Після завершення президентських виборів Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, який уже три роки очолює нинішній Кабінет Міністрів, не втомлювався повторювати, що уряд ще п’ять місяців до парламентських виборів продовжуватиме розпочаті реформи. Однак з огляду на розвиток політичної ситуації, схоже, що нинішній Кабінет Міністрів виконуватиме свої обов’язки хоч і до парламентських виборів, але дострокових.
Ще під час оголошення 17 травня Головою Верховної Ради Андрієм Парубієм, що коаліція депутатських фракцій «Європейська Україна» припинила своє існування, прем’єр висловлював побажання, щоб Кабінет Міністрів, Верховна Рада та новообраний Президент упродовж наступних п’яти місяців ухвалювали спільні відповідальні рішення. Але після того як Володимир Зеленський в інавгураційній промові заявив про розпуск парламенту та закликав уряд «взяти ручку, взяти аркуш, і звільнити свої місця для тих, хто думатиме про наступні покоління, а не про наступні вибори», Володимир Гройсман заявив, що прийняв рішення подати у відставку. «Уряд складає повноваження перед новообраною Верховною Радою, а не перед новообраним Президентом. Та разом з тим я прийняв для себе рішення подати у відставку», — сказав він і зауважив, що, розуміючи виклики, які стоять перед країною, він минулого тижня запропонував новообраному Президенту та парламенту сформувати спільний порядок денний та почати швидко приймати рішення, які зроблять Україну сильнішою. «Президент обрав інший шлях. Він своєю заявою взяв на себе всю відповідальність перед загрозами майбутнього», — констатував прем’єр.
Зокрема, нікуди не поділася ключова для України у 2019 році проблема виплат за зовнішньою заборгованістю, адже на це потрібно спрямувати третину держбюджету. При цьому В. Гройсман неодноразово звертав увагу, що саме його уряду вдалося зменшити частку зовнішнього боргу із 80% до ВВП три роки тому до нинішніх 59%. А це означає, що Україна вперше за багато років вийшла на рівень так званих «Маахстрітських критеріїв» для країн-членів Євросоюзу та для кандидатів на вступ до ЄС, за якими держборг не має перевищувати 60% ВВП країни.
Крім того, за даними Національного банку, в І кварталі 2019 року тривало сповільнення споживчої інфляції (до 8,6% у березні порівняно з 9,8% у грудні 2018 року), а базова інфляція сповільнювалася навіть швидше, ніж прогнозувалося — до 7,6%.
Водночас НБУ прогнозував, що до кінця 2019 року споживча інфляція має знизитися до 6,3%, а базова — до 5,0%. Звісно ж, ці прогнози не враховують чинника можливої політичної нестабільності в країні у зв’язку з рішеннями нового Президента та наступними парламентськими виборами.
Поки велика приватизація так і не може зрушити з місця, в травні уряд повідомив про значний прогрес у малій приватизації. За словами першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нєфьодова, саме завдяки її проведенню через систему ProZorroПродажі вже отримано перший мільярд гривень. Зокрема, 813 успішних аукціонів принесли 476 млн гривень держбюджету та 562 млн гривень — місцевим органам влади. Минулого тижня Кабінет Міністрів у контексті політики санкцій щодо країни-агресора ухвалив постанову про розширення переліку заборонених до ввезення на територію України товарів походженням з Росії. «Цю постанову розроблено за зверненнями наших підприємств та профільних асоціацій у відповідь на продовження Російською Федерацією дискримінаційних або недружніх дій щодо закриття товарам походженням з території України доступу на російський ринок, а також на обмеження транзиту товарів з території України територією РФ», — повідомив Перший віце-прем’єр Степан Кубів та поінформував, що цим рішенням пропонується заборонити для ввезення з РФ на територію України таких груп товарів, як промислова та сільськогосподарська продукція, мінеральні добрива, транспортні засоби, цемент, фанера та іншу, визначену в додатку до постанови, продукцію. Зокрема, імпорт цементної продукції з Росії на територію України за підсумками 2018 року становив майже 17 мільйонів доларів, а обсяг імпорту фанери — майже 20 млн. доларів.
Ще одним рішенням уряд запровадив з 1 серпня 2019 року спеціальне мито на всі товари походженням з Російської Федерації. Виняток становитиме тільки такий чутливий імпорт, як вугілля, кокс, бензин, скраплений газ та фармацевтична продукція. При цьому кошти, отримані від сплати цього мита, акумулюватимуться у спецфонді держбюджету та використовуватимуться для фінансування імпортозаміщення.
Фото: kmu.gov.ua
