Під час засідання.
Віце-прем’єр-міністри Іванна Климпуш-Цинцадзе, Геннадій Зубко, В’ячеслав Кириленко.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Ранкове засідання 26 квітня
Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій наголосив на тому, що саме цього дня минає 33 роки від наймасштабнішої екологічної і техногенної катастрофи в новітній історії — аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Тисячі наших співвітчизників назавжди залишили свої домівки, а сотні родин втратили найближчих через променеву хворобу, наголосив він. «Ми вшановуємо героїв-ліквідаторів та жертв аварії на ЧАЕС, — сказав глава парламенту. — Шановні, від імені Верховної Ради висловлюю щиру вдячність та пошану за героїзм. Бажаю міцного здоров’я, благополуччя та довгих років життя».
Очільник законодавчого органу влади акцентував увагу, що в неділю християни відзначатимуть Великдень і привітав усіх українців із прийдешнім святом. «А особливі наші вітання українським воїнам, які святкуватимуть Воскресіння Христове на бойовому чергуванні на передовій, а не вдома з родиною, — зауважив А. Парубій. — У великодній молитві просімо Божого захисту нашим воїнам, миру та процвітання всього народу. Щасливого Великодня!».
На вимогу фракцій «Радикальна партія» та «Батьківщина» з трибуни виступив Олег Ляшко. Він звертався до тих уривків з Біблії, де йдеться про справедливість. Мовляв, нині ці слова актуальні для кожного українця. Справедливість, зазначив він, це те, чого тепер не вистачає Україні. У цьому контексті парламентарій зауважив: ми вшановуємо подвиг чорнобильців, але найголовнішою нашою дякою звитяжцям, наголосив О. Ляшко, стане виконання закону про соціальний захист чорнобильців.
Від фракції «Опозиційний блок» та групи «Відродження» виступив Олександр Долженков. Він казав про те, що ліквідатори, які стримали радіаційну небезпеку, іноді навіть ціною власного життя, потерпають від байдужості з боку держави. Статистика, за його словами, така: у 2013 році на захист тих, хто постраждав під час ліквідації аварії на ЧАЕС, в бюджеті виділялося 320 мільйонів доларів, а в нинішньому кошторисі ці витрати сягають 60 мільйонів доларів. Наприкінці обох виступів Голова Верховної Ради оголосив хвилину мовчання на шану тих, хто загинув під час катастрофи, рятуючи своїх співвітчизників.
Під час години запитань до уряду звітувала міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Напередодні завершення навчального року вона вела мову про особливості цьогорічного випуску та вступу. Випускні іспити у сучасній системі освіти існують не лише для 11-класників, а й для випускників четвертого та дев’ятого класів. Але вони суттєво відрізняються від державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання, яка існує тільки для 11-класників, наголосила міністр. ДПА після четвертого класу, каже вона, є моніторинговою і жодним чином не впливає на успішність учня чи на можливість його вступити до п’ятого класу.
Після дев’ятого класу державна підсумкова атестація — справа значно серйозніша, зазначила урядовець. Ці завдання надаються вже Міністерством освіти і науки. І основна мета не моніторинг, а перевірка навчальних досягнень учнів, за результатами якої може бути відбір до профільної школи.
Одинадцятикласники проходитимуть ЗНО, нагадала Л. Гриневич. Цього року є певні новації. Перша стосується обов’язковості державної підсумкової атестації з української мови і з математики та історії на вибір, які складатимуть всі учні професійно-технічних навчальних закладів та студенти коледжів. Для учнів, які випускаються зі шкіл із мовами національних меншин, мова яких не належить до групи слов’янських мов, запроваджено розумне пристосування — буде встановлено адаптивний поріг, нижчий за звичайний, який дасть можливість брати участь у конкурсному відборі до закладів вищої освіти. Адже дітям із угорських чи румунських шкіл важко дається українська. А надалі для того, щоб зарадити ситуації, у цих школах українську мову викладатимуть на належному рівні. І майбутні випускники вже вільно нею володітимуть. У 2021-му нас чекають новації, і тоді цей тимчасовий захід адаптованого періоду скасують.
