Передвиборна кампанія виходить на фінішну пряму. Але загострення пристрастей у народних обговореннях «нинішнього моменту» і відстоюванні своїх точок зору у виборі кандидата в Президенти не слабшає. Звичне оточення — колеги, родичі, сусіди, друзі та знайомі — в ніч на 1 квітня розділилося на два табори відповідно. Плюралізм думок переповнив соціальні мережі й вихлюпнувся в реальне життя. Емоції взяли гору над розумом. Що далі? А далі через десять днів нам потрібно буде зробити вибір. Прихильники Володимира Олександровича й Петра Олексійовича його вже зробили й навряд чи змінять своє уподобання. Користувач ФБ Валерій Пекар написав пост про раціональний вибір і запропонував виборцям відповістити на запитання: «Що повинно статися, щоб я змінив своє рішення?». У реакції людей — зріз громадської думки аргументації вимог і очікувань від кандидатів. Ось деякі з них.

«Есть американское выражение, которое обычно предназначают Президенту, — «фишка дальше не идет». Смысл этого выражения в том, что существуют зоны ответственности Президента, решения по которым может принять только ОН, Президент.

Чтобы просто задуматься о возможности изменить свое мне-ние, необходимо получить вменяемые ответы на основные вопросы реальной жизни в Украине».

«Мой текущий выбор — против обоих. Чтобы я его изменил, потребуется страшный, очевидный и неоспоримый зашквар одного из кандидатов. Например, если З. поедет в Москву договариваться об условиях сдачи Крыма, я точно проголосую за П. Если П. устроит провокацию на фронте и потом попытается протащить военное положение с целью отмены/переноса выборов — я точно проголосую за З. Кандидаты у нас креативные, так что полного перечня зашкваров не приведу, фантазии не хватит».

«Хочеться від Зеленського не роліків, а прямих і змістовних відповідей на прямі питання. І не дебатів. А щось типу прес-конференції з журналістами і фаховими спеціалістами. Це перше. Друге, хочеться переконатись, що він інтелігентна людина... Бо його вихідка з ультиматумом Президенту повинна була заставити людей замислитись саме над рівнем його культури, не плутати з освітою».

«Я поменяю выбор при отзыве президентской подписи закона о прощении коррупции».

«Що потрібно для того, щоб я змінив своє рішення і проголосував за Зеленського? Для початку переконати мене в тому, що він здатний очолити таку посаду в нашій країні, в реальному житті, а не в телевізорі. Потім переконати, що він буде кращим Президентом, ніж Порошенко. Варіант «гірше вже не буде» непереконливий зовсім».

«Що може статися за два тижні такого, щоб змінити відношення до Порошенка, яке формувалося п’ять років? Нічого».

«Коли ЗЕ чітко задекларує свій західний вектор, продемонструє своїх міністра закордонних справ, оборони і Ген. прокурора. І ще одне, особисте: щиро вибачиться за німецьку актрису специфічного жанру».

«Поменяла бы своё решение, если бы Порошенко объяснил, почему он не вникал, не интересовался работой оборонпрома? И объяснил через конкретные фамилии, почему страна стоит на месте? Кто мешает? Это интересно по-настоящему».

«Мне помогло бы увидеть команду. Услышать от кандидата лично ответы на вопросы о стратегии развития страны. Нормальный деловой тон. Ну и то, чего уже не поменяешь, — поступки и опыт в прошлом».

«Хто б сказав, що має статися, щоб я таки пішла на ці вибори... Хоча, якщо б обидва сіли з поліграфом на питання відповідати, то 100 відсотків підтримала когось з них».

«На самом деле открытым остаётся только вопрос о тех, кто наверняка против Порошенко, но еще не готов голосовать за Зеленского. Сколько их? Какой выбор они сделают?»