Віктор Шевченко, Валентин Дідич, Олександр Дубінін.
Андрій Тетерук, Ірина Геращенко.
Фото Сергія Ковальчука.
Верховна Рада розглянула проект закону «Про внесення змін до розділу ІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми».
Як повідомила заступник міністра соціальної політики Наталія Федорович, доповідаючи це питання, протягом 2016—2018 років в Україні проводився експеримент зі здійснення патронату над дитиною. Суть цієї послуги полягає в тимчасовому влаштуванні дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, у сім’ї професійних патронатних вихователів. Для цього, зауважила урядовець, було внесено зміни до Бюджетного кодексу України, ухвалено низку нормативно-правових актів.
Створення сімей патронатних вихователів фактично розпочалося з другого півріччя 2017-го. Фінансування послуги патронату над дитиною проводилося за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим кошторисам за принципом «гроші ходять за дитиною».
Проект закону передбачає продовження дії цього експерименту до 2026 року. Водночас Мінсоцполітики підтримало пропозиції Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму і запропонувало ухвалити документ із його технічними правками за основу та в цілому.
Співдоповідачем законопроекту від комітету був Іван Спориш. Він, зокрема, зауважив, що одна з технічних правок передбачає виключення п. 2 Прикінцевих положень законопроекту, яким передбачено подання урядом пропозиції щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України. Адже відповідні зміни до Бюджетного кодексу вже внесено у листопаді минулого року.
Крім того, у комітеті вважають, що до сімей патронатних вихователів насамперед мають влаштовуватися діти, батьки яких тимчасово перебувають у складних життєвих обставинах, діти, постраждалі від домашнього насильства.
«Після патронатного виховання 45 відсотків дітей повертаються у свою сім’ю. Думаю, якщо ми справді йдемо в Європу, то маємо запроваджувати таку практику. Патронатні сім’ї дають краще виховання, ніж інтернати», — наголосив депутат.
Проте позафракційний народний депутат Володимир Литвин закликав колег, перед тим як ухвалювати подібні законопроекти, спочатку відвідати бодай одну школу-інтернат і побачити, як там працюють з дітьми, яка напрацьована методика, яка створена матеріально-технічна база. Він закликав колег не потурати цим ініціативам, щоб закрити проблему і сказати, що у нас не існує сирітства за живих батьків.
За словами В. Литвина, керівників таких закладів часто викликають в область для розмов. Після того вони примушують батьків писати заяви про відкликання дітей. «Мене підриває, коли ми говоримо про експерименти над дітьми і про те, що у нас з’явилося 100 патронатних сімей і цей експеримент потрібно продовжувати. Дожилися. Експериментуємо на дітях», — констатував депутат.
Лунали у сесійній залі й інші зауваження, тож для ухвалення законопроекту ні в цілому, ні за основу не вистачило голосів. Так само забракло підтримки сесійної зали, аби спрямувати документ на повторне перше читання до комітету чи повернути суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання, тож документ вважається відхиленим.
Народні депутати обговорили також проект постанови про проведення парламентських слухань на тему «Державна природоохоронна політика України: стан, перспективи розвитку та шляхи співпраці з громадянським суспільством». Проте для ухвалення документа у сесійній залі забракло голосів.
Потім народні депутати зосередилися над розглядом у другому читанні проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань (№5395-д).
За словами першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Миколи Паламарчука, до законопроекту надійшло 53 поправки і пропозиції. З них три — враховано повністю, одна — частково, решта — відхилено. Законопроект, за словами депутата, встановлює на законодавчому рівні кваліфікаційні вимоги до директорів територіальних управлінь, керівників підрозділів (управлінь) центрального апарату ДБР та керівника підрозділу внутрішнього контролю. Остаточне голосування за проект закону відбудеться у четвер.
Ранкове засідання традиційно розпочалося з виголошення заяв та пропозицій. Зокрема, народний депутат Тарас Кремінь («Народний фронт») під час свого виступу зауважив, що останнім часом на адресу парламенту лунає багато образ, що, мовляв, Верховна Рада не спроможна об’єднатися і приймати доленосні для країни рішення. «Хотів би нагадати і подякувати своїм колегам передусім за те, що ми зробили надзвичайно багато лише за минулий вівторок. По-перше, було підписано доленосний Закон України «Про функціонування української мови як державної», що є результатом багаторічної боротьби за конституційну норму, яка, на превеликий жаль, не була підтримана останніми роками і попередніми скликаннями українського парламенту.
Це надзвичайно важливо для розвитку усіх сфер — освіти, науки, культури і державного будівництва. Дуже важливо, що парламент об’єднався і ми змогли підтримати розвиток фахової передвищої освіти. Незважаючи на те що тривали баталії, ухвалення такого закону у першому читанні — це величезна підтримка наших коледжів і технікумів...» — зауважив депутат, додавши, що до осені український парламент підтримає ще не одну реформу. «Давайте працювати на перемогу України», — наголосив він.
Водночас Тарас Кремінь торкнувся питання неефективного розподілу освітньої субвенції. «Є області, які демонструють високі приклади діяльності, але, на жаль, є й такі регіони, які є епіцентром критики», — сказав він і, звертаючись до Прем’єр-міністра, закликав провести службову перевірку дій Миколаївської ОДА в частині розподілу освітньої субвенції. «Це негоже, коли кошти на казначейських рахунках з лютого-місяця і на сьогодні досі не розподілені», — констатував представник «Народного фронту».
Із заявою від двох фракцій виступив також Віктор Єленський («Народний фронт»). Його заява стосувалася підтримки Православної церкви України. «Надання Україні Томосу — це величезне досягнення українського народу, вірних православної церкви, всіх тих, хто був причетний до цього процесу», — наголосив депутат, додавши, що ще ніколи Томос не отримувався за такого шаленого спротиву ядерної держави, як це було в Україні.
«В усіх процесах, які намагаються підточити, підважити Православну церкву України, ми маємо справу з російською державою. Скориставшись тим, що один Президент іде, а його наступник ще не прийшов, російська держава намагається відібрати в України Томос. Російська держава намагається розхитати ситуацію, користуючись дрібними розрахунками деяких людей, амбіціями. Ми повинні дати цьому відсіч. Хочу, щоб Верховна Рада, депутати, які зверталися до Патріарха Варфоломія, які обстоювали Томос від нападок РФ і її проксі в Україні, щоб вони сказали рішуче «ні» всім спробам розхитати ситуацію навколо Православної церкви України. Маємо дати дуже чіткий сигнал, що ми підтримуємо Православну церкву України в її канонічному статусі, що ми підтримуємо її Предстоятеля Митрополита Епіфанія. Що ми підтримуємо всі кроки з розбудови церкви», — наголосив В. Єленський.
Насамкінець Голова Верховної Ради нагадав, що 16 травня — День вишиванки, тож закликав депутатів приходити до парламенту у національних строях.
Із днем народження цього дня вітали Першого заступника Голови Верховної Ради Ірину Геращенко та народного депутата Андрія Тетерука («Народний фронт»).
