Юлія Тимошенко, Олег Березюк, Максим Бурбак, Артур Герасимов, Степан Кубів.
Вадим Новинський, Олег Ляшко, Віталій Хомутиннік, Євген Рибчинський.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Погоджувальна рада
Нинішнього пленарного тижня Верховна Рада України має проголосувати проект постанови про призначення дати інавгурації новообраного Президента України. Адже за Конституцією саме парламент має визначити дату складання присяги новообраним главою держави. На сьогодні у Верховній Раді зареєстровано чотири проекти постанов, де запропоновано різні дати — 19 травня (як наполягає переможець президентських перегонів Володимир Зеленський) або ж 20 травня чи 1 червня. Однак 19 травня в Україні є траурним днем — вшановуватимуть пам’ять жертв політичних репресій.
На початку Погоджувальної ради лідерів депутатських фракцій і груп та голів парламентських комітетів Голова Верховної Ради України Андрій Парубій привітав із Днем матері, який відзначався минулої неділі й цьогоріч збігся з релігійним святом вшанування жінок у християн східного обряду. Глава парламенту особливо привітав тих матерів, чиї діти сьогодні на передовій захищають Українську Державу.
Голова Верховної Ради висловив стурбованість щодо намагань скасувати схвалений парламентом закон про українську мову і закликав якнайшвидше проголосувати за відхилення проектів постанов про скасування результатів голосування за цей закон, щоб Голова Верховної Ради мав можливість підписати мовний закон.
Нинішнього пленарного тижня Верховна Рада планує розглянути кілька тематичних блоків питань. А. Парубій повідомив, що у вівторок пропонуватиме першим питанням розглянути закон із блоку паливно-енергетичного комплексу, який парламентарії не встигли розглянути минулого пленарного тижня, а опісля поставить на голосування відхилення проектів постанов щодо закону про функціонування державної мови, оскільки це блокує підписання Головою Верховної Ради мовного закону.
На вівторок, 14 травня, також заплановано розгляд блоку питань місцевого самоврядування — зокрема, постанови про проведення дочасних виборів у місцевих громадах, а також блок питань освіти. У четвер, 16 травня, пропонується розглянути блок питань реформи парламенту і ратифікацію низки міжнародних угод.
Однак головним питанням, звісно, стане призначення дати інавгурації (складання присяги) новообраним Президентом України.
За даними офіційного сайту Верховної Ради України, станом на ранок 13 травня у парламенті зареєстровано чотири проекти постанов щодо проведення інавгурації новообраного Президента України — два проекти в авторстві народних депутатів України Сергія Капліна та Віктора Балоги, де пропонується провести інавгурацію 19 травня, у проекті постанови Віталія Купрія запропоновано 20 травня, у проекті Олександра Сугоняка — 1 червня. Переможець президентських виборів Володимир Зеленський заявив, що хоче провести інавгурацію 19 травня 2019 року. Однак цього дня в Україні вшановують жертв політичних репресій.
19 травня — траурний день
На початку Погоджувальної ради народні депутати України Віталій Купрій (котрий очолив новостворене міжфракційне депутатське об’єднання «За Президента Зеленського») та Надія Савченко вимагали надати їм слово.
Н. Савченко закликала не відтягувати інавгурацію новообраного Президента України Володимира Зеленського. Натомість Андрій Парубій заявив, що є намагання зірвати роботу Верховної Ради і закликав депутатів до конструктиву.
Новообраний Президент повинен скласти присягу в урочистій атмосфері, а не в траурний день, коли Україна вшановує жертв політичних репресій. Таку думку висловив лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак. Він нагадав, що було репресовано мільйони українців і лише у 1937—1938 роках в Україні було засуджено понад 197 тисяч осіб, з яких 122 тисячі — розстріляно. А за часів сталінізму з України виселили майже три мільйони розкуркулених селян та членів їхніх родин, депортували 200 тисяч кримських татар, сотні тисяч осіб було закатовано і засуджено за участь в ОУН-УПА, безневинно постраждали ще мільйони священнослужителів, вчених, митців. «У День пам’яті жертв політичних репресій Україна приспускає державні прапори. І всі політичні сили, які представлені у парламенті, 19 травня повинні вшанувати загиблих», — наголосив Максим Бурбак, запропонувавши провести інавгурацію новообраного Президента в інший день. При цьому парламентарій зазначив: те, як Володимир Зеленський висловив свою повагу ветеранам Другої світової війни 9 травня, стало гарним прикладом національного єднання.
Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький додав, що 19 травня, у День пам’яті жертв політичних репресій, заборонено будь-які розважальні заходи, а на всіх телеканалах має бути символ — запалена свічка.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій нагадав конституційну норму: якщо парламент не підтримає жодну із запропонованих проектів постанов щодо дати інавгурації новообраного Президента, тоді глава парламенту має повноваження самостійно призначити дату складання присяги. Водночас А. Парубій висловив сподівання, що парламент таки колегіально визначиться з датою інавгурації.
Нехай працює і виконує обіцянки
Чинний Президент України Петро Порошенко не заперечує жодної дати інавгурації, запевнив лідер фракції Блоку Петра Порошенка Артур Герасимов. «Призначення дати інавгурації новообраного Президента — це відповідальність Верховної Ради, а не Президента України Петра Порошенка, — наголосив він. — Процес передачі влади повинен відбуватися відповідно до вимог закону та з дотриманням ключових демократичних традицій. Петро Порошенко готовий передати владу будь-якої миті і не заперечує жодної дати».
Лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк закликав парламент підтримати ту дату інавгурації, яку хоче новообраний Президент. «І нехай працює і виконує свої обіцянки», — сказав він. Водночас політик висловив думку, що для парламенту надважливішими є два закони — щодо скасування депутатської недоторканності і про вибори до Верховної Ради на пропорційній основі за відкритими списками. О. Березюк закликав депутатів не боятися дочасних парламентських виборів: «Люди все одно виберуть того, кого захочуть».
Вікно можливостей
«Батьківщина» проголосує за будь-яку дату інавгурації Президента, заявила лідер фракції Юлія Тимошенко. «20 днів тому люди проголосували за зміни, але жодних змін не відчули, — сказала політик. — Адже при владі залишаються посадовці, які довели країну до нинішнього стану». Вона закликала розпочати переговори про створення нової коаліції у Верховній Раді та нового уряду, здатного навести лад у країні та здійснювати зміни в інтересах пересічних українців.
«Іншого виходу не буде. Будь-який інший варіант призведе до втрати часу. Країна не може це собі дозволити, якими б не були наступні парламентські вибори — черговими чи дочасними», — наголосила Ю. Тимошенко. При цьому вона нагадала, що саме на 2019 рік припадає пік виплат за державним боргом — Україна повинна повернути 9 млрд дол. І лише у травні — 74 млрд грн, уже потрібно розпочати формувати держбюджет на 2020 рік.
«Складається враження, ніби парламент живе в якомусь паралельному вимірі, — зазначив голова фракції Опозиційного блоку Вадим Новинський. — Скажімо, у порядку денному — перейменування села Текуче на Текуча. Може, варто задуматися над пріоритетністю питань? Країна ніяк не може вийти із виборчого процесу, сторони, переможець і ті, хто програли, поводяться дуже нервово». За словами парламентарія, затягування з датою інавгурації перетворює це питання з суто технічного на політичне. В. Новинський закликав обидві сторони «продемонструвати розумний діалог заради конструктиву», а парламент — перейти до нормальних робочих відносин із новообраним Президентом і вирішення найважливіших питань, що можуть сприяти досягненню миру в країні, ухвалити закони про вибори до Верховної Ради та про парламентську опозицію.
«Сьогодні парламент має унікальне вікно можливостей нарешті прийняти ті закони, які блокувалися п’ять років, і нарешті розглядати не законодавчий спам, не лобістські закони, а ті закони, заради яких українці обирали парламент», — заявив лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко. Він закликав схвалити закони про процедуру імпічменту Президента, про тимчасові слідчі комісії, скасування депутатської недоторканності тощо. А також переглянути Держбюджет-2019, що дасть змогу підвищити рівень зарплат і пенсій, встановити справедливий тариф на газ і щоб не більш як 15% доходу сім’ї йшло на оплату комуналки.
Віталій Хомутиннік (ДГ «Відродження») зазначив, що не можна обговорювати будь-які питання у парламенті без врахування позиції новообраного Президента. Політик закликав не зволікати із призначенням дати інавгурації і провести її якнайшвидше. В. Хомутиннік заявив, що його депутатська група підтримає будь-яку з постанов щодо дати інавгурації, яка буде погоджена між новообраним Президентом і парламентом. І запропонував главі парламенту стати модератором і скликати ще одну зустріч народних депутатів із новообраним Президентом та його командою.
Євген Рибчинський (ДГ «Воля народу») запропонував у вівторок поставити на сигнальне голосування всі проекти постанов щодо дати складання присяги новообраним Президентом. «Нам треба проголосувати за консолідований проект і далі працювати, бо вибори Президента — не кінець світу, а початок нового етапу життя держави, — сказав депутат. — На всіх гілках влади сьогодні лежить відповідальність за долю країни».
Представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко заявила, що Петро Порошенко закликає парламент розглянути законопроекти про відновлення відповідальності за незаконне збагачення, податок на виведений капітал, регулювання ринків фінансових послуг, особливостей процедури публічних закупівель під час дії правового режиму воєнного стану, зміни до Конституції України в частині скасування депутатської недоторканності. Парламентарій також нагадала, що указами Президента України від 25 квітня та 7 травня 2019 року введено в дію рішення РНБО щодо зміцнення обороноздатності країни, яким, зокрема, пропонується Міністерству фінансів передбачити в бюджетній декларації на 2020—2022 роки видатки на забезпечення національної безпеки та оборони в обсязі не менш як 5% ВВП. А Кабінету Міністрів вжити заходів щодо забезпечення належного фінансування розвитку сектору безпеки та оборони відповідно до стандартів НАТО та ЄС.
Перший Віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів повідомив, що зростання ВВП у першому кварталі 2019 року становило майже 2,2%, а середня зарплата — 381 долар (на рівні 2013 року, коли не було війни й анексії Криму), курс національної валюти є стабільним. Урядовець звернувся до депутатів: «Не робіть істерики для людей. На сьогодні уряд, парламент і Президент є відповідальними».
Під час виступів від комітетів пролунали ініціативи наступного пленарного тижня розглянути блок аграрних питань, а 19 червня — провести парламентські слухання щодо антикорупційної політики в Україні, активно приймати законопроекти у сфері підтримки ЖКГ та енергетичній сфері, щоб не допустити комунального колапсу, та нарешті визначитися із податком на виведений капітал.
