Микола Паламарчук, Валерій Карпунцов.
Сергій Євтушок, Сергій Власенко.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Ранкове засідання 11 квітня
Відкривши засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що попри шалений тиск Росії ПАРЄ продовжила санкції проти країни-агресора та запровадила ще один, додатковий механізм для найбільш жорстких санкцій. «Попри багаторазові спроби Росії не вдалося повернути свою делегацію до ПАРЄ. Чергова російська міжнародна спецоперація провалилась», — сказав він та привітав українську делегацію в ПАРЄ з перемогою над російським агресором у дипломатичному двобої.
Глава парламенту поінформував, що в середу в столиці Катару місті Доха під час 140-ї Асамблеї Міжпарламентського Союзу було ухвалено резолюцію, авторами якої вперше є українські народні депутати, про неприпустимість використання найманців та іноземних бойовиків як засобу підриву миру, міжнародної безпеки, територіальної цілісності держав і порушення прав людини. «Цей документ прямо стосується протидії російській агресії проти України, адже резолюція спрямована на боротьбу з військовим найманством і проти приватних військових компаній, які країна-терорист Російська Федерація використовує у війні проти України. Це дуже важлива дипломатична перемога України!» — наголосив Голова Верховної Ради та привітав членів української делегації у Міжпарламентському Союзі.
Ще одне повідомлення Андрія Парубія стосувалося отримання позитивного висновку Конституційного Суду на законопроект щодо внесення змін до Конституції про перейменування Дніпропетровської області. «Відповідно до статті 147 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про отримання висновки Конституційного Суду стосовно відповідності проекту закону № 9310-1 про внесення змін до статті 133 Конституції України про перейменування Дніпропетровської області. Наше голосування відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України», — сказав він та повідомив, що цей висновок було вручено народним депутатам під час реєстрації. Враховуючи це, голова парламенту звернувся до Комітету з питань правової політики та правосуддя з проханням розглянути висновок Конституційного Суду та підготувати це питання до розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради. При цьому він нагадав, що відповідно до вимог частини 11 статті 147 Регламенту, розгляд питання про попереднє схвалення законопроекту включається до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради не раніше, ніж через сім днів після надання народним депутатам висновку головного комітету.
На вимогу фракції «Опозиційний блок» та депутатської групи «Відродження» із заявою виступив народний депутат Олександр Долженков. Він нагадав, що 11 квітня — це пам’ятна дата в історії всієї світової спільноти — Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. «Саме в цей день, 74 роки тому, були визволені в’язні Бухенвальду — одного з найбільших і найжорстокошіших місць злочину Третього рейху заради реалізації ідей націонал-соціалізму», — сказав він та наголосив, що в тисячах нацистських концтаборів, гетто та тюрмах було закатовано понад 11 мільйонів людей, серед яких і представники українського народу. «Це має слугувати тому, що ми не повинні толерувати будь-яким ознакам неонацистських і неофашистських ідеологій», — заявив він. Народні депутати вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв нацистських концтаборів.
Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький, висловивши солідарність із виступом Олександра Долженкова, нагадав, що жертвами нацистських концтаборів здебільшого були євреї в часи Голокосту, тож тільки побудова сильної національної держави Ізраїль зупинила це знищення. «Так і ми маємо побудувати сильну національну українську державу, щоб українців більше не знищували так, як це було у ХХ столітті на цих землях, які не випадково історик Тімоті Снайдер назвав «Кривавими землями» і де в ХХ столітті загинуло найбільше людей», — сказав він та підкреслив, що якраз для цього Верховна Рада розглядає законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д).
Якщо є правопорушення, то має бути й відповідальність
У четвер робота над законопроектом № 5670-д продовжилася над поправками до останнього, дев’ятого розділу проекту цього закону — Прикінцевих та Перехідних положень, які стосуються внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за невиконання закріплених в мовному законі норм.
Голова Верховної Ради, відповідаючи на пропозицію народного депутата Михайла Папієва направити мовний законопроект після завершення його розгляду для отримання висновку Венеційської комісії, зазначив, що є визначені законом терміни, впродовж яких Голова Верховної Ради та Президент України мають підписати ухвалений законопроект, щоб він набрав чинності.
Реагуючи на заклик народного депутата Валерія Писаренка скасувати всі передбачені законопроектом штрафи, М. Княжицький звернув увагу, що штрафні санкції не загрожують навіть тим працівникам, які відмовляються обслуговувати клієнта чи відвідувача українською мовою, коли він на цьому наполягає. Однак якщо це відбуватиметься систематично, то штрафні санкції накладатимуться на керівників таких підприємств та установ. «Якщо людина заходить в кафе чи ресторан і звертається російською, угорською чи іншою мовою, то працівник має повне право відповідати тією мовою, якою до нього звертаються. Але якщо звертаються українською і просять відповісти українською, то треба хоча б могти сказати українською мовою скільки що коштує. Тож якщо відмови відповісти українською будуть систематичними, то на підприємство чи установу або їхніх посадових осіб може бути накладено штраф», — додав він. А коментуючи поправку народного депутата Василя Німченка про необхідність вилучення із законопроекту згадки про накладення штрафних санкцій на посадових осіб, М. Княжицький зауважив: фактично ця пропозиція спрямована на те, щоб залишити в Кодексі про адміністративні правопорушення опис правопорушення, але виключити санкції за них. «Проте Кодекс про адміністративні правопорушення побудовано таким чином, що одразу після абзацу з описом правопорушення йде абзац про відповідальність. Тому вилучення одного з них суперечитиме статті 9 цього кодексу», — поінформував він та підкреслив, що Адмінкодекс передбачає накладення санкцій лише на посадових осіб, а інших осіб не стосується.
