Переконливим свідченням позитивних тенденцій у динамічному і перспективному розвитку вітчизняної науки міжнародного права в контексті сучасних геополітичних змін, поліморфізму‚ тобто багатоманітності загальносвітового правопорядку та національних правових систем‚ стало опублікування протягом 2014 — 2019 років у видавництві «Академперіодика» першого в Україні тритомного видання «Енциклопедія міжнародного права» відповідно до постанови Президії Національної академії наук України. З ініціативою підготовки і практичного втілення цього масштабного і унікального творчого проекту виступив науковий колектив Інституту держави і права імені В. М. Корецького на чолі з його директором — академіком НАН України Юрієм Шемшученком.
Слід зазначити, що багатотомна «Енциклопедія міжнародного права» є не тільки вагомим інноваційним здобутком авторитетної академічної установи у дослідженні фундаментальних проблем міжнародно-правової науки, її понятійно-категоріального апарату, а й гідним інтелектуальним подарунком вчених до ювілейних дат — 100-річчя від дня заснування НАН України та 70-річчя з часу створення інституту. Інтелектуальний потенціал видання‚ високий методологічний‚ цивілізаційно-світоглядний рівень наукового аналізу‚ творчого осмислення та системного узагальнення термінологічного інструментарію сучасної міжнародно-правової науки значною мірою обумовлений потужним‚ авторитетним представництвом редакційної колегії зазначеної енциклопедії. До неї‚ зокрема‚ увійшли такі відомі вчені-суспільнознавці‚ як‚ наприклад‚ академіки НАН України Леонід Губерський‚ Сергій Пирожков‚ Василь Тацій‚ а також знані фахівці у царині міжнародного та європейського права доктори юридичних наук‚ професори Михайло Микієвич‚ Олександр Шемякін‚ Іван Яковюк та ін.
Інтелектуальний центр з підготовки Енциклопедії
Основним науково-методичним осередком‚ своєрідним мозковим центром з підготовки Енциклопедії став відділ міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права НАН України. Зазначений відділ‚ за безпосередньої активної участі його завідувача — доктора юридичних наук‚ професора‚ члена-кореспондента НАПрН України Володимира Денисова та відповідального секретаря Енциклопедії‚ кандидата юридичних наук‚ старшого наукового співробітника Костянтина Савчука, здійснив значну за складністю та обсягом скрупульозну інформаційно-дослідницьку роботу з узагальнення та координації результатів наукового пошуку авторами енциклопедичних статей — провідними вітчизняними юристами-міжнародниками‚ фахівцями з МЗС України‚ співробітниками державних установ.
Прикметною рисою цієї ґрунтовної праці є аргументований відбір редакційною колегією основних категорій і понять міжнародно-правової науки‚ продуктивність і креативність авторських ідей‚ скрупульозність, виваженість, наукова достовірність‚ коректність підходів дослідників до висвітлення широкого спектра теоретичних і прикладних аспектів міжнародного права.
З нашої точки зору‚ значна заслуга численного авторського колективу енциклопедичного видання полягає в тому‚ що йому вдалося не лише піднятися на високий інтегральний рівень узагальнення величезного фактологічного масиву знань про міжнародне право‚ а й уникнути поспішних‚ суб’єктивно вмотивованих‚ квазінаукових‚ кон’юнктурних висновків та оцінок‚ які стосуються гострих‚ дискусійних‚ поки що належним чином не осмислених і ретельно не досліджених правових проблем у сфері сучасних міжнародних відносин‚ наприклад‚ пов’язаних з драматичними подіями на сході України та в Криму. В цьому контексті доцільно прислухатись до мудрого застереження відомого французького філософа Жана Марітена стосовно того‚ що в процесі дослідження проблем суспільного розвитку цілком закономірно можуть виникнути певні труднощі‚ коли «розум зупиняється і зберігає мовчання». Тому‚ на нашу думку‚ коли відсутні переконливі аргументи для обґрунтування власної наукової позиції‚ краще зробити невелику творчу репризу у трактуванні сутності суперечливих явищ і процесів мінливої політико-правової дійсності.
Згідно з алфавітним принципом викладення фактологічного матеріалу в зазначеній Енциклопедії здійснено синтез термінологічних концептів і теоретичних конструкцій сучасної міжнародно-правової науки, ґрунтовно проаналізовано її різноманітну джерельну базу.
Чільне місце на сторінках «Енциклопедії міжнародного права» відведено висвітленню біографічних даних та основних напрямів наукової діяльності відомих вітчизняних та зарубіжних юристів-міжнародників. Поряд з тим внесення до енциклопедичного видання певних постатей міжнародно-правової науки є недостатньо аргументованим і переконливим, а тому викликає у вдумливих, критично мислячих фахівців і звичайних читачів сумнів і навіть супротив.
Хто є юрист-міжнародник
Особливо це стосується персоналій вчених-міжнародників на зламі XX—XXI століть. На нашу думку, внесок юриста-міжнародника у розвиток науки міжнародного права має визначатися такими критеріями:
1) продуктивність наукової діяльності;
2) результативність його наукового пошуку;
3) вагоме визнання внеску дослідника у розробку актуальних проблем міжнародного права науковою громадськістю та міжнародно-правовою практикою.
Загалом, на наше переконання, недостатня активність чи результативність в царині науки міжнародного права не може бути компенсованою тими чи іншими видами науково-дослідної або предметно-практичної діяльності, які мають досить опосередковане відношення до міжнародно-правових досліджень. Незважаючи на не використані повною мірою значні інтелектуальні ресурси, високий професіоналізм авторського колективу, науковий потенціал новітніх методологічних парадигм, дослідницьких стратегій і технологій, рецензоване видання без перебільшення і сентиментів є вагомим внеском у розвиток вітчизняної і світової науки міжнародного права. Змістовне наповнення Енциклопедії, її новаторський характер переконують нас у тому, що система національного та міжнародного права не тільки не можуть бути розділені між собою умовною демаркаційною лінією, а, навпаки, вони першопочатково, іманентно та діалектично взаємопов’язані між собою.
Необхідно підкреслити, що вихід у світ такого оригінального і потужного в науковому сенсі академічного видання схвально, з оптимістичним відчуттям можливості осягнення і розширення гносеологічних обріїв пізнання міжнародно-правової істини, вбирання в себе інтелектуального духу цієї непересічної праці, її методологічних і світоглядних детермінант, сприйняли студенти, аспіранти, викладачі університетів, законодавці‚ представники органів державної влади‚ співробітники академічних і дипломатичних установ України, широкий загал читачів, які з доброзичливими науково-пізнавальними намірами опановують у фаховому сенсі термінологічну проблематику міжнародного права.
Варто у цьому контексті нагадати, що плідна, інтелектуальна‚ логічно оформлена з позицій критичного мислення міжнародно-правова думка не лише дає імпульс для активізації та поглиблення об’єктивної, незаангажованої істини, а і сприяє формуванню позитивної міжнародно-правової реальності, привабливого іміджу держави на міжнародній арені, унеможливлюючи тим самим виникнення в умовах сьогодення та майбутнього у юридичній площині негативних і небажаних для неї та світового співтовариства прецедентів.
Анатолій ПАВКО, доктор історичних наук, професор, Заслужений працівник культури України, лауреат премії імені М. С. Грушевського НАН України, відмінник освіти України;
Дмитро ЛУК’ЯНОВ‚ доктор юридичних наук, професор‚ член-кореспондент НАПрН України;
Яна ПАВКО, магістр міжнародного права, кандидат юридичних наук.
