Під час засідання.
Андрій Парубій.
Роман Заставний, Хвича Мепарішвілі, Юрій Бабій, Олег Кришин, Олександр Горбунов.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Позачергове засідання 22 травня
Учора народні депутати не внесли до порядку денного законопроект Президента України щодо змін виборчого законодавства, які передбачали запровадження пропорційної виборчої системи і зниження прохідного бар’єра до 3 відсотків.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій тричі оголошував реєстрацію народних депутатів для того, щоб розпочати засідання. Лише після повідомлення про те, що згідно з чинним законом роботу можна розпочати незалежно від того, скільки народних депутатів у залі, вдалося зареєструвати 240 парламентаріїв. Тільки тоді очільник законодавчого органу влади, згідно з вимогою Президента про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради восьмого скликання та відповідно до частини 2 статті 83 Конституції і частини 8 статті 19 парламентського Регламенту, оголосив засідання відкритим.
Не допустимо, щоб життя тисяч було віддано марно
Тоді А. Парубій зробив два повідомлення. Одне з них стосувалося відзначення 140-ї річниці з дня народження головного отамана військ та флоту УНР Симона Петлюри. А вже 23 травня українці відзначатимуть День героїв. Глава парламенту нагадав, що цього дня 1938 року більшовицький агент у Роттердамі убив провідника ОУН Євгена Коновальця. «Ні Петлюра, ні Коновалець ніколи не запропонували б українцям референдум про примирення з Росією, — наголосив Андрій Парубій. — Ці люди боролися з Росією, воювали за Україну. Рекомендую Президенту та його команді добре вивчити уроки історії і не шукати шляхів капітуляції перед РФ. Для тих, хто пропонує помиритися, нагадаю: саме 22 травня 2014 року біля української Волновахи росіяни жорстоко та цинічно розстріляли колону української 51-ї бригади. Тоді 18 наших співвітчизників трагічно загинули. Не допустимо, щоб життя тисяч українців було віддано марно». Народні депутати вшанували хвилиною мовчання всіх, хто загинув у боротьбі за Українську державу.
Наступне повідомлення стосувалося консультації голів фракцій з Президентом. Голова Верховної Ради повідомив, що разів зо п’ять запитував у нового глави держави, на яких підставах той має намір розпускати парламент. Відповідь отримав одну:
Президент вважає, що коаліції не існує вже два роки. «Ще раз дуже уважно перечитав повноваження Президента, описані в Конституції, і не знайшов повноваження встановлювати або стверджувати про існування коаліції, — сказав А. Парубій. — До речі, таких повноважень не має і Голова Верховної Ради. Тому для мене існував єдиний факт: 17 травня 2019 року сама коаліція оголосила про свій розпуск. Із цього моменту почався конституційний термін — 30 днів — для формування нової коаліції. Ми перебуваємо у цьому процесі. Вважаю, що указ про розпуск парламенту суперечить Конституції».
Глава парламенту заявив, що діяв і діятиме винятково в межах своїх повноважень. Він наголосив, що своїм указом Президент завів нашу воюючу країну в конституційну кризу. Водночас висловив розуміння, що не має можливості зупинити дію президентського указу. Визначити його відповідність до Конституції може тільки суд, наголосив А. Парубій, і поінформував, що знає про ініціативу народних депутатів подати звернення до Конституційного Суду. А також додав, що підтримує її, хоч і усвідомлює, що рішення суду може бути навіть пізніше, аніж проведення самих дострокових виборів. Голова Верховної Ради висловив готовність дати політичну оцінку діям Президента і попередив, що той нестиме відповідальність і перед законом, і перед народом. «Усьому прийде свій час, — сказав він. — Один Президент уже починав свої дії з порушення Конституції».
Закриті списки не пройдуть
Андрій Парубій поінформував, що на його ім’я надійшло звернення Президента, в якому зазначалося два законопроекти, рекомендовані для внесення в порядок денний сесії. Згідно з законом, глава парламенту невідкладно підписав розпорядження про скликання позачергового пленарного засідання, але паралельно подав лист із проханням уточнити, які номери законів необхідно розглянути. Один із цих документів зареєстрували у Верховній Раді в середу, за півгодини до початку засідання. Інший — подали цього ж дня об 11.45, але подали з грубими помилками. За словами А. Парубія, в одному документі передбачалося змінити і виборчу систему, і публічні закупівлі. Апарат Верховної Ради долучився до роботи над цим документом, щоб привести його у відповідність до вимог Регламенту. А до того представники парламентських фракцій взяли участь в обговоренні ситуації, що склалася.
Від Блоку Петра Порошенка з трибуни виступив очільник фракції Артур Герасимов. Він зазначив, що політична сила, яку представляє, повністю готова до парламентських виборів. Але указ Президента грубо порушує Конституцію і під час зустрічі під стенограму всі про це говорили. Новий очільник країни пропонує фасадні зміни, але залишає ключову проблему — закриті списки, вважає народний обранець. А зниження прохідного бар’єра до трьох відсотків, на його думку, «створює ситуацію політичної безвідповідальності й може бути шляхом до політичної дезінтеграції країни».
