Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Під час засідання.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Ранкове засідання 14 травня
На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради України Андрій Парубій доручив Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України невідкладно розглянути всі чотири проекти постанов про скасування голосування за Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», щоб їх можна було винести до сесійної зали, а після скасування цих постанов — розблокувати підписання мовного закону.
Зрештою, всі проекти постанов про скасування голосування за законопроект про державну мову були відхилені, бо вони набрали лише заледве 30 голосів депутатів. Це відкрило шлях до підписання Закону. Голова Верховної Ради Андрій Парубій просто на парламентській трибуні підписав мовний закон і заявив, що передає його на підпис Президенту (на знімку).
Під час розгляду цього питання Андрій Парубій надав слово для виступу авторам постанов щодо скасування голосування за мовний закон — депутатам від Опозиційного блоку Вадиму Новинському, Нестору Шуфричу, Олександру Долженкову, Михайлу Папієву. Парламентарії стверджували, начебто під час голосування за мовний закон у сесійній залі було кнопкодавство — проголосували картки багатьох їхніх колег, котрі не були присутні в сесійній залі, що остаточний текст закону було роздано депутатам, коли ще розглядалися поправки до нього. Парламентарії посилалися на статті 10 та 11 Конституції України, згідно з якими держава забезпечує захист та розвиток етнічної, культурної, релігійної та мовної самобутності національних меншин, вільний розвиток російської мови та мов нацменшин. Голова Регламентного комітету Павло Пинзеник поінформував, що комітет рекомендував парламенту визначитися щодо підтримки чи непідтримки внесених проектів постанов голосуванням у сесійній залі.
Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький наголосив: у різні часи репресії та знищення українців відбувалося саме через те, що вони були носіями української мови. Він закликав парламент відхилити всі проекти постанови щодо скасування результатів голосування за мовний закон. Голова комітету запевнив, що всі засідання комітету відбувалися відповідно до Регламенту.
«Шалена критика мовного закону — то фейки російської пропаганди», — стверджував під час обговорення Роман Семенуха («Самопоміч»). Олег Барна (фракція Блоку Петра Порошенка) порадив усім критикам мовного закону: «Чемодан. Вокзал. Росія». «Мовний закон, то наша зброя, — бо Путін вважає, що він має бути скрізь, де лунає російська мова», — зауважив Сергій Євтушок («Батьківщина»).
«Від самого початку реєстрації мовного законопроекту здавалося, що всі сили пекла зібралися заради того, щоби не допустити його ухвалення, — так прокоментував з парламентської трибуни розблокування підписання мовного закону Голова Верховної Ради Андрій Парубій. — Але вони зіткнулися з великою волею українського народу. І вони побачили професійну злагоджену роботу всієї команди, яка працювала у Верховній Раді України».
Глава парламенту подякував усім, хто долучився до підготовки і опрацювання закону про функціонування української мови як державної, особливо голові та членам профільного комітету за титанічну системну роботу, громадським активістам за підтримку закону під стінами парламенту. «Хочу попередити всіх, хто сьогодні думає, що політична кон’юнктура змінилася, і вже сьогодні погрожують судами, зміною закону, — заявив Андрій Парубій. — Як тільки доторкнетеся і спробуєте провести ревізію чи закону про мову, чи декомунізації, чи питань церкви, ви відчуєте весь гнів і могутню волю українського народу. Ми не допустимо жодної ревізії всіх тих надбань, який зробив український парламент восьмого скликання».
Голова Верховної Ради висловив сподівання, що Президент України найближчими днями підпише мовний закон, і він буде опублікований в «Голосі України» і стане законом.
Зранку після виступів від депутатських фракцій і груп Верховна Рада продовжила розгляд блоку питань паливно-енергетичного комплексу, з яких два євроінтеграційні. Проект закону про внесення змін до розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (№ 8527-д), як зауважив перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський, передбачав створення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики. Оскільки визначений законопроектом термін для створення такого нового органу — до 31 березня 2019 року — вже минув, профільний комітет запропонував його продовжити до 30 вересня. Таким чином передбачалося провести реорганізацію Держенергонагляду відповідно до чинного закону про ринок електроенергії.
Однак під час обговорення народні депутати висунули низку застережень до законопроекту. Сергій Соболєв (фракція «Батьківщина») висловив стурбованість щодо того, за рахунок кого відбудеться фінансування нового органу? Чи не за рахунок простих громадян, яким знову підвищать тарифи на електроенергію? Він заявив: якщо у тариф на електроенергію буде закладено зарплати працівникам нового державного органу, це знову вдарить по кишені рядових громадян через підвищення тарифів, і його фракція не голосуватиме за законопроект.
