Полковник, командир 46-го окремого штурмового батальйону Збройних Сил України "Донбас-Україна" В'ячеслав Власенко з позивним "Філін" - персона в армії відома, навіть легендарна. Він той, кого поважають солдати й генерали.

"Голос України" попросив його висловитися про сьогодення.

- В'ячеславе Вікторовичу, що зараз відбувається на вашій ділянці фронту?

- Те, що зараз робиться на фронті, не пов'язане з виборами - це пов'язане з російською агресією проти України. Ми як воювали п'ять років, так і зараз воюємо. І паралельно з цим беремо участь у виборах. Були створені спеціальні військові виборчі дільниці, де військові обирають Президента і Головнокомандувача. На нашій ділянці фронту активізувалися бойовики, ведуть обстріл наших позицій, намагаються проводити свої операції. Ми до цього готові, мали час вивчити місцевість, провести розвідку. Тому ми знаємо, де хто перебуває, куди вони зайшли, якими силами, що вони можуть нам заподіяти і чим ми можемо відповісти.

Ми вирахували позиції, де переховуються ті бойовики, які завдавали артилерійських ударів по наших позиціях, в тому числі де перебували Яна Червона і Олександр Мілютін, і дали їм жорстку відповідь, знищили їх. Сьогодні теж був бій. Розвідка нам доповіла, що є скупчення бойовиків у певному районі, і туди ми відпрацювали своїми засобами ураження. Ми знаємо, щойно вони просять режим тиші, значить, евакуюють своїх загиблих і поранених.

- Те, що зараз найбільше хвилює суспільство, - вибори Президента?

- Чесно кажучи, мене здивували результати першого туру президентських виборів. Я сподівався, що народ більше розуміє ситуацію, яка нині склалася  в країні, сподівався, що народ хоче в Європу, а не в Росію. Сподівався, що народ оцінить роботу Президента і з безвізом, і з надання автокефалії українській церкві, і в економіці.

Армія - це зріз суспільства. В нашу армію йдуть такі самі українці. За кандидата Зеленського голосували армійці-виборці, які прийшли в 2017-му - 2018-му. Комусь, можливо, не подобається дисципліна в армії, вимоги командирів. Хтось думає, якщо прийде слабкий Президент, то в армії стане простіше служити, на кшталт - роби, що хочеш. Ми це знаємо за результатами роботи наших психологів, вони проводили бесіди з військовиками.

- Чим вас лякає зміна влади?

- Не лякає. Мене взагалі важко чимось злякати. Але я не бачу впевненості в завтрашньому дні, якщо прийде некомпетентний глава держави без знань, без команди, програми. Це не системність, а спонтанність. Тому я не вірю, що Україна стане краще жити, коли відбудеться різка зміна керівництва.

Я вважаю, що команда чинного Президента, яка займалась виборами з самого початку, неправильно обрала напрям - на кого треба впливати, кого треба переконувати. Вони зробили ставку на найбільш інтелектуальну, розвинену частину суспільства, а таких менше. Коли більшість проголосувала за Януковича, ця меншість потім вийшла на Майдан і вигнала його з влади. Після цього частина більшості закликала Путіна в Україну, а менша частина патріотів, знову ж таки, пішла добровольцями на війну на Донбас, воювати і захищати, в тому числі і я. Основним нашим прагненням було заспокоїти український народ, щоб він не відчував жахів війни. Ми цим займалися 5 років. І люди заспокоїлися настільки, що припинили відчувати: в Україні йде війна.

І ось частина цих людей зробила все, щоб не піти і не віддати свій чоловічий борг країні. Ми знаємо, що обов'язок чоловіка - захистити свою країну, свою родину, а вже по-друге - забезпечити сім'ю. От вони сховалися від мобілізації, відкосили. Вони вважали, що в зоні АТО перебувають ідіоти, які воюють за владу. Потім вони казали, що, мовляв, коли до нас у місто прийдуть, тоді лишень ми візьмемо зброю і будемо захищати. Вигадували, що завгодно... Останнє, що я чув: нібито в АТО, ООС усі поголовно займаються бізнесом. Дурня! І от ці люди готові голосувати за кого завгодно, тільки не за сильного Президента, який прагне безпеки для України, який прагне повернутися в бік Європи і цивілізації, відвернутися від Росії, від країни-агресора, яка протягом усього свого існування несла агресію, війни і деструкцію.

