Політико-економічний огляд
1. Вибори
В Україні відбувся перший тур виборів Президента, і вже визначились потенційні переможці.
Результати першого туру засвідчили низку тенденцій. По-перше, появу нової політтехнології, коли відому медійну особу ототожнили з розкрученим телевізійним персонажем. Позитивне сприйняття відбулось навіть попри те, що лідер перегонів жодним словом не обмовився про свої майбутні дії, не взяв участі в жодній прес-конференції, по суті не відповів на жодне гостре запитання. По-друге, що українці не вдоволені чинним Президентом, навіть ті, хто за нього голосував. І він це розуміє.
«Не слід розраховувати, що перемога вже в нас в кишені. Щоб її забезпечити, нам потрібна тотальна мобілізація всіх прихильників. Кожний голос від державницьких сил — на вагу золота. Ніхто не має права злегковажити і залишити долю країни на розсуд тих, хто голосує, як вони кажуть, по приколу», — заявив П. Порошенко.
Попри те, що кампанія відбувалась на конкурентних засадах, і це, напевно, головний позитив, який свідчить про демократичність волевиявлення, такої гострої боротьби, як цього разу, ще не було. Не в останню чергу завдяки зусиллям країни-агресора та її симпатиків всередині країни. І це прикрий, але факт. Щодо порушень, то їх було навіть менше, ніж під час президентської кампанії 2014 року.
Та не менш гострим за перший, буде і другий тур виборів, результати якого неможливо передбачити, що знову ж таки є свідченням демократії. Дещо розставити крапки над «і» змогли б дебати головних кандидатів. Проте законодавство не встановлює їх обов’язковість, це швидше можливість. Петро Порошенко — сильний оратор, йому є чим оперувати під час дебатів, але чи погодиться на них Зеленський, який досі уникав прямого спілкування із журналістами, просив виборців і програму йому допомогти написати, і кандидатів на основні державні посади запропонувати, — велике питання.
Як і те, чи буде в країні продовжено курс на реформи, в ЄС і НАТО, чи держава зробить розворот на 180 градусів.
Олена ГОРБУНОВА.
2. Парламент
Протягом минулого місяця парламент ухвалив у першому читанні зміни до Митного кодексу, які стосуються створення авторизованого економічного оператора, ратифікував угоду з Катаром про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи. Народні депутати прийняли в цілому зміни щодо застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині.
Однак здебільшого березень пройшов у Верховній Раді під знаком обговорення поправок, які надійшли під час підготовки до другого читання закону про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д). «Це питання не тільки ідентичності, не тільки історії, це питання також і безпеки, української національної безпеки», — сказав на початку розгляду цього законопроекту Голова Верховної Ради Андрій Парубій. За дослідженням Центру Разумкова, 85 відсотків українців вважають українську рідною мовою, але країна й досі не має закону про захист державної мови.
До проекту закону № 5670-д надійшло понад дві тисячі поправок. Більшість із них парламентарії називають «законодавчим спамом», однак згідно з процедурою кожну поправку, на якій наполягає автор, мають розглянути в сесійній залі. А автори — здебільшого противники того, щоб Україна захистила свою мову на державному рівні. Вони свідомо розтягують процес розгляду поправок, наполягаючи фактично на кожній із них, а також повною мірою використовуючи свої права на перерви та виступи з трибуни. А тому розгляд цього питання розтягнувся вже на три сесійні тижні поспіль, і його не завершено й досі.
28 лютого парламент прийняв постанову «Про невідкладне розслідування фактів, оприлюднених у ЗМІ, щодо зловживань у державному концерні «Укроборонпром» та причетності до цього посадових осіб». Цим документом народні депутати розширили повноваження тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, створеної для розслідування фактів розкрадання у Збройних Силах та підриву обороноздатності держави в період з 2004-го по 2017 рік та будь-яких правопорушень в оборонній сфері, в тому числі в 2018-2019 роках.
Водночас депутати заслухали попередній звіт ТСК, яка займалася розслідуванням факту нападу на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів. «Комісія дійшла висновку, що досудове розслідування по 11 кримінальних провадженнях відбувається неефективно та безрезультатно», — зауважив голова ТСК Борислав Береза. Генеральний прокурор Юрій Луценко звернув увагу на проблеми, з якими зіштовхується слідство. Так, за його словами, для проведення експертиз необхідно отримати рішення суду, й, у зв’язку з цим, слідчі по декілька тижнів стоять у чергах. Окрім того, складнощів додає положення чинного законодавства, згідно з яким, навіть якщо існують очевидні докази вчинення вбивства, але минуло кілька годин після того, як воно сталося, людину, на яку вказують докази, не можна затримати. Її можна лише запросити до суду. Є проблема і з процедурою оголошення в розшук, каже Ю. Луценко. Він наголосив: у парламенті знаходиться проект закону про заочне засудження. Нині ж Інтерпол не може виставляти «червоні картки» розшуку, бо в Україні не існує поняття «заочного арешту».
Однак народні депутати працюють не тільки в сесійній залі, а й у профільних комітетах. Наприклад, під час засідання підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету з питань запобігання та протидії корупції розглянули проблему підпалу старовинних будівель у центрі Києва. Громадські активісти стурбовані, що в такий спосіб забудовники намагаються розчистити собі території, щоб звести багатоповерхівки. З цією проблемою і прийшли до законотворців.
