Під час пленарного засідання.
Микола Княжицький.
Олександр Дубінін, Олександра Кужель.
Альона Кошелєва (у центрі).
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Ранкове засідання 23 квітня
Парламент продовжив розглядати проект закону про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д), розгляд якого у другому читанні було розпочато 28 лютого.
На початку ранкового пленарного засідання Голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявив, що парламент у четвер, 25 квітня, на Чистий четвер, який відзначатимуть християни східного обряду, може ухвалити в цілому проект закону про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д). «На Чистий четвер можемо мати закон про мову», — сказав А. Парубій, висловивши сподівання, що впродовж вівторка-середи парламент завершить розгляд правок до законопроекту, яких залишилося пройти майже 250. А як свідчить практика, зауважив глава парламенту, Верховна Рада розглядає за день майже 200 поправок. Далі, за його словами, збереться на засідання профільний парламентський комітет — з питань культури і духовності — для напрацювання остаточної версії законопроекту. А. Парубій запросив до участі в засіданні комітету представників усіх фракцій та груп, щоб у Чистий четвер (за Юліанським календарем) Верховна Рада змогла проголосувати в цілому узгоджений законопроект.
Опісля голосування закону про державну мову головуючий запропонував розглянути в парламенті низку безпекових законопроектів, зокрема про розмінування, схвалити постанову про проведення навесні 2020 року вперше в Україні засідання Парламентської Асамблеї НАТО.
Окрім того, парламенту належить розглянути законопроекти щодо реформування Верховної Ради, зокрема, про тимчасові слідчі комісії, принципи розподілу парламентських комітетів відповідно до кількості міністерств в уряді тощо.
Андрій Парубій привітав із завершенням президентських виборів, які пройшли вільно і демократично, а також закликав парламент до плідної конструктивної роботи.
Голова Комітету з питань культури та духовності Микола Княжицький висловив сподівання, що парламент ухвалить у цілому закон про функціонування державної мови. «Вірю в те, що закон ми приймемо, — сказав він. — Особливо приємно, що Президент України Петро Порошенко заявив, що підпише цей закон, а переможець президентських виборів Володимир Зеленський сказав, що він підтримує статус української мови». При цьому голова комітету наголосив: «Це демократичний закон, який жодним чином не буде загрожувати людям, які розмовляють іншими мовами, але забезпечить функціонування державної мови в рідній державі».
Голова Верховної Ради Андрій Парубій додав, що закон про державну мову мають більшість європейських країн, і навіть Росія має аналогічний закон.
Натомість деякі депутати закликали зупинити розгляд мовного законопроекту і повернутися до нього після інавгурації нового Президента України, або навіть і після обрання нового парламенту, вважаючи запропоновану редакцію заполітизованою.
Багато зауважень до законопроекту мали представники депутатської фракції Опозиційного блоку та опозиційної платформи «За життя», депутатської групи «Відродження». Депутат Нестор Шуфрич закликав не обтяжувати законопроект новими новелами.
«Закон має бути збалансованим і таким, який не викликає суперечності, кореспондуватися зі статтею 10 Конституції, яка забезпечує використання інших мов в Україні», — сказав він. На це Микола Княжицький відповів, що досягнуто домовленості, що цим законом не змінюватиметься чинний закон про телебачення і радіомовлення.
Михайло Папієв стверджував, що законопроект — це «фактично закон про заборону використання мов нацменшин — російської, польської, болгарської, румунської, угорської, татарської та інших». «Цей закон порушує права громадян та європейські стандарти», — вважає депутат. Натомість Микола Княжицький наголосив: «Закон не обмежує використання жодної мови у приватній сфері». При цьому голова комітету нагадав, що норма про те, що мовою телебачення і радіомовлення в Україні є державна мова, існувала в законі про телебачення і радіомовлення ще з 1996 року. А нещодавно було запроваджено україномовні квоти на телебаченні та радіомовленні — згідно з якими 75% мовлення має бути українською мовою. І ця норма виконується і навіть перевиконується. Комітет, за словами М. Княжицького, відхилив норму щодо використання державної мови на телебаченні та радіо, однак її ще узгоджуватимуть на підсумковому засіданні комітету.
Н. Шуфрич також запропонував поправку до статті законопроекту щодо спортивних змагань. «Ця норма є недоречною. Змагаються румуни за національністю, однак вони громадяни України. Навіщо їх змушувати розмовляти під час змагань українською? Давайте хоча б на спортивній арені не втручатися, якою мовою розмовляти нашим спортсменам і тренерам», — стверджував парламентарій. Водночас М. Княжицький запевнив, що ця норма закону не змушує представників інших національностей — росіян, румун чи угорців — спілкуватися українською мовою під час спортивних змагань, не обмежує учасників спортивних змагань спілкуватися будь-якою мовою, а стосується трансляції спортивних заходів. Тому комітет цю поправку відхилив. Нестор Шуфрич також заявив, що було б коректно, аби «мовний закон підписував новий президент України, а не той, хто іде».
Валерій Писаренко запропонував відправити законопроект на повторне друге читання або щоб його розглядав уже новообраний парламент. За словами депутата, закон виписано непрофесійно і він є заполітизованим. «Закон не має регулювати вживання мов приватними особами та приватними компаніями», — стверджував В. Писаренко. Цю думку підтримали й інші депутати. Валерій Писаренко також запропонував у законі зробити посилання на міжнародні норми.
Депутати розглянули поправки до законопроекту № 5670-д і щодо використання державної мови на транспорті, у продукції інформаційних агентств тощо.
На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради Андрій Парубій нагадав, що виповнюється 75 років від часу початку бою Української повстанської армії під Гурбами — найбільшого бою УПА з більшовиками. «23—24 квітня 1944 року в лісі в околицях сіл Гурби і Антонівці на Рівненщині 15 тисяч енкаведистів оточили майже п’ять тисяч бійців Української повстанської армії. Воїни УПА дали гідний бій, змогли вийти з оточення та знищити велику кількість ворогів», — зазначив А. Парубій.
Парламентарії перейшли до розгляду останнього ІХ розділу законопроекту про мову, а також прикінцевих та перехідних положень. Упродовж ранкового засідання було розглянуто правки від № 1833 до № 1919.
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко запросила народних обранців і гостей парламенту відвідати у кулуарах фотовиставку «Особливі. Ми різні, але ми рівні» про особливих дітей.
Депутати вітали з днем народження своїх колег Ігоря Алексєєва та Максима Полякова.
