Зліва направо: головний учений секретар НАНУ В’ячеслав Богданов, посол КНР в Україні Ду Вей, віце-президент НАНУ Антон Наумовець, Посол Франції в Україні Ізабель Дюмон.

 

Заступник директора з наукової роботи Інституту технічної теплофізики Віталій Бабак, заввідділом НТІ цього інституту Людмила Олійник, директор інституту Юрій Снєжкін.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

Сьогодні — День науки

Українці подарували світу чимало корисних винаходів і наукових відкриттів. Про це варто згадувати не тільки в третю суботу травня, коли наші науковці відзначають своє професійне свято. А втім, сьогодні теж є нагода.

Українець Іван Пулюй за 14 років до німця Вільгельма Рентгена сконструював трубку — прообраз сучасного рентгенівського апарата і першим у світі зробив знімок людського скелета. Компакт-диск наприкінці 1960-х винайшов аспірант Київського інституту кібернетики В’ячеслав Петров. «Упертий українець» Володимир Вернадський — фундатор і перший президент нашої академії наук, вчений світового масштабу, засновник біогеохімії та радіогеології, що подарував світу учення про біосферу та ноосферу. А батьком нелюбого для студентів «сопромату» (опору матеріалів) вважають українського вченого Степана Тимошенка — основоположника теоретичної механіки.

Наука в усі часи працювала й на мирне життя, і на «оборонку». Застосування винайденого Євгеном Патоном автоматичного швидкісного зварювання перетворило Т-34 на найкращий середній танк періоду Другої світової. Сьогодні, в часи війни гібридної, дослідники допомагають нашій армії протистояти російській агресії. Так, зусиллями вітчизняних учених в Україні налагоджено виробництво твердого ракетного палива для Збройних Сил.

У Національній академії наук працює окрема програма, присвячена зміцненню обороноздатності країни. Про деякі з наукових розробок, які можуть нагодувати наших воїнів чи врятувати їм життя, розповіли на виставці досягнень НАНУ, що відбулася в межах Всеукраїнського фестивалю науки. В Інституті фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського НАНУ розробили кровоспинний засіб, який за істотно нижчої вартості значно переважає за якостями закордонні зразки. Його так і назвали — «Кровоспас». До речі, препаратів такої дії у світі зовсім небагато.

Директор Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України Юрій Снєжкін розповів про запропоновану вченими технологію виготовлення сухих пайків швидкого приготування для гарячого харчування військовослужбовців. Загальна вага добового пайка — 477—650 грамів, а при додаванні окропу об’єм суміші збільшується в вісім разів і дозволяє за три хвилини в екстремальних умовах приготувати корисний калорійний обід.

Наука і гроші — болюча тема. За даними профільного парламентського комітету, фінансування галузі за період 2005—2015 років скоротилися з 1,17% до 0,62% ВВП, а 2017-го становило лише 0,45% за середньосвітового рівня 2,23%.

Якщо порівняти обсяги фінансування галузі та кількість наукових досліджень у нашій країні та за її межами, можна сміливо заявити, що наші вчені продуктивніші за своїх закордонних колег. Інколи їхня праця нагадує чисте волонтерство. Статистично один український дослідник на 1 мільйон доларів США публікує власних наукових статей приблизно в чотири рази більше, ніж його колеги в середньому у світі. На жаль, в Україні досі не запрацювали фінансові, податкові, кредитні стимули розвитку інноваційної діяльності та залучення коштів приватних підприємств у проведення досліджень. Трапляються обурливі випадки, коли вкрай потрібні для країни розробки, зокрема запропоновані вітчизняними вченими ефективні ліки, не проходять клінічних випробувань, не знаходять платоспроможного споживача вдома і запроваджуються за кордоном.