Фото автора.
Після п’яти днів простою на вулицях Полтави знову з’явилися автобуси й маршрутки приватних перевізників. «Голос України» вже розповідав про транспортну кризу в обласному центрі та її підґрунтя. Подолати її вдалося після напружених перемовин і підписання меморандуму про взаєморозуміння між громадською організацією «Асоціація перевізників Полтавщини» і п’ятьма фракціями депутатської більшості в міськраді.
Саме цей меморандум дав можливість зібрати засідання профільної комісії міськради для погодження регуляторного акта, згідно з яким з 16 травня вартість проїзду в міських автобусах і маршрутках збільшується з 4 до 5 гривень, а в тролейбусах — із 2 до 3 гривень. І майже одразу за введення його в дію одностайно проголосували члени міськвиконкому.
Підписана угода: чия то «зрада», чи чия «перемога»? Переможцями воліють виставляти себе і перевізники, і повпреди міської влади. Адже перші домоглися свого — підвищення вартості проїзду. А другі тим меморандумом, по суті, влаштували димову завісу для прикриття популізму, політиканства та небажання усувати корупційні схеми, що й спричинило транспортний колапс, у вигляді словесної полови про те, як вони дбають про підвищення якості відповідних послуг і комфорт земляків...
Адже підписаний керівниками п’яти депутатських фракцій і згаданої громадської організації перевізників документ не має жодної юридичної сили. І наповнений переважно загальними фразами про зобов’язання перевізників «неухильно дотримуватись правил дорожнього руху» та іншими схожими «відкриттями» на кшталт «водій та кондуктор повинні мати охайний зовнішній вигляд», а «транспортний засіб повинен бути справним». Не вистачає, здається, тільки побажання господарям автобусів і маршруток звечора прати шкарпетки й уранці чистити зуби...
Натомість у меморандумі взагалі обійшли, скажімо, конкретні терміни запровадження електронного квитка чи зобов’язання водіїв маршруток видавати бодай паперове підтвердження оплати проїзду. Хоча саме це дало б змогу нарешті покінчити з практично неконтрольованим обігом величезних сум готівки. І в підрахунках прибутків та витрат перевізників, а значить, й у фаховому визначенні тарифів, спиратися на реалії, а не на чиїсь забаганки.
Зрештою, без конкретики у меморандумі таки не минулося. Адже там зазначено, що «голови депутатських фракцій беруть на себе відповідальність взяти до уваги вимогу ГО «Асоціація перевізників Полтавщини» розпочати регуляторну процедуру щодо приведення тарифів на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті м. Полтави до економічно обґрунтованих у строк до 1 серпня 2019 року». За цією «кучерявою» фразою — фактичний ультиматум перевізників міській владі за наступні два з половиною місяця підвищити вартість проїзду в приватних автобусах і маршрутках ще на одну гривню.
Оскільки «економічно обґрунтованою» ціною однієї поїздки власники цих транспортних засобів уже сьогодні вважають шість гривень. А якщо влада зволікатиме з таким підвищенням, то, за словами перевізників, свої автобуси й маршрутки вони знову зупинять... Отже, транспортно-політичні баталії у Полтаві триватимуть. Неважко здогадатися, що найбільше потерпатимуть від них звичайні мешканці обласного центру.
