На початку травня, в очікуванні інавгурації новообраного Президента України Володимира Зеленського, почало закипати та лихоманити не лише на політично-парламентському фронті, а й у судовій гілці влади, де зазвичай всі пертурбації та протистояння відбуваються за надійно зачиненими від зайвих очей дверима.

7 травня дано поштовх до повноцінного старту роботи Вищого антикорупційного суду: на перших організаційних зборах обрано голову ВАСУ — нею стала 37-річня суддя з Харкова Олена Танасевич. До обрання вона працювала суддею в Печенізькому районному суді Харківської області. За кандидатуру Танасевич таємним голосуванням з другої спроби проголосували 38 суддів. ВАСУ розглядатиме корупційні справи, які належать до підслідності Національного антикорупційного бюро, а також якщо розмір предмета злочину або завданих збитків перевищуватиме 960 тисяч гривень.

Очікується, що ВАСУ запрацює в Україні вже з 5 вересня цього року. За різними даними, йому передадуть від 200 до семи тисяч справ, які наразі перебувають на розгляді в судах першої та апеляційної інстанцій. 1 квітня після майже піврічного конкурсу було призначено на посади 38 суддів ВАСУ. За наполяганням західних партнерів та МВФ участь у відборі кандидатів на суддівські посади брала Громадська рада міжнародних експертів, яка фактично мала вирішальне слово щодо кандидатів і право вето.

Основним «ситом», через яке відсіювалися претенденти на суддівські мантії, стали їх доброчесність та джерела походження статків. Складним етапом виявилося і тестування з англійської мови. Із 38 суддів антикорупційного суду 22 вже раніше працювали суддями, 13 адвокатів і троє науковців-правників. ВАСУ формується з першої інстанції у складі 27 суддів та апеляційної палати, де 11 суддів. У складі ВАСУ є також шестеро слідчих суддів, термін повноважень яких становить один рік (від дня початку роботи ВАСУ) з правом переобрання ще на рік.

Дискусії щодо необхідності створення в Україні Вищого антикорупційного суду тривали майже два роки. Це було й однією з вимог МВФ для продовження співпраці з Україною. ВАСУ було створено відповідно до схваленого Верховною Радою 7 червня 2018 року Закону «Про Вищий антикорупційний суд». Згідно з законом, він є «постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України». 11 квітня судді Вищого антикорупційного суду склали присягу.

Антикорпуційний суд розміщено у приміщенні колишнього Печерського районного суду Києва, однак ця будівля ще не відремонтована, тож судді нарікають, що їм бракує кабінетів.

А 14 травня (увечері) за декілька днів до інавгурації новообраного Президента, стався «тихий переворот» у Конституційному Суді. Чому це так важливо? — адже главу держави приводить до присяги саме Голова Конституційного Суду. Більшість складу суддів КС (12 із 18) проголосували за звільнення Станіслава Шевчука з посади судді (що автоматично тягне за собою і відставку з посади голови суду). Звільнили Шевчука з посади згідно з пунктом 3 статті 21 Закону «Про Конституційний суд» та за висновком Комісії з регламенту та етики у зв’язку з «істотним дисциплінарним проступком, грубим та системним нехтуванням своїми обов’язками». Однак С. Шевчук на своїй сторінці у Фейсбук назвав свою примусову відставку «антиконституційним переворотом» і «захопленням державної влади», звинувативши на той час чинного Президента України Петра Порошенка — мовляв, той прагне таким чином «зберегти контроль над головними державними інституціями». Водночас у Конституційному Суді одразу заявили, що зміна голови аж ніяк не зашкодить проведенню інавгурації новообраного Президента України Володимира Зеленського.

Новим головою КСУ обрано Наталію Шапталу. І хоча, як повідомила прес-служба КСУ, її обрано на трирічний термін, однак у вересні цього року спливає термін її повноважень на посаді судді КС. Кандидатура Шаптали стала компромісною і «перехідною». Раніше в Україні звільнити голову КСУ міг лише парламент, з’їзд суддів чи президент (котрі є суб’єктами призначення суддів). Однак після ухвалення у 2017 році парламентом нової редакції Закону «Про Конституційний Суд України» з’явилася можливість звільнити суддю і після негативного висновку регламентної комісії КС. Що і відбулося.

ЗМІ наводять і певні цікаві подробиці щодо досі малопублічної особи Шаптали. Її було обрано суддею КСУ у вересні 2010 року (за квотою з’їзду суддів) терміном на дев’ять років, як передбачає Закон про КСУ. А вже за місяць — у жовтні того ж року — вона проголосувала за скасування Конституції України зразка 2004 року. Чим завершився тодішній конституційний переворот — добре видно на прикладі узурпації влади президентом-втікачем Януковичем.

Водночас у «Команді Зе» одразу після оголошення переможця президентських виборів заявили, що вже готують нову судову реформу. Зокрема — збираються переглянути судове законодавство, перезавантажити Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію суддів, запровадити суд присяжних та інститут «мирових суддів» для нескладних справ.