Старий Чорторийськ таки «помолодшає». Повернути селу історичну назву, яку воно під різними транскрипціями носило ще з 1100 років, мають намір депутати обласної ради. Про це йшлося на засіданні постійної комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією Волинської облради. Річ у тім, що до початку ХХ століття село називалося Чорторийськом. У 1902 році на збудованій тоді залізничній гілці Ковель — Сарни (згодом була продовжена до Києва) відкрили станцію Чорторийськ, біля якої виникло робітниче селище. Аби не плутатися з назвами й було вирішено селу Чорторийськ додати приставку Старий.
З часом призалізничний Чорторийськ, який у народі часто називали Новим, через малонаселеність приєднали до села Цміни Маневицького району. А історичний Чорторийськ так і залишився Старим.
Уже кілька разів порушувалося питання про повернення селу, а до Першої світової війни — містечку, його первісної назви. Проте фахівці з Українського інституту національної пам’яті пояснювали, що для перейменування немає законодавчих підстав. Але, як вважають депутати обласної ради, настав час відновлювати історичну назву одного з найстаріших населених пунктів Волині.
Думаю, що це не останній такий прецедент на території області. Адже вже понад два десятиліття триває дискусія щодо перейменування міста Володимира-Волинського, яке вісім століть носило назву Володимир. Свою приставку Волинський воно отримало після третього поділу Польщі наприкінці ХVIII століття, оскільки Російська імперія мала вже Володимир на Клязьмі. Місцеве ж населення за звичкою, як і раніше, називає його скорочено Володимиром, як колись Дніпропетровськ — Дніпром. Тож тепер, коли з Росією нас розділяє кордон і відносини із сусідньою країною братніми аж ніяк не назвеш, здається, на часі повернути місту, заснованому князем Володимиром Великим, його справжнє ім’я.
