Фот Сергія КОВАЛЬЧУКА.
У день, коли парламент визначив дату інавгурації, Володимир Зеленський привітав усіх громадян України зі святом вишиванки.
Фото зі сторінки В. Зеленського у Фейсбуці.
У внутрішньому дворі Верховної Ради України співробітники апарату Верховної Ради на чолі з Головою Верховної Ради Андрієм Парубієм провели флешмоб до Дня вишиванки. Учасники флешмобу вишикувалися у формі тризуба — герба України.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Ранкове засідання 16 травня
Верховна Рада 315 голосами постановила провести урочисте засідання, присвячене складенню присяги українському народові новообраним Президентом України, 20 травня о 10-й годині.
А перед тим народні депутати розглянули сім проектів постанови про проведення врочистого засідання Верховної Ради, присвяченого складенню присяги Українському народові новообраним Президентом України.
Представляючи свій проект постанови, народний депутат Сергій Міщенко зазначив, що пропонує провести інавгурацію новообраного Президента 19 травня, оскільки сьогодні весь світ дивиться на те, як Україна реалізує результати демократичних виборів. «Нам потрібна єдність, а не розбрат, однак про яку єдність можна говорити, якщо у нас протистояння навіть щодо дати інавгурації», — сказав він та додав, що відповідно до Регламенту дата прийняття присяги має узгоджуватися із новообраним Президентом і він висловився саме за 19 травня.
Народний депутат Віктор Балога також запропонував провести інавгурацію 19 травня, оскільки саме цю дату вибрав новообраний Президент.
Народний депутат Віталій Купрій закликав не затягувати з інавгурацією новообраного Президента, оскільки «може прийти новий Майдан». Водночас він запропонував провести інавгурацію 20 травня.
Проект постанови народного депутата Сергія Капліна також передбачав проведення інавгурації 19 травня. Разом з тим він висловився за те, щоб невдовзі відбувся другий етап цього дійства, наприклад, на «Олімпійському», щоб у ньому змогли взяти участь представники інших держав. «А після того як новообраний Президент вступить у свої конституційні права, він має розпустити парламент», — сказав С. Каплін та заявив, що іще раз подає заяву про вихід із фракції «Блок Петра Порошенка» та коаліції.
На думку народного депутата Володимира Курінного, інавгурацію взагалі можна було б провести 17 травня. «Від багатьох представників новообраного Президента ми не раз чули, що йому потрібно якомога швидше надати булаву, щоб він почав свою історичну місію», — сказав він.
Народний депутат Андрій Тетерук повідомив, що відкликає свій проект постанови, який передбачав проведення інавгурації 28 травня, та висловив думку, що компромісною датою може стати 20 травня. «Наша принципова позиція — не поєднувати несумісні речі», — зазначив він та нагадав, що 18 травня рішенням парламенту відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а на наступний день, третю неділю травня, припадає День пам’яті жертв політичних репресій. «Ми не можемо поєднувати в день, коли ми вшановуємо пам’ять сотень тисяч закатованих українців, з урочистостями, пов’язаними з інавгурацією Президента», — наголосив А. Тетерук.
Перший заступник голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради Павло Пинзеник звернув увагу, що в попередніх скликаннях питання порядку проведення урочистого засідання з приводу складення присяги українському народові новообраним Президентом України належало до предмета відання Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, а з восьмого скликання Верховної Ради України ці питання належать до предмета відання Комітету з питань правової політики та правосуддя. «Водночас, враховуючи важливість порушеного питання, а також листи новообраного Президента України до Голови Верховної Ради України та до нашого комітету, Регламентний комітет розглянув проект постанови», — сказав він та повідомив, що відповідно до рішення комітету Верховна Рада має визначитися шляхом голосування щодо кожного проекту постанови окремо.
Під час обговорення Павло Кишкар (Блок Петра Порошенка) звернув увагу, що поки що парламентарії не почули від новообраного Президента, які саме ініціативи він пропонуватиме, тому голосування за дату інавгурації — це голосування не за зміст, а за форму. «Ми очікуємо ініціатив новообраного Президента, в тому числі й кадрових. І якщо в нього є бажання вносити підготовлені законо-проекти, то всі ми повинні долучитися до корисних та правильних ініціатив», — зазначив він.
Лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко також закликав призначити дату інавгурації новообраного Президента на 20 травня. «Сьогодні — День вишиванки, і це був би чудовий день для проведення інавгурації, щоб весь світ бачив нашу красу, наших чудових людей у вишиванках і нашу найкращу країну. Але якщо новообраний Президент наполягає на проведенні інавгурації 19 травня, то ми не розуміємо, звідки такі наполягання, бо це День пам’яті жертв політичних репресій. В куточку кожного телеекрану стоятиме свічка і чорна траурна стрічка. І це дуже поганий символ. Перед Януковичем падали вінки, перед Порошенком падали солдати, коли Зеленський хоче приймати присягу з траурною стрічкою», — сказав він та додав, що головним є не день вступу на посаду, а суть діяльності нового Президента.
Представник фракції «Опозиційний блок» Вадим Новинський заявив, що люди очікують, коли влада почне працювати на забезпечення інтересів громадян України. «Політичної злагоди і початку роботи чекають розчаровані в політиках та владі люди, які 73 відсотками голосів сказали «ні» бідності, війні та несправедливості», — сказав він та повідомив, що фракція голосуватиме за всі постанови.
Валерій Писаренко (ДГ «Відродження») звернув увагу, що в статті 165 закону про Регламент зазначено найголовніше: необхідність узгодження дати і часу інавгурації з новообраним Президентом. «До Верховної Ради надійшов лист від новообраного Президента, що він узгоджує дату 19 травня об 11-й годині ранку, а всі інші дати з ним не погоджені», — наголосив він та додав, що коли Верховна Рада ухвалить іншу дату, то цим закладе міну під співпрацю з новообраним Президентом.
Керівник фракції «Самопоміч» Олег Березюк висловив переконання, що коли новообраний Президент хоче взяти на себе відповідальність, то Верховна Рада має ухвалити технічне рішення про дату інавгурації. «Голосуючи за пропозицію новообраного Президента про інавгурацію 19 травня, ми кажемо: бери відповідальність», — зазначив він та додав, що коли новообраний Президент поклянеться перед Богом і народом у день пам’яті тих, хто загинув за волю українського народу, то це буде ще більша відповідальність.
Іван Крулько («Батьківщина») висловив жаль, що парламент не зумів об’єднатися навіть довкола такого простого питання, як дата проведення інавгурації новообраного Президента. На думку фракції «Батьківщина», чим швидше відбудеться інавгурація, тим краще буде для країни і тим менше буде незрозумілих призначень і нагороджень. «Нам треба якомога швидше втілювати в життя зміни, потрібно робити кадрові призначення, приймати новий закон про вибори народних депутатів з відкритими списками», — наголосив він та закликав підвищувати довіра до інститутів влади. «Батьківщина» голосуватиме за 19 травня, а якщо ця дата не пройде, то за найближчу дату», — сказав І. Крулько.
Максим Бурбак («Народний фронт») назвав ідею проведення інавгурації 19 травня хибною. «Нам складно збагнути, чим обумовлене бажання тих народних депутатів, які пропонують провести цю урочисту подію в День пам’яті жертв політичних репресій, в день трауру, коли ми згадуємо всіх українців, які загинули від рук окупаційного московсько-більшовицького режиму», — наголосив він та підкреслив, що «Народний фронт» не голосуватиме за проект постанови про проведення інавгурації новообраного Президента 19 травня в день загальнонаціонального трауру, але підтримає пропозицію, яка передбачає проведення урочистого засідання парламенту 20 травня.
Народний депутат Юрій-Богдан Шухевич підкреслив, що декому так не терпиться провести інавгурацію, що вони навіть не думають, що 18 травня — це День депортації кримських татар, а 19 травня — День пам’яті жертв більшовицького терору та наполягають на проведенні інавгурації під приспущеним національним прапором із чорною стрічкою. «Чи не є це символічною спробою поглумитися над пам’яттю тих мучеників, які лежать у сотнях тисяч могил? Хіба це не ідеологічний реванш? Ви хочете себе зганьбити? Ганьбіть! Але майте на увазі: цього український народ вам також не забуде», — підкреслив Ю-Б. Шухевич.
Після цього народні депутати 315 голосами підтримали проект постанови (№10270-2) авторства Віталія Купрія про проведення урочистого засідання Верховної Ради, присвяченого складенню присяги українському народові новообраним Президентом України 20 травня о 10-й годині.
