Глобальне потепління, кліматичні аномалії напряму стосуються України, а не лише білих ведмедів
Голова підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Рибак відзначив, що Україну глобальне потепління теж зачіпає напряму, створюючи загрози людям, сільгоспугіддям та природному балансу, сформованому за віки. Екстремальні погодні явища, пов’язані зі зміною клімату, вже забирають тисячі життів і завдають величезної шкоди.
За інформацією благодійної організації Shristian Aid, лише в десятьох критичних подіях 2018 року завдані природою збитки перевищили 8 мільярдів доларів. Найбільшу шкоду через підвищення температури було завдано ураганами «Флоренс» та «Майкл» — 17 та 18 мільярдів доларів відповідно. Україна вже теж стоїть на порозі значних фінансових втрат.
За даними британської метеорологічної служби, екстремальна спека стала у 30 разів більш вірогідною через підвищення температури на планеті, в тому числі на територіях з континентальним кліматом, до яких належить Україна. Зміни клімату мають нищівний вплив на життя людей, бо страждають передусім найбідніші у світі люди, найменш причетні до спричинення глобального потепління.
«Безпрецедентні повені, екстремальні спеки, посухи, лісові пожежі, тайфуни та торнадо — обличчя зміни клімату, — підкреслив Іван Рибак. — І головною причиною катастрофи, що насувається, є людина. Зупинити цей руйнівний тренд від подальшого стрімкого розвитку може лише швидке зменшення викидів вуглецю».
Парламентарій наголосив, що значно підсилюють парниковий ефект використання вугілля, неефективне споживання енергії, що виробляється, надмірні парникові гази, що виникають унаслідок діяльності ТЕЦ, транспорту, сільського господарства, промисловості, лісові пожежі, через які сонячне тепло акумулюється внизу атмосфери, не даючи йому повертатися у верхні шари.
«Ще 19 березня 1999 року Україна підписала Кіотський протокол, але якщо не відбудеться кардинальних змін в економіці, в способах виробництва і рівнях споживання, середньорічна температура в Україні постійно зростатиме, — відзначив І. Рибак. — А це істотні негативні наслідки насамперед для сільського господарства. Через посухи, зменшення опадів у теплі періоди, зростання пікових температур — холоду взимку, спеки влітку. І це дуже швидко позначиться на врожаях і потребуватиме значних фінансових інтервенцій у розвиток нових технологій та селекції. Почастішають урагани, через посухи спричинятиметься спустелювання південних і південно-східних регіонів України. До того ж через зростання рівня моря ще й відбуватиметься підтоплення приморської частини. Передусім буде затоплено перешийок і Крим стане островом. Частини Херсонщини, Миколаївщини та одеське Вилкове взагалі можуть опинитися під водою. Як і населені пункти та сільгоспугіддя, розташовані в заплавах Дністра, Дніпра, Дунаю. Найбільш уразливими для повеней будуть гірські регіони Карпат, Прут, Черемош, Сирет та річки Закарпаття.
У рази зростають загрози для біологічного різноманіття: лісів, флори та фауни. Тому потрібно вживати невідкладних, і, головне, системних заходів із протидії. «Паризька кліматична угода, яку Україна підписала і ратифікувала у 2016 році, пропонує 100-відсотковий перехід на відновлювану енергію, радикальне зменшення викидів парникових газів, органічного землеробства, скорочення поголів’я худоби, збереження лісів та екосистем, зміни транспортної інфраструктури, — додав депутат. — Важливою є і відмова людства від ментальності споживача, постійного збагачення і намагання економічного зростання будь-якою ціною. Тієї філософії, яка нині є панівною у світі і в Україні».
За його словами, щоб стримати підвищення температури, до 2050 року світові потрібно перейти на 100 відсотків відновлюваної енергії. Україна має високий потенціал для розвитку сонячної та вітрової енергії, а також енергії біомаси другого покоління, якої достатньо для заміщення викопних видів палива.
«Якщо кардинально не втрутитися у процес глобального потепління, то невдовзі в Україні можна буде вирощувати банани та ананаси, — резюмував Іван Рибак. — Неправильно думати, що Україні глобальне потепління загрожує в останню чергу і це є глобальною проблемою лише для білих ведмедів. За повідомленнями Всесвітньої метеорологічної організації, глобальність процесів потепління посилюється. Останні чотири роки стали для планети найспекотнішими. Якщо раніше найбільше підвищення температур фіксували в Арктиці, то протягом останніх років Україна також потрапила в цей шлейф. Ми б’ємо температурні рекорди і вже досягли підвищення температури на 1,5 градуса за Цельсієм. Це та температурна межа, в разі досягнення якої на всій планеті почнуться незворотні процеси для довкілля і людства. Саме у цьому полягає суть Паризької кліматичної угоди — не допустити глобального підвищення середніх температур на 1,5 градуса за Цельсієм порівняно з доіндустріальним періодом».
Подолання наслідків погодних аномалій уже сьогодні стає всім сферам економіки України у значні суми. І в першу чергу потерпає сільське господарство. «Саме тому для мене є такою важливою кліматична політика України та її реалізація, адже йдеться про цілком реальні фінансові інструменти, технології та методики, які б допомогли і нашій країні, і всьому людству у протистоянні незворотнім змінам клімату», — підсумував народний депутат Іван Рибак.
