Про проблеми територіальних громад, які виникли через навантаження на міський бюджет внаслідок передачі йому низки повноважень від держави, вкотре заговорили депутати Кам’янець-Подільської міської ради. Непокоїть їх і реєстрація у Верховній Раді законопроектів, які можуть призвести до зменшення доходів кошторису. З аналізом ситуації депутати звернулися до Асоціації міст України.
Найбільші фінансові проблеми виникли через те, що нинішнього року, як і попереднього, міський бюджет був недостатньо забезпечений освітньою та медичною субвенціями. Дефіцит коштів на виплату заробітної плати освітянам і медикам при затвердженні бюджету становив 25 мільйонів гривень. А загалом на видатки, що мали б фінансуватися за рахунок освітньої та медичної субвенцій з державного бюджету, довелося додатково віддати з міського 37 мільйонів гривень.
Не розв’язана і проблема фінансування пільг на оплату послуг зв’язку та компенсацій за пільговий проїзд, які раніше проводились із державного бюджету. Нині цей тягар перекладено на місцеву владу. Торік на ці потреби місто віддало понад чотири мільйони гривень, а нинішнього суму буде збільшено майже до п’яти мільйонів гривень. Витримувати такі темпи зростання витрат непросто.
Давно потребує врегулювання ситуація із заборгованістю, що виникла через різницю в тарифах на комунальні послуги. Такі борги з надання послуг із централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, які виникли перед місцевим комунальним підприємством, на початок квітня становили 172 мільйони гривень. До цього додається і різниця в тарифах із теплопостачання бюджетних установ у понад десять мільйонів гривень. На думку міської влади, вони мають бути погашені з державної скарбниці.
До нинішніх фінансових труднощів невдовзі можуть додатись і нові. Адже з наступного року планується припинити зарахування до загального фонду міських бюджетів акцизного податку з виробленого в Україні пального та акцизного податку з ввезеного з-за кордону. У цьогорічному міському бюджеті планові показники за цими податками становлять 21 мільйон гривень. Для міста — це значний фінансовий ресурс, а його скасування призведе до розбалансування ситуації. Проте до цього часу не запропоновано жодного механізму компенсації втрат надходжень із цих джерел доходів.
Серйозні ризики на місцях вбачають і у зареєстрованих у Верховній Раді законопроектах, які стосуються внесення змін до чинного законодавства. Зокрема, до Податкового кодексу, які стосуються удосконалення адміністрування місцевих податків та зборів, де пропонується скасувати акцизний податок із роздрібного продажу тютюнових виробів як окремий вид податку. Нині він у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів та є стабільним джерелом надходжень. А його скасування вартуватиме кам’янчанам втрати понад чотирьох мільйонів гривень.
Зміни до деяких законодавчих актів щодо стимулювання інвестиційної діяльності пропонують скасування надходжень до низової ланки самоврядування коштів пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту. Та підраховано, що без розробки компенсаторів упадуть доходи бюджету розвитку міста. А це автоматично викличе затримку розвитку інфраструктури громади.
Хоча йдеться про ризики і втрати одного міста, проте ситуація є типовою для всіх місцевих громад. Тому, звертаючись до Асоціації міст України, кам’янчани просять посприяти внесенню змін до Бюджетного кодексу України. Йдеться про збільшення нормативу відрахування податку на доходи фізичних осіб з 60 до 75 відсотків, який залишався би на місцях. Такий крок міг би частково компенсувати згадані втрати і водночас продемонструвати справжню зацікавленість держави у розвитку процесів децентралізації та підтримати місцеві громади.
Хмельницька область.