Антон Яценко представив позицію групи «Відродження». Він говорив про європейські прагнення нашої країни і також наголошував на неможливості змінювати правила виборів безпосередньо перед тим, як вони мають відбутися.
Олег Березюк, представляючи позицію «Самопомочі», наголосив: немає різниці, коли відбудуться вибори — у липні чи у жовтні. Мажоритарка коштує виборцям сотень тисяч гривень, акцентував увагу парламентарій. Чиста пропорційна основа — це спосіб вирішення цієї проблеми. А за бажання відкрити свої списки — кожна партія і так може їх опублікувати, вважає він.
Від групи «Воля народу» виступив Сергій Шахов. Він наголошував на тому, що мажоритарна система нині є єдиною, за якою народний депутат може сміливо дивитися в очі людям і відчувати проблеми свого регіону. У багатьох демократичних країнах діє стовідсоткова мажоритарна система виборів. Однак відкриті списки за пропорційною системою повинні бути, переконаний парламентарій. «Закритим спискам — ні», — завершив він свій виступ.
Лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко нагадав, що 22 травня наша країна відзначає річницю перепоховання Тараса Шевченка. Цитуючи Кобзаря, він наголосив: Президент, який два дні тому клявся на вірність Конституції, топчеться по ній ногами.
Неконституційні рішення призвели до кризи, яка загрожує добробуту кожної сім’ї. Перші призначення глави держави народний депутат назвав «узурпуванням влади». Вибори в парламент потрібні, але їх проведення за старими правилами не мають жодної доцільності й призведе тільки до ще більшого захоплення влади. Закриті партійні списки О. Ляшко назвав ще більш корупційною схемою, аніж мажоритарка. «Ми переходимо в опозицію до узурпатора Зеленського», — завершив парламентарій.
Вадим Новинський від фракції «Опозиційний блок» також говорив про те, що указ про дострокові вибори Верховної Ради — це рішення політичне і не бездоганне юридично. Але відповідальність за нього лежить на Президентові. Політична сила, яку представляє народний депутат, за його словами, виступає за ухвалення Виборчого кодексу, щоб встановити стабільні правила і припинити переписувати закон.
Очільниця «Батьківщини» Юлія Тимошенко висловила переконання у тому, що українське суспільство проголосувало на президентських виборах за зміни. Але нині стоїть питання, за новими чи старими правилами відбуватимуться парламентські вибори.
Зміни до виборчого законодавства — це основа політичної системи в країні, наголосила парламентарій. Вона закликала проголосувати за нову виборчу систему — без мажоритарки.
Керівник «Народного фронту» Максим Бурбак наголосив, що всю відповідальність за те, що робиться в країні, несе тільки одна особа — Президент, який розпустив парламент та дестабілізував роботу уряду. Конституційних підстав для розпуску парламенту не існувало, запевнив він. Парламент має 30 днів на формування нової більшості, але глава держави пішов шляхом тотальної конфронтації з парламентом та урядом. Тріумфальне повернення в країну колишніх представників влади Януковича викликає стурбованість і обурення в суспільстві, зазначив народний депутат.
Не можна ані на йоту вийти за межі чинного закону
На момент, коли виступили представники всіх фракцій, проблемний проект закону вже передали на підпис Президенту, тому у парламентаріїв з’явився час для подальших виступів. Слово мали і представниці міжфракційних об’єднань «Рівні можливості» та «Жінки за мир». Вони звернули увагу на важливість того, щоб у виборчому законодавстві збереглися гендерні квоти. Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко акцентувала увагу на тому, що не можна повернутися до виборів за закритими списками. Адже саме з цього свого часу розпочався реванш уряду Януковича.
До голосування про внесення в порядок денний сесії проектів двох президентських законів перейшли тільки після другої години. Зміни до низки законів у зв’язку зі зміною виборчої системи № 10319 і № 10319-1 набрали тільки 92 голоси. Для внесення законопроекту про публічні закупівлі знайшлося тільки 127 голосів. Із приводу останнього Голова Верховної Ради повідомив, що уряд має змогу врегулювати проблему своїми силами і окремий закон для цього не потрібен. Під час обговорення лунали запитання від народних депутатів, чому саме в середу необхідно було скликати позачергове засідання, якщо законопроекти ще не були готові для реєстрації. Мовляв, можна було зробити це й у четвер. Голова Верховної Ради наголосив, що на цьому наполягав Президент. Мовляв, через кілька годин буде опубліковано указ про розпуск парламенту у «Віснику Президента», а до того часу глава держави сподівався на ухвалення змін у виборче законодавство. «Ми не можемо ані на йоту вийти за межі чинного закону, — сказав Андрій Парубій. — Хоч хтось має діяти в рамках законодавства».