Вікторія Войціцька («Самопоміч») відзначила, що законопроект ліквідовує законодавчу прогалину щодо функціонування і фінансування органів з нагляду в електроенергетиці. За її словами, за два роки після ухвалення закону про ринок електроенергії Кабмін так і не створив орган із енергонагляду, як було передбачено законом.
Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк (фракція Радикальної партії) закликав парламент розглядати головне питання, яке нині найбільше турбує громадян: штучне необґрунтоване завищення тарифів на газ та інші житлово-комунальні послуги. «Абсолютно несправедливо прирівнювати на угоду МВФ ціну на газ вітчизняного видобутку до імпортного газу», — стверджував Галасюк. Він наголошував на потребі прийняти закон про безплатне приєднання до інженерних мереж, авторами якого є депутати з усіх депутатських фракцій і груп, який дозволить прибрати штучні побори, створені монополістами, що блокують розвиток промисловості. Бо підприємців змушують по декілька разів за завищеними цінами платити за приєднання до енергетичних мереж, що стримує розвиток економіки і промисловості. Тоді як інвестиційна складова вже закладена в тариф на електроенергію.
У відповідь на запитання і виступи депутатів Олександр Домбровський наголосив, що в законопроекті йдеться про енергетичну безпеку держави, безперебійне постачання електроенергії споживачам. «Ми зобов’язуємо уряд створити до 30 вересня центральний орган виконавчої влади, який передбачається фінансувати за рахунок держбюджету, а не споживачів», — запевнив голова комітету.
Зрештою, із двох спроб сесійна зала не підтримала законопроект № 8527-д, і його відхилено.
За основу в першому читанні схвалено проект закону про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії (№ 5550-д) — 240 «за».
Законопроектом пропонується врегулювати питання ядерної та радіаційної безпеки в частині зменшення ризиків тривалого опромінення продуктами радону та питання радіаційного захисту при медичному опроміненні. Водночас, як наголосив доповідач Олександр Домбровський, схвалення закону не призведе до закриття всіх рентген-кабінетів у лікарнях, де ще є старе медичне обладнання, як застерігали депутати. Проект також спрямований на державне регулювання діяльності з видобування і переробки уранових руд та запроваджує ліцензування переробки уранових руд із урахуванням особливостей технологічного циклу виробництва уранового концентрату. Метою законопроекту є гармонізація законодавства України з європейськими вимогами та стандартами.
Парламент 232 голосами схвалив Постанову про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні» (№ 8426). Як зауважив голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький («Народний фронт»), у рекомендаціях парламентських слухань враховано та систематизовано пропозиції народних депутатів України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, наукових установ, об’єднань громадян, експертів і представників громадськості, що були висловлені на слуханнях 18 квітня 2018 року. Понад 200 музейників з усіх регіонів України направили до парламенту листи з проханням затвердити рекомендації парламентських слухань, спрямовані на збереження та розвиток культурної спадщини, спрямовані на підтримку вітчизняних музеїв та інших закладів культури. Кабінету Міністрів України доручено до 1 листопада 2018 року поінформувати Верховну Раду України про стан реалізації зазначених Рекомендацій парламентських слухань.
Під час обговорення Ірина Подоляк («Самопоміч») наголосила, що всі музейники, ресторатори, науковці очікують на ухвалення рекомендацій парламентських слухань. Альона Шкрум («Батьківщина») додала, що працівники музеїв очікують на тільки схвалення, а і виконання рекомендацій, бо на сьогодні, за її словами, на жаль, у цьому напрямі дуже мало зроблено. «Немає обліку культурних цінностей, не створено електронні інформаційні ресурси на сайті Мінкультури», — стверджувала парламентарій, запропонувавши заслухати у парламенті звіт міністра культури про те, що зроблено від 2016 року задля охорони культурної та музейної спадщини. Андрій Лозовий (Радикальна партія) заявив: сьогодні як ніколи треба захищати українську культуру, і не просто виконувати рекомендації парламентських слухань, а і збільшити фінансування вітчизняних музеїв, надати їм змогу здійснювати економічну діяльність — продавати літературу, сувеніри тощо, як у багатьох музеях світу.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули три проекти постанов про скасування рішення Верховної Ради від 25 квітня 2019 року про прийняття в цілому змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, проте голосуванням усі проекти постанов відхилено. Не набрав вдосталь голосів і законопроект про внесення змін до деяких законів щодо захисту громадського здоров’я від шкідливого впливу тютюнового диму. Розгляд законопроекту щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань на прохання профільного комітету перенесено на четвер.
Депутати вітали з днем народження свого колегу Леоніда Козаченка.
