У Києві розгорілася палка дискусія щодо будівництва нового мосту, який поєднає парки «Хрещатий» і «Володимирська гірка». Його довжина — 206 метрів, тут передбачено велосипедні й пішохідні доріжки та два оглядові майданчики зі скляною підлогою. На зведення виділено 260 мільйонів гривень, іще 160 мільйонів коштує укріплення схилу. Позиція українців щодо мосту (див. репродукцію проекту) дуже неоднозначна, понад те — втрутилася навіть світова спільнота.

Двоїсте питання фінансової вигоди

Розбудова туристичної інфраструктури Києва — така мотивація столичної влади.

«Кожен турист, який приїздить до Києва, в середньому залишає в місті дві тисячі гривень за добу. Минулого року столицю України відвідали майже три мільйони туристів, тоді як у 2015-му — один мільйон», — наголосив голова КМДА Віталій Кличко.

Іншої думки дотримуються деякі аналітики та транспортні експерти, сумніваючись в обґрунтованості витрат на будівництво. За їхніми словами, міст матиме сенс лише тоді, коли буде вирішено нагальніші питання. Так, аналітик міського планування Ігор Тищенко запевняє: «Це дорога іграшка. Сьогодні у сфері транспортної інфраструктури є більш пріоритетні завдання: створення нових маршрутів та виділення смуг для громадського транспорту, пристосування зупинок тощо».

Небезпечне сусідство

ЮНЕСКО занепокоєна можливими негативними наслідками нового будівництва в Києві. У лютому цього року вона звернулася до Міністерства культури України з вимогою тимчасово припинити всі роботи. Текст листа Мінкультури не афішує, проте представникам київської влади нагадало: згідно із Законом «Про охорону культурної спадщини», перед початком будівельних робіт з об’єктами Всесвітньої спадщини, в їх буферних зонах і прилеглих територіях необхідно поінформувати Комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

І хоча рекомендація центру Всесвітньої спадщини є обов’язковою, будівництво в столиці триває. Кличко запевнив: роботи зі зведення цього мосту повністю відповідають чинному законодавству, а жодних вимог від ЮНЕСКО щодо зупинення процесу міська адміністрація не отримувала.

У КМДА пояснюють, що з ЮНЕСКО питання вирішили ще на початку будівництва, в грудні минулого року. Тоді український філіал організації отримав від КМДА всі необхідні документи. Нині представники столичної влади переконані, що лист використовують лише для «галасу» в ЗМІ.

Ще одним аргументом із боку КМДА є висновок експертів Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць. Відповідно до нього, вплив новобудови на збереженість об’єкта Всесвітньої спадщини фактично відсутній завдяки віддаленості від нього споруд Софійського собору — на 860 метрів — та значним перепадам рельєфу. Єдине застереження експертів: будівництво повинно максимально відповідати обрисам схилів.

Однією спорудою не обмежаться

Нещодавно віце-президент Національної спілки архітекторів Георгій Духовичний заявив, що поряд із вело-пішохідним мостом влада планує спорудити семиповерховий торговельний центр. За його словами, разом зі зведенням мосту існує проект канатної дороги від Арки дружби народів. Проаналізувавши план, архітектор дійшов висновку, що нагору туристів вестиме не серпантин, не пандус, а сім поверхів «чогось», подібного до вертолітного майданчика. Крім того, Духовичний підозрює, що приміщення під станцією віддадуть торговельним точкам і закладам харчування.

Натомість автор проекту Андрій Миргородський нагадав, що нині представлена лише передпроектна пропозиція щодо станцій канатної дороги. Проте вона аж ніяк не зможе стояти на землі — потрібні опори, заввишки приблизно чотири поверхи. «Щоб сховати ці колони, ми облицювали конструкцію склом. Там справді є приміщення, але завширшки приблизно півтора метра, тобто жодної торгівлі там бути не може. Вони призначені для обладнання», — пояснив Миргородський.

Остаточний вердикт

Представники ЮНЕСКО вже у квітні приїдуть до Києва на запрошення міської влади, щоб схвалити проект мосту. В КМДА сподіваються, що скоро всі остаточно переконаються в законності будівництва.

Зовсім інші сподівання в архітектора Григорія Духовичного.

«Я думаю, представники ЮНЕСКО дуже здивуються тому, що вони побачать, і висловлять претензії і до цих будівництв. Під захистом перебуває і панорама Києва над Дніпром, яка порушена силою-силенною висоток», — каже він.

Спільнота українських архітекторів налаштована на радикальні дії. Вона планує виступити з вимогою покарати Київ за це будівництво, викресливши столицю зі спадщини ЮНЕСКО, доки чиновники й містяни не навчаться берегти скарби минулого.

До слова, нині на роботи вже витратили 160 мільйонів гривень, і конструкція готова на 60%. Зведення мосту, фонтанів та оглядових зон обіцяють закінчити до святкування Дня Києва — наприкінці травня. Після цього жителям столиці запропонують обрати назву для новобудови.