Верховна Рада 278 голосами ухвалила в цілому законопроект про функціонування української мови як державної
Ірина Геращенко, Андрій Парубій, Оксана Сироїд, Микола Княжицький.
Під час пленарного засідання.
Під час мітингу на площі Конституції біля Верховної Ради України.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Парламентська хроніка
Ранкове засідання 25 квітня
Відкривши засідання, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій привітав українців з Чистим четвергом та нагадав, що саме в Чистий четвер 2015 року, чотири роки тому, було ухвалено пакет законів про декомунізацію.
«Сьогодні, у Чистий четвер, ми ухвалюємо ще один доленосний закон для відновлення історичної справедливості, утвердження української ідентичності. Це закон про українську мову як державну! Українська держава має державну мову — це українська мова! Ми, український парламент, приймаючи закон про функціонування української мови як державної, виконуємо свій обов’язок!» — сказав він та підкреслив, що українська мова — це наша наймогутніша зброя. «Імперська Росія завжди робила все, щоби вибити її нам із рук.
Не вийшло! І сьогодні ми на фінішній прямій. До стін парламенту прийшли українці з усіх куточків України — з Харкова і Львова, Одеси і Чернігова — щоб підтримати і бути з нами в цей великий день», — наголосив голова парламенту та закликав мобілізуватися, працювати і приймати закон.
Після завершення розгляду всіх поправок до законопроекту про функціонування української мови як державної (№ 5670-д) Голова Верховної Ради надав слово представникам фракцій і груп.
У 2014 році танки окупантів заїхали туди, де говорили російською
Голова фракції «Блок Петра Порошенка» Артур Герасимов закликав народних депутатів об’єднатися довкола ухвалення проекту закону про українську мову. «Сьогодні парламент має здійснити історичну місію і прийняти закон про українську мову як державну. Тим самим ми зміцнимо духовні підвалини і посилимо національну безпеку нашої країни. Прийнявши закон про мову, ми наповнимо змістом статтю 10 Конституції, яка визначає, що державною мовою в Україні є українська мова. Насамперед йдеться про впровадження чіткої державної політики захисту і розвитку української мови», — сказав він та звернув увагу на стрімке поширення української мови на телебаченні, радіо, в мистецтві за останні п’ять років.
Представниця фракції «Народний фронт» Вікторія Сюмар зауважила, що серед людей, які зібралися під стінами парламенту, перебуває її дочка. «Вона народилася уже в незалежній Україні, але ми не могли знайти просту дитячу книжечку українською мовою. Далі вона не могла дивитися мультфільми з перекладами українською мовою. А зараз ми вже маємо українське кіно, маємо українські переклади», — сказала вона та нагадала, що коли парламент голосував за квоти, то багато хто казав, що на радіо ніколи не буде 30 відсотків української музики, це буде ганьба і знущання, нам не буде чого слухати і показувати. «Але зараз їх уже 50 відсотків, і українці слухають своє, яке вже є європейським і надсучасним. Тому давайте вірити в свою мову і давайте посилювати позиції українців на їхній власній землі», — закликала народний депутат. Також В. Сюмар нагадала, що у 2014 році російські танки заїхали туди, де була російська мова, і там прийняли російських військових. «Українська мова — це основа української держави, закон про українську мову — це демонстрація поваги українців до самих себе, а нас тут в цьому залі — до держави Україна і усіх українців», — підкреслила вона.
Натомість представник фракції «Опозиційний блок» Олександр Вілкул заявив, що «ніде, окрім цієї проклятої народом Верховної Ради, не існує мовної проблеми». Він закликав не підтримувати законопроект про українську мову, який «розколює державу», бо «Україна сильна як багатокультурна та багатомовна держава».
Перший заступник глави парламенту Ірина Геращенко, реагуючи на слова Олександра Вілкула про «прокляту Верховну Раду», підкреслила, що для українських громадян проклятою є держдума Російської Федерації, яка проголосувала за введення російських військ в Крим і на Донбас.
Лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко розпочав свій виступ із вірша народженого в нині окупованому місті Дебальцеве українського поета Володимира Сосюри: «Любіть Україну»: «Любіть Україну у сні й наяву,/ вишневу свою Україну,/ красу її, вічно живу і нову,/ і мову її солов’їну» та підкреслив, що фракція голосуватиме за мовний закон.
Олег Березюк («Самопоміч») також закликав пам’ятати слова українських митців та мислителів про необхідність плекати українську мову. «Сьогодні ми нічого особливого не робимо — ми виконуємо Конституцію України, у якій записано, що українська мова є державною мовою України. І ми голосуємо за закон, який регулює її функціонування, захищає її і робить мовою країни, не зачіпаючи інших мов», — підкреслив він та додав, що фракція голосує за закон, який робить українську Конституцію дієвою.
