Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Сергій Каплін та член комітету Наталія Королевська (у центрі) під час робочої наради з нагоди Міжнародного дня інформування про мінну небезпеку.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Четвертого квітня у світі відзначають Міжнародний день інформування про мінну небезпеку. Тема розмінування не нова для всього пострадянського простору, але, на жаль, з початку війни на сході вона стала ще більш актуальною для нас. За оцінками різних фахівців, нині майже 700 тис. га заміновано. А темпи розмінування не дуже швидкі, насамперед через бойові дії, які тривають.
«Те, що відбулося на Донбасі — війна із Росією — це прямий наслідок геополітичних, внутрішніх воєнних і внутрішніх економічних помилок попередніх еліт. Сьогодні, на жаль, люди, і насамперед діти, платять неймовірну ціну за ці помилки», — наголосив перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Сергій Каплін під час робочої наради в комітеті з нагоди Міжнародного дня інформування про мінну небезпеку.
За інформацією С. Капліна, чітких карт мінування територій немає з обох боків. Отже, вирішувати це питання буде надзвичайно складно. «Ми не маємо жодного розуміння щодо розміщення мін. Мінування відбувалось часом дуже хаотично, країна не була підготовлена ні методологічно, ні в інших розуміннях до подібного протистояння і це, на жаль, ускладнює відповідну проблему», — сказав він.
Сьогодні, за його словами, першочерговий акцент має бути зроблений на інформуванні людей про правила протимінної безпеки. Щоб через незнання, непідготовленість, неуважність люди не ставали жертвами цих проблем.
С. Каплін запропонував комітет як майданчик для відкриття дискусії щодо пришвидшення вирішення цих питань і що потрібно робити, аби у майбутньому подібних речей не було допущено.
Крім того, він пропонує створити на рівні уряду робочу групу, щоб ці питання у частині інформування та підготовки і навчання громадян були проведені якомога швидше. «А ми мали можливість контролювати хід цієї роботи», — наголосив він.
Окремо політик зауважив на необхідності модернізації чинного законодавства, яке захищає соціальні права постраждалих. «Ми також наполягатимемо, щоб у контексті протимінної безпеки ми порушили й інші важливі фундаментальні безпекові питання для Луганської і Донецької областей. Ми стверджуємо, що без Донбасу і Криму України як держави бути не може. Будь-які розмови про те, щоб залишити ці території напризволяще — це шлях до знищення країни. Якщо держава продемонструє прецедент, покине ці території на відкуп, або вони стануть предметом геополітичних торгів, за цим послідують інші агресії», — констатував С. Каплін.
Підтримав створення робочої групи щодо модернізації чинного закону і полковник, начальник Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міноборони Максим Комісаров.
За його словами, нині замінована територія (як підконтрольна Україні, так і окупована), становить майже 16 тис. кв. км. Якщо уявити в масштабах — це майже половина такої країни, як Бельгія. «На сьогодні, на жаль, ми маємо великі втрати і серед цивільного населення, і серед військовослужбовців. Серед цивільного населення з початку 2014 року постраждало понад 800 осіб. Є серед них і діти — 125, з них загинули 27.
Що стосується військовослужбовців, то постраждали чи загинули на мінах понад тисяча осіб», — озвучив полковник невтішні дані.
Але Міноборони спільно з іншими органами центральної влади не стоїть осторонь і робить все від них залежне, аби зробити ці землі безпечними. Так, на сьогодні очищено майже 32 тис. га територій. З 2014 року знищено 430 тис. вибухонебезпечних предметів. А один вибухонебезпечний предмет — це мінімум одне людське життя.
Проте ці зусилля, переконаний Максим Комісаров, потрібно консолідувати: «Тому цей майданчик, як ніколи, буде корисним для продовження роботи, якої дуже багато, у тому числі й у нормативно-правовому сенсі. Адже як показала практика, закон про протимінну діяльність, який набув чинності 25 січня 2019 року, має певні вади і потребує змін».
Як відомо, до ухвалення закону координатором роботи з розмінування було Міноборони. Законом же передбачено створення національного органу з питань протимінної діяльності та решти інституцій. Але поки що у цьому плані мало що робиться. Тож ініціатор засідання народний депутат Наталія Королевська попросила зробити від комітету запити до уряду: що вже створено і на якому етапі в цілому перебуває реалізація закону.
