподарські підприємства стали прибутковими.
Ужгород.
Фото надано автором.