Наприкінці І. Геращенко оголосила про вихід із фракції Блоку Петра Порошенка народних депутатів Світлани Заліщук, Аркадія Корнацького, Сергія Лещенка та Мустафи Найєма. А також поінформувала про створення міжфракційного депутатського об’єднання «Бізнес варта», співголовами якого обрано Івана Мірошниченка та Сергія Лабазюка.
На цьому глава парламенту закрив позачергове засідання. І повідомив, що наступне зібрання народних депутатів відбудеться 28 травня.
Думки з приводу
Олексій ГОНЧАРЕНКО, заступник голови фракції Блоку Петра Порошенка:
— Президент запропонував змінити виборчий закон на закриті партійні списки, не виконавши своєї обіцянки на другий день після інавгурації. Адже Зеленський обіцяв, що будуть відкриті партійні списки, а вніс законопроект про закриті списки. А відкриті списки — це коли люди визначають, хто пройде до парламенту і стане депутатом. Зеленський не подав і закон про імпічмент Президента, хоча обіцяв, що це буде його перший закон. Обов’язково буде звернення до Конституційного Суду щодо рішення Президента про достроковий розпуск Верховної Ради. Але це нічого не змінить — рішення суду не буде скоро, тож дочасні вибори відбудуться 21 липня. Але на майбутнє цю правову прогалину маємо виправити — Конституційний Суд має розтлумачити, чи може Президент так чинити з парламентом, бо зараз одні кажуть, що може розпустити до 27 травня, інші — до якогось червня, треті — коли завгодно. Має бути тлумачення Конституційного Суду. Закрита партійна система у виборчих списках не є кроком вперед, це нічим не краще, аніж те, що маємо сьогодні, а можливо, й гірше.
Єгор СОБОЛЄВ, фракція «Самопоміч»:
— Особисто я за суто пропорційну виборчу систему. Україна потребує очищення, оновлення політиків, зменшення бар’єрів для обрання до парламенту, виборчу заставу потрібно робити мінімальною, щоби той, хто хоче змін у державі, міг би потрапити до парламенту. Ще один важливий пункт — це заборона політичної реклами, основної зброї олігархів. Вони можуть інвестувати в політичну рекламу сотні мільйонів доларів, чого не може собі дозволити жодна порядна людина, яка хоче брати участь в управлінні державою. Якщо вибирати між збереженням старого виборчого закону, який фактично є законом Януковича, і скасуванням виборів в округах і переходом до системи представництва партій, коли людина голосує за політичну силу і покладає на неї відповідальність.
Сергій ТАРУТА, позафракційний:
— Я за те, щоб змінювати виборчий закон, якщо хочемо його кращої якості. Але для цього потрібно було не поквапцем скликати позачергове засідання парламенту, а обговорити в нормальному режимі всіма політичними силами, які представлені у парламенті, з мажоритарниками, що треба прийняти в другому читанні проект Виборчого кодексу. З такими швидкими змінами може статися так, що наступний парламент буде ще гіршим, аніж нинішній, до якого нема довіри, а є багато популізму.
Виборчий закон потрібно змінювати, але в нормальному режимі.
Вадим РАБІНОВИЧ, фракція Опозиційного блоку:
— Народ України повинен дати оцінку тому, що провалять законопроект. Це божевілля таке зробити, божевілля не підтримати Президента України. Народ дав йому довіру — дайте йому попрацювати. Зменшення бар’єра не має значення, головне — зламати мажоритарку, тому що це найважливіший елемент корупції в нашій країні.
Оксана СИРОЇД, заступник Голови Верховної Ради:
— Парламент не ухвалив жодного рішення на позачерговому засіданні, навіть не внісши жоден законопроект до порядку денного. Однак ліквідація мажоритарної виборчої системи є поступом до того, щоб скасувати політичну систему, яка була створена Віктором Януковичем для узурпації влади. Великі «борці» за виборчі партійні списки з БПП і «Народного фронту» — це люди, які ще декілька днів тому були у фракціях коаліції, вони могли ухвалити нову редакцію Виборчого кодексу. Натомість навіть профільний комітет — з правової політики — не міг зібратися упродовж декількох місяців, щоб підготовлений до другого читання проект Виборчого кодексу не був ухвалений.
Законопроект, який було внесено до Верховної Ради, то не є новий виборчий закон, а зміни до чинного виборчого закону, який передбачає, що 225 народних депутатів мають обиратися за пропорційною класичною системою, із закритими списками, друга частина депутатів, 225 — у мажоритарних округах. І те, і те є зло. Але сьогодні ми мали можливість ліквідувати половину зла — мажоритарку. Однак велика кількість депутатів, які сьогодні є обраними в мажоритарних округах, грабували держбюджет, «засіваючи» свої округи, вже приготували їх і мають намір у них знову обиратися. Інша проблема — штучне політичне протистояння, на якому теж прагнутимуть вигравати вибори. І третя — у такий спосіб заховати зовнішньополітичні загрози, які сьогодні стоять перед Україною.
Анна ШЕВЧЕНКО.
