Члени делегації — народні депутати України Олена Сотник та Валерія Заружко (на передньому плані).
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій взяв участь у 140-й Асамблеї Міжпарламентського Союзу, яка відбулася в столиці Катару, місті Доха. На початку церемонії відкриття Асамблеї Голову Верховної Ради України привітав Емір Держави Катар шейх Тамім бін Хамад Аль Тані.
У роботі 140-ї Асамблеї Міжпарламентського Cоюзу взяли участь делегації від 163 країн на чолі із 60 головами і 40 віце-спікерами та у складі 2200 членів парламентів світу. Українська делегація запропонувала для ухвалення на Асамблеї свою Резолюцію про неприпустимість найманства як засобу підриву миру та порушення прав людини, повідомив прес-секретар Голови Верховної Ради України.
До складу української делегації на чолі з Головою Верховної Ради Андрієм Парубієм також увійшли народні депутати України Борис Тарасюк, Леонід Ємець, Валерія Заружко та Олена Сотник.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій у присутності представників парламентів усього світу закликав росіян забрати свої окупаційні війська з України (текст виступу публікується).
Виступ Голови Верховної Ради України Андрія Парубія на 140-й Асамблеї Міжпарламентського Союзу 7 квітня 2019 року «Парламенти як платформи для підвищення рівня освіти заради миру, безпеки та верховенства права»
Шановна Пані Президент!
Шановні гості!
Пані і Панове!
Освіта формує суспільство, модернізує країну, є основою технологічної, військової, екологічної безпеки держави. Тому стратегія розвитку України до 2020 і 2030 року включає у себе ключові цілі «Якісна освіта», «Інновації та інфраструктура», відповідно до Цілей Сталого Розвитку ООН.
Світ в умовах глобалізації стає місцем, де люди інтенсивніше комунікують між собою, оминаючи кордони. Останнім часом проявляються і проблеми, пов’язані з міграційною кризою.
У зв’язку з цим необхідність належної освіти заради миру поряд з виваженою державною політикою набуває особливої ваги. Ця позиція простежується в численних документах ООН, ЮНЕСКО, Ради Європи.
Реформа освіти в Україні покликана звільнити освіту від радянського штампа і наблизити її до найкращих сучасних світових стандартів.
У сфері точних наук — це уважне вивчення усіх сучасних надбань передової науки.
У сфері гуманітарних наук — це зруйнування доктрин радянської пропаганди, відкриття правди для самих себе про нашу історію, мову, культуру. А також відкриття справжньої України для усього світу.
Однак саме цьому протидіє путінська пропаганда — усією своєю потугою намагаючись спотворити сприйняття України світом.
Освіта відіграє критично важливу роль у питаннях національної безпеки. Російська Федерація системно використовує освіту на окупованих територіях для ментального поневолення місцевого населення та підриву безпеки своїх сусідів, зокрема і України.
Росія порушує права на освіту рідною мовою, системно принижуючи громадян України, що проживають на окупованих територіях. Недопуск міжнародних моніторингових місій, у тому числі і спецпредставника ООН, прямо свідчить: злочинець усвідомлює свій злочин.
Росія у порушення міжнародного гуманітарного права цілеспрямовано готує українських громадян, що проживають у Криму, до служби в російській армії та до війни проти України. Українці мають вбивати українців — це план Путіна.
Як наслідок, 17 жовтня 2018 року стався трагічний інцидент у місті Керч, коли 18-річний студент місцевого політехнічного коледжу Владислав Росляков підірвав бомбу і стріляв з помпової рушниці, вбивши 20 дітей і поранивши ще 50. Росляков був учасником «військово-патріотичних» тренувань, де його і навчили готувати вибухівку та стріляти. Впевнений, цієї трагедії б не сталося, якби Крим не захопила Росія, якби у дітей не формували бажання війни і насильства.
На тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) встановлений аналогічний окупаційний режим, який тільки формально не визнається Росією. Проукраїнська позиція призводить до переслідувань, звільнення з роботи і навіть полону та тортур — як це є з викладачами ліцеїв Наталією Карачор та Григорієм Штейном. Майже два роки перебував у незаконному ув’язненні релігієзнавець Ігор Козловський. Тільки на окупованій території Луганської області у серпні 2018 року було звільнено 884 працівники та 13 директорів шкіл.