Відкривши засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що після того як в середу Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», в четвер текст цього закону було опубліковано в газеті «Голос України», що робить необоротним набрання ним чинності. «Дуже символічно, що ми ухвалили закон в Чистий четвер, а опубліковано його в День вишиванки, і це теж великий символ, адже сьогодні, в третій четвер травня, в усьому світі відзначають День української вишиванки. Наша українська вишиванка — це не тільки древній і стильний одяг, це наш національний символ, у якому закодовані древні образи і обереги всіх українців», — сказав Андрій Парубій та подякував усім народним депутатам та працівникам апарату парламенту, всім українцям, які в нашій країні та за кордоном одягли цього дня вишиванки. «Вишиванка об’єднає нас, ми різні, і в цьому різноманітті ми єдині, а значить сильні», — підкреслив Голова Верховної Ради.
Також голова парламенту повідомив, що кожен народний депутат зможе отримати у працівників апарату примірники вже історичного спецвипуску газети «Голос України» з текстом мовного закону.
Законопроект про оптимізацію роботи комітетів знову не пройшов
На початку засідання народні депутати завершили розгляд у другому читанні та ухвалили в цілому законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення діяльності Державного бюро розслідувань, №5395-д).
А от законопроект про внесення змін до законів України «Про комітети Верховної Ради України» та «Про центральні органи виконавчої влади» (щодо оптимізації роботи комітетів Верховної Ради України та співвідношення предметів їх відання із сферами діяльності міністерств, №6256) за результатами розгляду було направлено на повторне друге читання.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій нагадав, що цей законопроект підписали всі голови фракцій та що він є нашим зобов’язанням перед Європейським парламентом.
Перший заступник голови Регламентного комітету Павло Пинзеник повідомив, що під час підготовки законопроекту до другого читання було внесено 58 пропозицій, з яких 46 було внесено до порівняльної таблиці та 12 — не включено, оскільки вони внесені без дотримання вимог статті 116 Регламенту Верховної Ради та пропонували зміни до інших законів.
На думку Регламентного комітету, метою проекту закону є оптимізація роботи парламентських комітетів Верховної Ради, натомість у разі утворення парламентом 20 комітетів можна поставити під сумнів ефективність їхньої роботи, оскільки до складу окремих комітетів можуть бути обрані більш як 30 народних депутатів України, а тому виникатимуть питання з організацією роботи комітетів, зокрема, з повноважністю проведення засідань. Також комітет вважає необґрунтованим, що визначення переліку та назв комітетів Верховної Ради має узгоджуватися із назвами міністерств. «Комітет зауважує, що за статтею 113 Конституції передбачено, що Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді. Крім того, відповідно до статті 16 Регламенту Верховної Ради комітети формуються на першій сесії новообраної Верховної Ради, натомість Кабінет Міністрів складає повноваження перед новообраним парламентом, і його формування відбувається не на першій сесії новообраної Верховної Ради», — сказав він та повідомив, що оскільки більшість пропозицій є взаємовиключними, комітет прийняв рішення відхилити всі поправки до законопроекту та рекомендувати Верховній Раді повернути його головному комітету на доопрацювання з наступним поданням документа на повторне, друге читання.
Попри зачитані Головою Верховної Ради під стенограму пропозиції до законопроекту, які, зокрема, ліквідовують будь-яку прив’язку питання формування парламентських комітетів до діяльності уряду, законопроект підтримано не було, тож його було направлено на повторне друге читання.
На доопрацювання також направлено законопроект про внесення змін до Закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» та деяких інших законів України щодо впорядкування виплат жертвам політичних репресій (№1170).
Подолати екологічне лихо в басейні річок Хомора та Случ
Верховна Рада включила до порядку денного сесії та ухвалила проект постанови про подолання негативних наслідків екологічної ситуації в басейні річок Хомора та Случ на окремих територіях Хмельницької та Житомирської областей (№10162). За словами автора цієї постанови народного депутата Володимира Литвина, внаслідок діяльності Понінківського картонно-паперового комбінату, який, не маючи очисних споруд, скидає шкідливі відходи в річки, ситуація упродовж трьох років не тільки не вирішується, а й стає гіршою. «Люди вже не можуть терпіти, бо вбито все живе на площі 15 кілометрів, не кажучи вже про те, що місто Новоград-Волинський черпає воду із Случі», — сказав він повідомив, що цією постановою Верховна Рада рекомендує Кабінету Міністрів здійснити подання Президенту щодо визнання басейну річок Хомора та Случ на території Полонського району Хмельницької області та Баранівського і Новоград-Волинського районів Житомирської області зоною надзвичайної екологічної ситуації.
На пропозицію Першого заступника Голови Верховної Ради Ірини Геращенко народні депутати зробили спільний знімок до Дня вишиванки.
З днем народження вітали народних депутатів Олександра Дубініна та Віктора Остапчука.