Андрій Кожем’якін («Батьківщина») заявив, що українська мова — це сила українського народу, якої нас злочинно позбавляли. «Батьківщина» завжди захищала українську мову, зокрема, у 2012 році під час Мовного майдану проти «закону Ківалова-Колесніченка». Ми тут, у цьому залі, разом із нашими побратимами — групою «За Україну!», обстоювали позицію Мовного майдану. Сьогодні ми повертаємося до цієї битви і закликаємо всіх підтримати законопроект про українську мову», — зазначив він.
Антон Кіссе (ДГ «Відродження»), висловивши думку, що всі громадяни справді повинні знати українську мову, водночас закликав під час врегулювання мовного питання «враховувати історичні особливості, полікультурність і фактор багатонаціональності».
Він запропонував відправити законопроект на повторне друге читання, а перед цим передати його на експертизу до Венеційської комісії як дорадчого органу Ради Європи з питань конституційного права, щоб вона дала свій висновок про відповідність європейським стандартам.
Євген Рибчинський (ДГ «Воля народу») висловив подив, що, на думку деяких представників фракцій, мова розколює країну. Відтак він закликав критиків мовного законопроекту поцікавитися, чи може башкир чи татарин в Москві заповнити якийсь документ своєю мовою. «Йому у ФСБ чи поліції дуже швидко розкажуть, де і на якій землі він живе», — сказав він.
Закон про мову жодним чином не принижує національні меншини
Віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко закликав пам’ятати, що всі спроби знищення України розпочиналися зі знищення української мови. «Зараз ми маємо ситуацію, що існує незалежна Україна, але немає закону, який захищає українську мову. Це неприйнятно, оскільки в такій ситуації Україна продовжує перебувати під загрозою. Оскільки українська мова є основним маркером української ідентичності і, як тепер уже всі розуміють, вагомим чинником національної безпеки», — сказав він та повідомив, що Кабінет Міністрів не тільки підтримує ухвалення мовного законопроекту, а і готовий до його реалізації та бюджетної підтримки. Крім того, уряд готовий упродовж шести місяців внести на розгляд парламенту законопроект про мови корінних народів та національних меншин.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій у своєму виступі нагадав, що протягом 400 років українська мова заборонялася понад 120 разів. «І пригадаймо весну дев’ять років тому, коли «закон Ківалова-Колесніченка» приймався з бойовиками, ламаючи зал і ламаючи українське суспільство. Дев’ять років тому у мільйонів українців був розпач від того, що ми не змогли захистити мову. І сьогодні ми маємо велику честь проголосувати за закон про мову», — сказав він та закликав привітати присутніх на балконі українських військових, письменників, дисидентів, Почесного Патріарха Філарета та екс-Президента Віктора Ющенка, які прийшли підтримати мовний закон.
Дослівно
Голова Верховної Ради Андрій Парубій: «Сьогодні, без перебільшення, на всіх нас дивиться вся Україна. Тому що мова — це щось набагато більше. Це питання безпеки і оборони, бо Путін бореться перш за все за серця і розум українців, а вже потім приходять танки. Тож об’єднаймося і покажімо, що в питанні мови ми єдині. Мова — об’єднає! Де мова — там перемога!»
Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький у заключному слові підкреслив, що ми переживаємо справді історичний момент, якого українці чекали століттями, бо століттями виборювали право на свою мову. «Відповідно до перепису кінця XIX століття в усіх губерніях Російської імперії, які були на території України, більшість розмовляла українською мовою і лише в Криму більшість розмовляла кримськотатарською, а українська була на другому місці», — зазначив він та підкреслив, що потім відбувся розстріл українського відродження та Голодомор-геноцид українського народу, який був спрямований проти тих, хто спілкувався українською мовою. Далі були жахливі періоди русифікації, коли цілі села Західної України опинилися у засланні, а сотні дисидентів — у таборах.
М. Княжицький нагадав, що тільки в часи перебудови, у 1989 році, вдалося ухвалити закон про українську мову, але дев’ять років тому його було скасовано і схвалено «закон Ківалова-Колесніченка», що призвело до великих протестів громадян. «Вчора стало відомо, що на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей почали роздавати російські паспорти. І який привід? Привід той, що так підтримується російськомовне населення. Якщо ми не підтримаємо цей закон, через декілька років російські паспорти будуть усюди в Україні, а ті, хто спілкується українською, будуть у Росії в таборах і тюрмах — так, як це відбувалося раніше», — заявив він та підкреслив, що Україна не зможе бути успішною, якщо не буде прийнято закон про мову.
