Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Реакція на рішення Окружного адміністративного суду Києва, який задовольнив позов Ігоря Коломойського до Нацбанку і Кабінету Міністрів щодо націоналізації ПАТ «КБ «ПриватБанк», не забарилася.
Нагадаємо, суд визнав протиправним і скасував рішення про виведення неплатоспроможного «ПриватБанку» з ринку за участю держави. На думку суддів, процедура виведення фінустанови порушувала норми чинного законодавства. У Нацбанку запевнили, що оскаржуватимуть це рішення. Крім того, з’явилося й спільне звернення від Міністерства фінансів та НБУ, у якому наголошується, що два роки тому держава була змушена рятувати цей банк задля збереження фінансової стабільності всієї країни.
«Націоналізація «ПриватБанку» була необхідним кроком та відбулася відповідно до норм чинного законодавства, була підтримана Радою національної безпеки і оборони та урядом України. Єдиною альтернативою націоналізації була ліквідація, що для нас не було варіантом з огляду на вагомість банку для фінансової системи. Повернення банку колишнім власникам через скасування націоналізації неможливе», — йдеться у зверненні.
Мінфін та НБУ наголошують, що банк було визнано неплатоспроможним унаслідок надзвичайно масштабних шахрайських схем на суму 5,5 мільярда доларів. «Повернення цих коштів державі та притягнення винних до відповідальності є зобов’язанням банку та однією з умов Меморандуму про співпрацю між Україною та Міжнародним валютним фондом», — вказується у документі.
Водночас фінансисти нагадують, що сьогодні «ПриватБанк» — це найбільша та найприбутковіша фінустанова країни, клієнтами якої є 22 мільйони українців. Банк працює прозоро та стабільно і повністю виконує свої зобов’язання перед клієнтами.
Ситуація з «ПриватБанком» спричинила великий резонанс у суспільстві. Адже ті 155 мільярдів гривень докапіталізації було взято з народної кишені у дуже скрутний час, коли критично не вистачало коштів передусім на армію, а також на медицину, освіту, науку. Акціонери банку у листі-проханні націоналізувати його обіцяли реструктуризувати проблемні кредити до 1 липня 2017 року, проте цього не сталося. Тобто гроші, взяті з наших кишень, ніхто не збирається повертати. Й у цю мить хотілося б звернути увагу на те, що така само ситуація відбувається впродовж останніх років з іншими неплатоспроможними банками, а їх у нас майже сто.
Відмінність лише у тому, що борги «Привату» покрила держава й залишила його на ринку. Решту банків визнавали неплатоспроможними й позбавляли ліцензії. Схема така: акціонери, знаючи, що їхній банк ось-ось лусне, активно виводять усі можливі капітали. Потім, коли НБУ вводить тимчасову адміністрацію, чекають, доки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб поверне людям кошти зі своєї кишені (а фактично — з нашої, бо хоч у теорії ФГВФО й має існувати на членські внески, насправді йому довелося брати дуже великі позики у Мінфіну та НБУ, аби видати гарантовані суми вкладникам стількох неплатоспроможних банків). Потім колишні акціонери йдуть до суду й вимагають визнати незаконним рішення Нацбанку про неплатоспроможність банку. Абсурд, скажете, ви. Як можна повернути на ринок банк, який винен кредиторам у рази більше, ніж має активів? З’ясовується, що з нашою судовою владою це можливо. Станом на лютий цього року шість таких справ дійшло аж до Верховного Суду України. Залишається сподіватися, що та несправедлива ситуація, яка складається з «ПриватБанком», приверне увагу й до низки інших неплатоспроможних банків, колишні власники яких спочатку довели їх до фактичного банкрутства, а тепер не без успіху намагаються відвоювати активи, які залишилися.
