Олексій Гончаренко, Олена Матузко.
Вадим Івченко, Павло Кишкар, Олександр Опанасенко.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Ранкове засідання 10 квітня
Зранку в сесійній залі зареєструвалися 323 народні депутати. Перед тим, як продовжити розгляд поправок до закону про функціонування української мови як державної, народні депутати мали тридцять хвилин на виступи та оголошення. Із заявами від імені двох фракцій виступили Віктор Галасюк (Радикальна партія) та Олександр Долженков (Опозиційний блок).
Так, Віктор Галасюк наголосив, що команда Радикальної партії пропонує стратегію розвитку країни. У ній, зокрема, йдеться про необхідність масштабної енергомодернізації. «Ми з Олегом Ляшком, Олександром Домбровським та іншими однодумцями внесли проект законодавчого акта, щоб мінімум 10% від суми субсидій спрямовувались на енергомодернізацію, на теплі кредити. Це реальне вирішення проблеми», — наголосив депутат.
Торкнувшись ще однієї проблеми — низьких заробітних плат і пенсій в країні, В. Галасюк зауважив, що її можна виправити через підвищення соціальних стандартів, розвиток української промисловості. Для цього в парламент внесено промисловий пакет реформ — законодавство про індустріальні парки, про безкоштовне приєднання до інженерних мереж, купуй українське — плати українцям. «Це ті механізми, які дозволять створити в Україні кілька мільйонів робочих місць та підняти заробітну платню, а значить і пенсію. Не на відсотки, а в рази», — наголосив депутат.
Олександр Долженков привернув увагу присутніх до 75-річчя визволення Одеси від німецько-фашистських загарбників.
Юрій Соловей (БПП) закликав колег після голосування за мовний закон перейти до розгляду питання про реформування пенсійної системи. «Звертаюсь до керівництва Верховної Ради з проханням, щоб після того, як парламент повернеться до своєї звичної роботи, поставити у прохідну частину законопроект № 6677, який підписали понад 60 народних депутатів, і який регламентує порядок провадження в Україні обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. Системи, про яку ми вже десятиліття говоримо і на яку очікують українські громадяни», — наголосив він.
Ігор Лапін («Народний фронт»), виступаючи в оточенні колег, торкнувся розслідування, яке проводили журналісти «Нью-Йорк таймс» стосовно «розстрільних списків» Головного розвідувального управління РФ на території України та на територіях інших держав. «У тексті розслідування справи Скрипалів, а ви знаєте, що Росія безпосередньо причетна до них, журналіст побував у багатьох країнах. І в Україні також. Він узяв інтерв’ю в одного з виконавців замовного вбивства у такого пана Івана Мамчура. Це людина, яку Путін особисто звинувачував і вважав причетним до постачання зброї, яка допомагала Грузії збивати російські літаки. Так, у контексті цього розслідування було встановлено існування таких «розстрільних списків». Наші спецслужби також заявляли про існування таких «розстрільних списків». США взялися розслідувати зарубіжну активність ГРУ ФСБ РФ. Натомість у нас іноді не вистачає для ефективної протидії цій машині законодавчого підґрунтя», — заявив депутат.
За його словами, нині Служба зовнішньої розвідки України має достатньо можливості для збору та аналізу інформації стосовно міжнародних терористів у формі і без форми збройних сил Російської Федерації. «Ми повинні підтримати наші сили спецоперацій у законодавчій площині», — наголосив І. Лапін та закликав колег долучитися до напрацювання відповідного проекту закону, який дасть змогу нам виконувати специфічні завдання на інших територіях.
Віталій Купрій (позафракційний), заявивши, що підготував антикорупційний план, який передасть майбутньому президенту Зеленському, закликав колег об’єднатися навколо створеного ним МФО «За Зеленського».
На що Андрій Парубій висловив сподівання, що кандидат викладе свою позицію у чесних дебатах, які відбудуться відповідно до закону України. «Небажання брати участь у передбачених законом дебатах — це зневага до закону України. Це зневага до всіх нас. Якщо зневажається закон сьогодні, то як може людина завтра отримати можливість очолити країну? Ми віримо, що на дебатах, передбачених законом, всі погляди і концепції будуть викладені», — констатував він.
Перейшовши до розгляду поправок, голова Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності Микола Княжицький наголосив, що один із кандидатів у Президенти виклав список своїх радників. «Людина, яку призначили радником з гуманітарної політики, прямо виступає проти української мови як державної, прямо виступає за повернення до кращих зразків того, що було у Радянському Союзі. Зважаючи на це, ще раз підкреслюю наскільки важливо прийняти цей закон». Депутат закликав усіх кандидатів у Президенти засвідчити свою позицію щодо гуманітарної політики особисто. І додав: якщо цього не буде, українці не змиряться і побудують демократичну Україну, але це може загрожувати черговою агресією і втратою ще якихось територій. «Це вкрай небезпечна ситуація. Тому незалежно від того, хто кандидує в Президенти, обидва лідери мають засвідчити, що їхня гуманітарна політика — підтримувати розвиток українців, української держави», — заявив депутат.
Голова Верховної Ради у свою чергу висловив переконання, що парламент прийме закон про мову, а український народ ніколи не обере до влади тих людей, які за дужки хочуть поставити мову, культуру, релігію, територію. «Це вони Україну хочуть поставити за дужки. Упевнений, український народ ніколи не обере тих, хто мріє про повернення до Радянського Союзу», — констатував Андрій Парубій.
З днем народження цього дня вітали представника депутатської групи «Партія «Відродження» Олександра Пресмана.
