На знімку: Томос про автокефалію Православної Церкви України.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Константинополь ніколи не передавав Московській церкві Київську митрополію, де-юре вона завжди перебувала у підпорядкуванні Вселенського Патріарха
Українська православна церква Московського патріархату на засіданні Синоду, який відбувся 3 квітня у Києві, звернулася до Вселенського Патріарха Варфоломія I з вимогою відкликати Томос про надання автокефалії УПЦ. У заяві УПЦ МП, розміщеній на її офіційному сайті, ідея подолання церковного розколу в Україні через надання Томосу «неканонічним церковним угрупуванням УПЦ КП та УАПЦ» названа помилковою, а дії Варфоломія I шкідливими. Синод піддав різкій критиці історичну та канонічну аргументацію Константинопольського Патріархату і назвав її «безпідставною, штучною, надуманою», такою, що начебто не відповідає церковним канонам.
Нагадаємо, що напередодні засідання Синоду Вселенського Патріархату 9—11 жовтня минулого року, на якому розглядалося питання автокефалії Української Церкви, Константинополь оприлюднив докази незаконної анексії Київської митрополії Московським патріархатом. Тривалий час збережені в архівах на Фанарі оригінальні документи, листування між Вселенською Патріархією й Московською вивчали не лише Варфоломій I, який має ступінь доктора з канонічного права православної церкви (освіту здобував у вищих навчальних закладах Рима, Мюнхена та в Швейцарії, володіє п’ятьма мовами), а й грецькі та російські науковці. Їх вердикт однозначний — Константинополь ніколи не передавав Московській церкві Київську митрополію, де-юре вона завжди перебувала у підпорядкуванні Вселенського Патріарха.
Сама РПЦ існувала як неканонічна протягом 141 року — після самовільного виходу з підпорядкування Вселенського Патріархату в 1448 році, коли в Москві самочинно обрали свого митрополита, і аж до 1589-го, коли Вселенський Патріарх Ієремія II під тиском і погрозами визнав канонічність російської церкви і створення Московського патріархату.
У 1686-му Вселенський Патріарх Діонісій IV прийняв рішення про передачу Київської митрополії, яка була частиною Константинопольського Патріархату, в тимчасове адміністрування Московському патріархату. Це сталося завдяки тиску і щедрим дарам з боку Москви. Вже через кілька тижнів синод Вселенського Патріархату за цей акт мздоімства — симонії усунув Діонісія IV з патріаршого престолу, хоч рішення про Київську митрополію не скасував.
В УПЦ МП та РПЦ відверто ігнорують оприлюдненні документи й придумали безліч «аргументів» на захист російського православ’я, яке десятки років залякувало вірян неканонічністю таїнств, здійснюваних в УПЦ Київського патріархату, й навішувало її очільникам та парафіянам ярлики «розкольників» і «безбожників». Утворення автокефальної помісної церкви в Україні позбавило УПЦ МП монополії на вірян, обмежило можливості духовного впливу, який часто переплітається з пропагандистською антиукраїнською риторикою, й скоротило фінансові надходження з України в релігійний центр, що розташований у столиці країни-агресора.
Тож агресивна риторика Синоду УПЦ МП, який вимагає від архієпископа Константинополя і Нового Риму Варфоломія I «визнати свою помилку і працювати над її виправленням», зрозуміла. Також в УПЦ МП заявили, що необхідно закликати «розкольників» до покаяння в гріхах і скликати Всеправославний собор для вирішення українського питання.
Водночас ідею автокефалії Української православної церкви підтримує дедалі більше вірян. За останніми даними понад 500 релігійних громад в усіх областях України вже приєдналися до ПЦУ.
У РПЦ ж заявили, що УПЦ МП уже нині слід домовлятися з лідером президентських перегонів В. Зеленським, «вимагаючи письмових гарантій припинення гонінь на канонічну Церкву, повернення політемігрантів і критиків «європейського вибору» в політику та суспільне життя перед виборами в Раду, призначення міністром культури Юрія Бойка, Віктора Медведчука або Василя Анісімова. Останній може стати і профільним заступником з релігії», — заявив протоієрей РПЦ Всеволод Чаплін у своєму телеграм-каналі «Православна політика».