Політики, які прийшли до влади після Майдану, взяли на себе відповідальність за країну у найважчий час і перемогли. Зупинили ворога, не дали створити Новоросію, в яку б входили Крим і всі південно-східні регіони України. То був тільки перший етап, а другий - завоювати всю Україну. Підняли міжнародну спільноту. Відродили армію - а ми знаємо, якою вона була в 2014 році, особливо я знаю, мені є з чим порівнювати, відродилася. Ми маємо сьогодні більш-менш спокій.

Я не кажу, що я якийсь фанат, заангажований, зомбований. Повірте, у мене важкий характер і в мене аналітичний склад розуму. І кому як не мені, піддавшись на загальні настрої, критикувати Президента, згадуючи Іловайськ, в якому я був, і командував усіма тими підрозділами - добровольчими і міліцейськими. Кому, як не мені, висувати претензії, але я розумію, хто насправді винен - це Путін і Росія.

- Що ви плануєте робити в разі зміни ситуації в Україні?

- Думаю, піду в дуже глибоку активну опозицію до цих сил, які прийдуть. Я буду уважно стежити за їхньою діяльністю, аналізувати і реагувати. І якщо ця діяльність піде у розріз із Конституцією, законом, справедливістю - тоді я готовий обстоювати незалежність України і надалі.

- Чи значить це, що опозиція в армії готова буде застосувати силу?

- Не думаю, що я на той час буду в армії. Рішення я прийматиму після остаточних результатів виборів. Гадаю, мені знадобиться певний час, щоб зрозуміти, куди саме потягне нас новий Президент. Поки що я в ньому не бачу сильної постаті, яка здатна повести за собою людей.

- Чи можливо, що офіцери масово підуть з армії?

- Можливо - офіцери, які мають честь і совість, знають собі ціну. Той, хто домовлятиметься з Путіним, для мене стане зрадником. Якщо він намагатиметься зупинити нашу протидію російським окупаційним військам - теж розцінюватиму це як зраду. Якщо він з ким завгодно домовлятиметься, і це буде не на користь Україні, для мене він буде зрадником - і тоді я протидіятиму, жорстко. Повірте, я це вмію! Це буде не в армії, тому що не можна застосовувати збройні сили в політичних конфліктах.

Вибачте, але я повинен поважати свого Головнокомандувача. Якщо його немає за що поважати, то ті, хто за нього голосували, нехай приходять на моє місце і захищають країну. Я вважаю, що сповна виконав свій обов'язок і віддав борг моїй Вітчизні.

- Ви спілкуєтесь із місцевими жителями, що вони думають?

- Місцеві жителі, я з ними сьогодні розмовляв, кажуть, що це якась ваша війна, між собою, а ми тут окремо. Тут немає патріотів, які цінують Україну. Вони живуть у своєму "мірку", працюють на свій живіт, і їх тільки це й турбує. Також ми розуміємо, наскільки зомбовані ці люди. Багато хто думає, що їх можна переконати, змусити любити Україну. Це не так. Ми навіть не повинні цього робити. У нас є держава, є державні установи, закони, Конституція. Нам не треба нікого переконувати. Вони повинні виконувати закони і Конституцію України. Нам не треба слухати, що там та жіночка чи чоловік думає з приводу... Він виконує закони України? Все! А думати він має право про все, що завгодно. Я не воював за цих людей і за владу, бо це величини змінні. Змінюється народ, він може змінювати думки, вподобання, навіть продаватися.

- Якщо народ нестабільний у своїх політичних вподобаннях, то за що варто боротися зі зброєю в руках?

- Умовно, 20 відсотків народу - інтелектуали, ті, які розуміють і тверезо оцінюють ситуацію, і є інша частина - люди, які хочуть, щоб їх не чіпали. Раніше казав, ще в 2014 році на початку війни, і зараз скажу - я не воюю за змінні величини. Влада - це змінна величина, вона змінюється - вибори і так. Я воюю за постійну величину - за українську землю, вона не повинна змінюватися. Ось зараз її змінили, спробували взяти Крим, частину Донбасу. Моя задача - повернути території. Ми повинні передати Україну в межах кордонів нашим дітям, внукам, правнукам, а вони вже хай наводять лад і будують нове життя.

Фото автора.