Голова комітету також запевнив, що закон про українську мову жодним чином не принижує національні меншини та вимагає прийняття законопроекту про захист мов національних меншин і корінних народів. «Ми зробимо все, щоб усі громадяни, які живуть в Україні, відчували себе вдома», — наголосив він та нагадав, що під час розгляду законопроекту у другому читанні було враховано чимало поправок народних депутатів та перенесено початок дії деяких його норм на кілька років вперед.
Також М. Княжицький перелічив поправки, які комітет пропонує врахувати під час голосування за мовний законопроект в цілому.
Перед голосуванням народним депутатам продемонстрували фільм, у якому із закликом ухвалити мовний законопроект звертаються письменники, громадські активісти, вчені, актори, церковні діячі.
В цілому законопроекту про функціонування української мови як державної (№ 5670-д) підтримали 278 народних депутатів.
У нас уперше відбудеться сесія Парламентської асамблеї НАТО
Після цього народні депутати включили до порядку денного низку законопроектів та перейшли до розгляду проекту постанови про проведення в Україні весняної сесії Парламентської асамблеї Організації Північноатлантичного договору (№ 10091).
Доповідач, голова постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї НАТО Оксана Юринець нагадала, що в ПА НАТО Україна представлена з травня 1992 року та має статус асоційованого члена.
«Із самого початку російської агресії проти нашої держави, керівництво Парламентської асамблеї НАТО неодноразово та послідовно засвідчувало свою підтримку територіальній цілісності України, її незалежності, суверенітету та прагненню йти шляхом демократичних реформ. Керівництво асамблеї демонструє готовність і надалі продовжувати надавати підтримку Україні, плідно співпрацювати з Верховною Радою України та поглиблювати партнерство. Така співпраця надасть додаткових можливостей українській стороні поглибити контакти з представниками парламентів держав—членів альянсу, а також розширити взаємодію з парламентами країн НАТО», — зазначила вона та нагадала, що в квітні 2017 року ПА НАТО підтримала ініціативу Верховної Ради України про проведення в нас весняної сесії асамблеї, яка має відбутися в Києві 22—25 травня 2020 року. Тож ухвалення цієї постанови необхідне для утворення Організаційного комітету з підготовки та проведення заходу, участь в якому візьмуть понад 600 учасників. Парламентарії 234 голосами підтримали проект постанови.
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроекти: про внесення змін до Закону «Про протимінну діяльність в Україні» (щодо удосконалення механізмів залучення фінансування заходів протимінної діяльності); про ратифікацію Рамкового договору між урядом України та урядом Французької Республіки (щодо офіційної підтримки проекту з постачання питної води у м. Маріуполі); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів. У першому читанні ухвалено законопроекти про режим спільного транзиту та про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради. Водночас рейтингове голосування засвідчило, що народні депутати не готові перейти до результативного розгляду пакета законопроектів, присвячених реформі парламенту.
Путін взяв курс на «осетинський сценарій» замороженого конфлікту
На початку засідання із заявою від фракцій «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт» виступила Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, у якій засудила указ президента РФ Володимира Путіна про незаконну видачу російських паспортів українським громадянам, що мешкають на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. «Це готувалося давно, але час видачі цього указу не випадковий — коли в Україні відбувається мирна передача влади. І очевидно, що Путін використовує послаблення влади в Україні, щоб загнати ще один ніж в спину нашої держави», — зазначила вона та повідомила, що вже в четвер за ініціативою чинного Президента Порошенка відбулося засідання Ради безпеки ООН, під час якого всі наші міжнародні партнери засудили рішення російського президента як таке, що зриває Мінські угоди, порушує всі міжнародні норми та суперечить домовленостям в Нормандському форматі.
«Чому це рішення є таким небезпечним? Передусім тому, що у такий спосіб Путін робить ставку на «осетинський сценарій» замороженого конфлікту, але в будь-який час може розпочати повномасштабний наступ під приводом захисту російських громадян. Це також грубе порушення прав людини, адже, нагадаю, до наших кримчан Сенцова і Кольченка жодного разу не допустили українських консулів через їхню насильницьку паспортизацію російськими паспортами», — заявила вона. І. Геращенко також звернула увагу, що про це ганебне рішення Путіна члени російської делегації на черговому засіданні ТКГ в Мінську дізналися від української делегації.
За її словами, вперше за всі роки українській делегації не вдалося домовитися про встановлення Великоднього перемир’я, а так само відмовилася говорити про звільнення військовополонених та заручників. «Ми бачимо, наскільки небезпечна ситуація і наскільки ворог готовий використовувати перехідний період в Україні», — підкреслила вона та закликала ухвалити відповідне звернення Верховної Ради до світового співтовариства, парламентів інших країн та міжпарламентських асамблей.
З днем народження вітали народних депутатів Василя Брензовича та Миколу Паламарчука.