Зокрема, відповідно до законопроекту порушення вимог щодо застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим і органах місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб’єктах господарювання державної і комунальної форми власності, у судочинстві та діловодстві у судах України, у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями, на державному кордоні України, у процесі виборів та референдумів, у міжнародних договорах України, тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас М. Княжицький зауважив, що під час фінального розгляду цього законопроекту комітет пропонуватиме вилучити з цього переліку про обов’язковість спілкування державною мовою під час зустрічей.
За недотримання вимог щодо застосування державної мови у сфері освіти, науки, культури, книговидання, у користувацьких інтерфейсах комп’ютерних програм та веб-сайтів, у сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоров’я, спорту, телекомунікацій та поштового зв’язку і транспорту передбачено накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
До друкованих засобів масової інформації, які порушуватимуть вимоги мовного закону, пропонується застосовувати санкції у вигляді накладення штрафу від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Законодавці також пропонують, щоб повторне протягом року вчинення порушень тягнуло за собою накладення штрафу від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Передбачено, що повторне невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови, який розглядатиме справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства у сфері застосування державної мови, тягтиме накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
До того ж М. Княжицький, коментуючи поправку народного депутата Ірини Луценко, яка пропонувала, щоб не тільки уповноважений, але й його представники могли застосовувати санкції, зазначив, що оскільки за законом уряд призначатиме тільки уповноваженого, то комітет вирішив не поширювати ці повноваження на його представників, щоб не було звинувачень у можливому порушенні закону.
Голова Комітету з питань культури і духовності, заперечуючи звинувачення у репресивності цього законопроекту, підкреслив, що він жодним чином не обмежує права тих, хто користується іншими мовами, тому дуже прикро, що у сесійній залі постійно лунають заклики до розпалювання міжнаціональної ворожнечі на мовному ґрунті.
Пояснюючи, чому комітет під час підготовки до другого читання вилучив норму про кримінальну відповідальність за публічне приниження чи зневажання державної мови, як це має місце із Державним Гербом, Державним Прапором та Державним Гімном України, М. Княжицький зазначив, що це було зроблено після того, як опоненти законопроекту почали лякати людей кримінальною відповідальністю. «Законопроект забороняє приниження державної мови, але не встановлює за це кримінальної відповідальності. Оскільки багато людей, котрі, власне кажучи, і хочуть принижувати українську мову, розповсюджували чутки, які не відповідають дійсності, ми пішли на компроміс і вилучили із законопроекту будь-які згадки про кримінальну відповідальність», — сказав він та висловив сподівання, що свідомість українських громадян й без цих норм не дозволить їм принижувати державну мову.
Перед оголошенням перерви Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко нагадала, що до другого читання представниками різних фракцій було подано понад дві тисячі поправок та що більшість з них було враховано комітетом. «Це свідчить про надзвичайно ретельну роботу профільного комітету під час підготовки мовного законопроекту до другого читання. Дуже сподіваємося, що такий ґрунтовний розгляд, коли ми йдемо по кожній поправці, об’єднає залу, щоб підтримати цей законопроект», — сказала вона та повідомила, що вечірнє засідання розпочнеться із 1769-ї поправки.
Екологічна небезпека у Бориславі
Із заявою щодо небезпечної екологічної ситуації у місті Борислав Львівської області виступив голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк. «Протягом двох останніх років Бориславська громада бореться, я вважаю, зі злочинним угрупованням, яке зловживає у Бориславі, що стоїть на родовищі нафти і газу. Мало того, що абсолютно руйнується вся інфраструктура видобутку, нищаться робочі місця і безробітні виїжджають за кордон, сьогодні склалася катастрофічна ситуація з екологією. Ріками тече нафта, а вчора в каналізаційних колекторах виявлено концентрацію метану в 26 відсотків при нормі у 6 відсотків, яка вважається вибухонебезпечною», — повідомив він та запитав, що робить Державна служба із надзвичайних ситуацій, голова облдержадміністрації та глава уряду. «Про це давно волає міська рада, яка створила спеціальний орган, а ви про це тільки зараз взнаєте», — заявив О. Березюк та закликав їх негайно втрутитися і захистити людей, які живуть у Бориславі.
З днем народження вітали народних депутатів Сергія Березенка та Андрія Вадатурського.
