Днями Європарламент схвалив поправки до законодавства Європейського Союзу, якими забороняються виробництво і продаж на території ЄС одноразових виробів із пластику з 2021 року. Це довгоочікуване, ініційоване громадськістю країн Євросоюзу рішення є кроком до збереження довкілля, життя і здоров’я людей та тварин, птахів та риб, різних мешканців планети, а також природних ландшафтів суші та Світового океану. Про це розмовляємо з народним депутатом, головою підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іваном Рибаком (на знімку).
— Що саме потрапляє під заборону?
— Зокрема, під заборону потрапляють пластиковий посуд, вушні палички та коктейльні трубочки. Крім того, у новому законі містяться вимоги до країн ЄС обмежити використання тих пластикових виробів, застосуванню яких поки що нема альтернативи. Відповідні заходи держави повинні розробити самостійно. Зважаючи на євроінтеграційний курс нашої держави, переконаний, такі зміни потрібно запроваджувати і в українському законодавстві.
— Чи не запізно Україна збирається рятуватися від пластикової проблеми?
— Краще пізно, ніж ніколи, бо, за даними екологів, у 2012 році кількість пластикового сміття у Світовому океані становила майже 165 мільйонів тонн. Через пластикову вакханалію, що тривала, вже в 2014 році на поверхні океану було 268 940 тонн пластику. Це глобальна проблема людства, адже пластикові мішки, ПЕТ-пляшки, одноразовий посуд та інша поліетиленова продукція, яку ми використовуємо у побуті, не самоліквідується в природних умовах. А тому завдає непоправної шкоди довкіллю, вбиваючи птахів, риб та морських ссавців.
Як голова підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища я добре розумію масштаби цієї проблеми в Україні і вже неодноразово привертав до неї увагу суспільства.
— На практиці виглядає так, ніби у наших магазинах покупців фактично змушують брати пластикову тару та поліетиленові пакети, оскільки їх ціна закладена у вартість покупки. Тим часом виловлюють китів, як це було нещодавно, із сорока кілограмами пластику у шлунках.
— Україна розвивається, кількість сміття, особливо пластику, збільшується, і при цьому ні виробники, ні власники торговельних мереж не зупиняють безцеремонний продаж пластикової тари та упакувань. Не переходять на альтернативні біологічноємні та біоактивні зразки, що утилізуються у природний спосіб.
Тому ми з колегами постійно шукаємо шляхи вирішення цього критичного питання на законодавчому рівні. Зокрема, однією з таких ініціатив є напрацьований нами законопроект, мета якого — заборонити у торговельних мережах реалізацію поліетиленових пакетів із заміною їх саме на біологічно активні. Проте надзвичайно важливою є особиста ініціатива кожного громадянина. Адже якщо споживачі обмежать на побутовому рівні використання пластику, не братимуть у магазині пластикову тару чи пакети, використовуватимуть паперові пакети чи багаторазові текстильні торбинки, то, відповідно, й кількість сміття значно зменшиться.
— Вірите, що зможете оперативно подолати спротив ринку та інерцію споживачів?
— Розумію, що в один день зміни не відбуваються. Але ми повинні разом докласти зусиль, щоб вберегти людство від екологічної катастрофи. Європа демонструє позитивний приклад, який нам слід не тільки підтримувати, а й активно йому наслідувати.
Фото: vtor-resursy.com.ua
