Одним із важливих підсумків нинішньої президентської кампанії є те, що урядовці жодним чином не були до неї залучені. І єдине, на чому наголошував Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, — щоб результати волевиявлення не вплинули на забезпечення макрофінансової стабільності та економічне зростання, яке триває вже три роки поспіль і в 2018-му продемонструвало найбільші темпи за останні сім років. Зокрема, звітуючи про роботу уряду впродовж останніх трьох років, прем’єр «для пам’яті» зафіксував: економіка за цей час зросла на 8,4 відсотка, за темпами інфляції у 2018-му, вперше за останні п’ять років, вдалося вийти на однозначне число — 9,8 відсотка, курс гривні також залишається відносно стабільним із 2015 року, а державний борг вдалося зменшити із 79 до 60,9 відсотка від ВВП.
Також В. Гройсман нагадав, скільки критики лунало на адресу уряду, коли ухвалювалося рішення про збільшення розміру мінімальної зарплати із 1450 до 3200 гривень. «Це був перший крок, який дав нам можливість звернути увагу на проблему мінімальної заробітної плати. І за три роки в доларовому еквіваленті мінімальна зарплата зросла майже втричі», — сказав прем’єр та підкреслив: це не ніяка бравада цифрами, а свідчення руху в правильному напрямі. Це рішення, відповідно, також потягнуло за собою зростання середньої зарплати, яка в доларовому еквіваленті становила 182 долари, а нині збільшилася до 343 доларів. Звісно, прем’єр визнає: для того, щоб українці не їхали на заробітки до сусідніх держав, такої зарплати мало, але вважає, що країна рухається в правильному напрямі, й висловлює готовність працювати далі.
І хоча в парламенті вже лунають заклики до невідкладного формування нового складу Кабінету Міністрів, В. Гройсман висловив переконання, що результати президентських виборів не є підставою для відставки уряду. «Уряд працює і буде виконувати свої функції до наступних парламентських виборів», — переконаний він. Тим паче що нині Україна зіткнулася з черговим викликом, який пов’язаний із забороною експорту в Україну нафтопродуктів та енергоресурсів з Росії. Назвавши ці дії черговим проявом гібридної агресії Росії проти нашої держави, прем’єр зазначив, що «перед нами — весь світ», тож для мінімізації нашої залежності від Росії вже йде пошук нових партнерів.
Упродовж останнього місяця Кабінет Міністрів зробив низку нових кроків у напрямі полегшення умов ведення бізнесу та підвищення позицій України в міжнародному рейтингу легкості ведення бізнесу «Doing Business». Зокрема, на пропозицію Мінекономрозвитку ухвалено постанову, яка дає змогу засновникам товариств з обмеженою відповідальністю в електронній формі обирати для себе варіанти статуту, а замовникам будівництва швидше і з меншими витратами для себе реєструвати декларації про готовність будівництва за допомогою електронного кабінету.
Поряд із цим уряд дозволив банківським установам отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які звертаються для отримання кредитів. Досі такої можливості не було, і це ускладнювало банкам завдання прогнозувати спроможність особи повернути взятий кредит, що призводило до накопичення проблемних кредитів та, відповідно, збільшувало вартість грошей для клієнтів. Очікуваним результатом має стати зменшення вартості кредитування.
Ще одним підтвердженням правильності курсу уряду на якнайширше застосування електронної торговельної системи ProZorro стали результати семи аукціонів з продажу права на користування ділянками з покладами бурштину, берилію, цирконію, води, глини та інших корисних копалин, адже в середньому вартість лотів зросла майже на 40 відсотків від оголошеної вартості та становила 143 мільйони гривень. «Конкуренція дає змогу державі отримувати більше за ресурси, які є в її розпорядженні.
Наприклад, право на користування бурштиновою ділянкою виборов учасник, який заплатив у 22 рази більше від оголошеної вартості права користування», — повідомив перший заступник Мінекономрозвитку Максим Нефьодов та додав, що найдорожчим із семи лотів стала ділянка з берилієвими рудами з правом користування терміном на 20 років, за яку покупець запропонував 76 мільйонів гривень.
А загалом, за словами в.о. директора ДП «ProZorro.Продажі» Олексія Соболева, електронні аукціони вже заробили для держави понад 16 мільярдів гривень.