Навчальні програми в окупації докорінно змінені присланими з Росії спеціалістами. Кількість класів з навчанням українською мовою в Криму зменшилася з 875 до 163, закрито всі 7 шкіл з українською мовою викладання. У цілому число тих, хто вивчає українську, зменшилося у 31 раз за 5 років.
Закрито 9 із 16 шкіл з кримськотатарською мовою викладання, кількість учнів знизилася з 13 тисяч до 4 тисяч сьогодні і продовжує знижуватися. Батьків змушують начебто добровільно відмовитися від вивчення рідної мови. Імена батьків, що вимагають для своїх дітей освіту українською чи татарською, передаються ФСБ. Більше 46 тисяч осіб з Криму стали внутрішньо переміщеними особами. Багато з них — це викладачі, які через свою проукраїнську позицію втратили роботу і зазнали переслідувань.
У 2017 році Україна подала до Міжнародного Суду ООН позов проти Росії, який, серед іншого, стосувався порушення культурних прав жителів окупованого півострова. Україна заявляла, що Російська Федерація, у порушення своїх зобов’язань за Конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, втручається в освітні права українців та кримських татар, перешкоджаючи реалізації права на навчання на українській та кримськотатарській мовах.
Одночасно Україна звернулась до Суду ООН з проханням призначити тимчасові заходи на період до розгляду справи по суті, який може розтягнутись на роки. 19 квітня 2017 року Суд в якості тимчасових заходів наказав Росії забезпечити можливість навчання на українській мові. Але і надалі Резолюції Генасамблеї ООН Росією повністю ігноруються, ситуація лише погіршується.
Парламент України має стратегічну відповідальність щодо освіти в Україні. 5 вересня 2017 року Верховна Рада України прийняла революційний Закон України «Про освіту», який дає всім українцям, незалежно від походження, місця проживання чи майнового стану, рівні освітні можливості.
Цим законом ми запроваджуємо європейські норми — структуру і тривалість навчання, автономію та прозорість фінансування шкіл, освіту для дітей з особливими потребами. Ми також виправили дискримінаційну ситуацію, коли діти з національних меншин, котрі є громадянами України, не могли здобути українську вищу освіту — бо недостатньо знали державну мову.
У зв’язку з агресією Росії проти України ми маємо величезні виклики у сфері освіти. У так званій «сірій зоні» продовжують працювати 178 закладів освіти, в яких у надважких і небезпечних умовах навчається майже 20 тисяч дітей. Через часті обстріли вимушено припиняється навчання у цих школах, а діти наражаються на значну небезпеку.
Ми змінили наше законодавство, щоб більше 60 тисяч школярів з окупованих територій вступили у нові школи і могли вільно та безпечно навчатися, не боячись того, що їх вб’є чи поранить російський снаряд.
Суть гібридної війни, яку веде Росія проти всього цивілізованого світу, — це перетворення людини на зброю. Мета Путіна — на окупованих територіях перетворити українських дітей, позбавлених критичного мислення, на безжальних і бездумних виконавців його божевільних наказів. Імперії завжди використовують завойовані народи для пригноблення наступних жертв.
Я точно знаю: тут у залі є російська делегація. Я звертаюсь до глави Государственной Думи Російської Федерації: заберіть свої окупаційні війська з України! Перестаньте вбивати українських громадян!
Чим скоріше буде звільнено окуповані Росією території, тим меншою буде ця загроза для людства. Те, що вони там роблять із українськими дітьми, післязавтра може статися і з вашими, якщо ми разом не зупинимо Путіна. Маємо це зробити. Тому що наше велике цивілізаційне завдання — збудувати найкраще майбутнє нашим дітям — безпечний процвітаючий світ щасливих, вільних, освічених людей.
Дякую за Вашу увагу!
Довідково
Міжпарламентський Союз (Inter-Parliamentary Union, IPU) — міжнародна організація, створена у 1889 році Фредеріком Пассі (Франція) та Рандалом Крімером (Велика Британія). Це був перший постійний форум для політичних багатосторонніх переговорів. Членами Міжпарламентського Союзу є національні парламенти 163 країн разом із 10 регіональними парламентськими асамблеями, які є асоційованими членами. Міжпарламентський Союз — найстаріша міжпарламентська міжнародна організація — відзначає цьогоріч 130 років.