Наміри
У 2021 році урядовці планують запровадити дворівневий іспит з української мови — базовий (українська як державна) і поглиблене вивчення (мова та література). Із 2021 року також хочуть запровадити обов’язковий іспит з математики для всіх випускників. Це означає, що випускники дев’ятого класу цього року готуватимуться до такого іспиту. Базові навички з математики необхідні кожній людині, вважають у міністерстві. Вони розвивають логічне та абстрактне мислення. Країни, які хочуть посилити свій інноваційний потенціал, також вводять цей обов’язковий іспит. Він буде дворівневий — для гуманітаріїв та технарів. А історію та англійську винесуть на вибір. У такий спосіб учнів стимулюватимуть посилено вивчати ці предмети до 2021 року.
Цього року ЗНО триватиме з 21 травня до 13 червня. Із 14 червня до 25 червня — оголошення результатів. І з 26 до 12 липня проводитимуть додаткову сесію для тих, хто не складав з поважних причин з усіма учасниками. ЗНО проводитимуть з 11 предметів. Цього року зареєструвалося понад 354 тисячі охочих скласти ці іспити. Подавати можна максимум сім заяв на чотири спеціальності. Сертифікати прийматимуть за 2017-й (окрім іноземної мови), 2018-й та 2019-й роки. Творчі конкурси триватимуть з 1 до 10 липня, а друга сесія буде з 11 до 22 липня. Цього року розширено пільги для учасників бойових дій. А також вперше реалізують механізм пріоритетного зарахування вступників на медичні та педагогічні спеціальності, які підпишуть контракт для відпрацювання в сільській місцевості. Для цих студентів встановлено коефіцієнт 1,05. Збережено також сільський коефіцієнт, галузевий та регіональний. Впроваджено мінімальний бал 130 — для вступу на спеціальності право, публічне управління, адміністрування, міжнародні відносини, міжнародні економічні відносини, міжнародне право, фармація, промислова фармація. Зберігається мінімальний бал 150 для другого-третього предметів для вступів на спеціальності стоматологія, медицина, педіатрія. Активна фаза вступної кампанії триватиме весь липень. Очікується, що 22 червня о 18.00 закінчиться подання заяв для тих, хто вступатиме лише за сертифікатами ЗНО. До 1 серпня триватиме зарахування на бюджет.
Задля вступу з окупованих територій зберігається мережа центрів Донбас-Україна та Крим-Україна, куди наші вступники можуть потрапити навіть без ЗНО за результатами вступних іспитів. Також вони мають можливість скласти і отримати документ про загальну середню освіту екстернатом в українських школах.
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко оголосила понад дві сотні депутатських запитів. А тоді парламентарії мали намір розглянути постанови про скасування рішення Верховної Ради з приводу ухвалення закону про функціонування української мови як державної. Однак Голова Верховної Ради Андрій Парубій наголосив, що відповідно до закону, на подання такого оскарження відведено дві доби. У п’ятницю таких постанов було чотири, але голосувати за них цього дня було б порушенням закону, наголосив він. «Перевага проходження закону за повною процедурою полягає в тому, що до йоти виконується процедура, — сказав він. — І десять днів таблиці, і розгляд кожної правки... якщо тепер ми допустимо мінімальне порушення — не сумніваємося, що буде Конституційний Суд. І це може поставити під сумнів закон про мову. Але скажу всім, хто турбується — нема про що турбуватися. Наступного пленарного засідання ми невідкладно розглянемо всі ці постанови, я його невідкладно підпишу і Президент підпише його також невідкладно». Закон про мову є, буде і ніхто не зможе поставити його під ризик, наголосив А. Парубій.
Учора вітали з днем народження народного депутата Олександра Долженкова.
