Навмисний зрив продажів активів неплатоспроможних банків через судові позови, а також оскарження рішень щодо ліквідації мають системний характер. Про це в ефірі радіо «Новое время» розповів заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) Віктор Новіков.
За його словами, спроби через суди скасувати ліквідацію потрібні колишнім акціонерам та топ-менеджерам банків для «відбілювання» ділової репутації, а зривом продажів вони чи інші зацікавлені особи намагаються вивести найбільш ліквідні активи, що залишилися після визнання банків неплатоспроможними.
Як приклад Віктор Новіков навів ситуацію з банком «Хрещатик».
Наприкінці березня цього року Шостий апеляційний суд фактично залишив у силі рішення Окружного адміністративного суду міста Київ від 27 грудня 2018 року щодо скасування ліквідації цього банку. Своєю чергою фонд подав касаційну скаргу до Верховного Суду України. Однак ризик полягає в тому, що доки розглядатиметься справа (оскільки рішення Шостого апеляційного адміністративного суду набуло чинності), фонд може втратити контроль над «Хрещатиком». Зокрема, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців може бути внесено рішення про зміну керівника банку (нині цю посаду обіймає уповноважена особа фонду на ліквідацію банку). Внаслідок судової тяганини навколо «Хрещатика» фонд був змушений на початку квітня припинити виплати вкладникам гарантованої суми відшкодування. Водночас фонд уже виплатив вкладникам 2,73 млрд грн у межах гарантованої суми. Загальні вимоги кредиторів усіх черг становлять 6,17 млрд грн, з яких погашено лише 1,1 млрд грн.
Фото: minfin.com.ua