Під час минулого парламентського місяця активним було й керівництво Верховної Ради. Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко разом із Уповноваженим Президента з питань реабілітації учасників бойових дій Вадимом Свириденком побувала на Полтавщині. Під час зустрічей із студентами, волонтерами, військовослужбовцями та просто місцевими жителями вона говорила про важливість імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Голова Верховної Ради Андрій Парубій вручив Почесну грамоту Верховної Ради «За особливі заслуги перед українським народом» голові підкомітету з питань трансатлантичних відносин Сеймаса Литовської Республіки Зігімантасу Павіліонісу. Заступник Голови Верховної ради Оксана Сироїд взяла участь у роботі ХІ сесії Парламентської асамблеї України і Республіки Польща, яка відбувалася у Верховній Раді.
Спілкуючись із журналістами під час брифінгів, парламентарії звертали увагу суспільства на актуальні проблеми. Такі, наприклад, як затягування розслідування справи про пожежу в дитячому таборі «Вікторія», під час якої загинули діти, акцентували на тому, як триває процес монетизації субсидій населенню на сплату комунальних послуг тощо. Того місяця І. Геращенко також взяла участь у круглому столі «Забуті живі. Законодавче врегулювання захисту заручників, полонених та ув’язнених із політичних мотивів».
Під час години запитань до уряду народні депутати слухали доповідь міністра соціальної політики Андрія Реви. Той звітував про ефективність програми надання субсидій за житлово-комунальні послуги. А також міністра культури Євгена Нищука, який представив урядовий проект «Автентична Україна — нематеріальна культурна спадщина».
У квітні народні депутати мають завершити розгляд закону про державну мову і ухвалити або не ухвалити його в сесійній залі. А тоді вже перейдуть до інших нагальних питань.
Надія СМІЯН.
3. Кабмін
У березні цього року в Україні відбулися пілотні прозорі аукціони щодо користування надрами. «Ми перші, хто руйнує схему таємних розподілів і запроваджує систему публічних конкурсів та аукціонів», — сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, коментуючи урядове рішення, яке передбачає, що з 1 січня 2019 року всі права на розробку надр будуть продаватися виключно на конкурсній основі через систему відкритих електронних торгів ProZorro. І визначальною перевагою електронних аукціонів є їх цілковита відкритість та відсутність контакту з чиновником.
Оскільки для України досить гостро стоїть питання імпорту енергоресурсів, то першими на аукціон було виставлено саме нафтогазові ділянки, що в перспективі сприятиме досягненню енергонезалежності країни. «До першого аукціону було підготовлено 17 нафтогазових ділянок із прогнозованими ресурсами у понад 92 мільярди кубометрів газу та 16 мільйонів тонн нафти», — повідомив голова Державної служби з геології та надр України Олег Кирилюк та припустив, що з цих ділянок щороку можна буде видобувати від 2 до 5 мільярдів кубометрів газу.
Перші торги правами на розробку надр через унікальну електронну систему ProZorro засвідчили, що корупційні домовленості вже не працюють, адже переможцем може стати будь-яка компанія, котра на відкритому аукціоні запропонує найвищу ціну. Як наслідок — вартість виставлених лотів зросла втричі від оголошеної вартості: із 45 мільйонів до 141 мільйона гривень. При цьому за один із лотів між чотирма учасниками торгів велася особливо активна боротьба, і зрештою переможець заплатив ціну, яка виявилася майже на 500% більшою від оголошеної початкової вартості.
«Ми зробили важливий крок до повного переведення аукціонів з продажу надр в онлайн-режим. Продалися ділянки площею 630 кв. км, з ресурсною базою понад 2 мільйони тонн нафти та понад 2 мільярди кубометрів газу. Онлайн-торги довели свою ефективність та ще раз переконали нас, що є найбільш прозорим способом розпоряджання надрами», — сказав ініціатор відкритих торгів О. Кирилюк та висловив упевненість, що цей експериментальний проект доведе свою ефективність та працюватиме на постійній основі.
Схвальну оцінку проведені торги отримали й від професійного середовища. «Електронні торги пройшли по трьох ділянках, і це була запекла боротьба з найвищими сумами в історії України, за які продано нафтогазові спецдозволи. Вперше це відбувається відкрито та прозоро, з рівним доступом до аукціону всіх бажаючих та можливістю спостерігати за процесом онлайн із будь-якої точки світу. А держбюджет загалом отримав понад 140 мільйонів гривень», — зазначили в Асоціації газовидобувних компаній України.
В. о. директора держпідприємства «ProZorro. Продажі» Олексій Соболєв підкреслив, що всі транзакції в системі відкриті, тож будь-хто відразу після аукціону може побачити, хто переміг, що є гарантією прозорості та додатковим захистом для переможця.
Наступні онлайн-аукціони з продажу прав на розробку нафтогазових ділянок мають відбутися 29 квітня (7 лотів) та 18 червня (9 лотів).
Загалом у 2019 році Держгеонадра планує виставити на онлайн-аукціони 70 лотів, з яких 30 — нафтогазові ділянки з початковою вартістю у 2 мільярди гривень і прогнозованими запасами газу в 130 мільярдів кубометрів, 40 ділянок з покладами таких корисних копалин, як графіти, кольорові метали, берилій та енергетичне вугілля.
Сергій ЛАВРЕНЮК.
