Оксана Продан, Марія Mатіос.

 

Віктор Галасюк, Вячеслав Богуслаєв, Олег Купрієнко.

 

Під час засідання.

 

Ольга Червакова.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Більше фото тут 

Парламентська хроніка
Ранкове засідання 

Верховна Рада розглянула блоки питань соціальної політики та місцевого самоврядування, а також безпекові законопроекти. Голова Верховної Ради України Андрій Парубій наголосив, що реформа місцевого самоврядування — одна з найуспішніших за попередні роки. «Нам дуже важливо, щоб сьогодні нашими рішеннями ми змогли дозволити їй продовжитися і завершитися», — сказав глава парламенту.

На початку засідання Андрій Парубій поінформував, що минулої неділі відбулися вибори до Європейського парламенту, перемогу на яких, усупереч песимістичним прогнозам, здобули політичні сили, які виступають за єдність Європи і підтримують Україну у протистоянні з Росією. Глава парламенту закликав привітати наших європейських союзників, зокрема християнських демократів, що перемогли на європейських виборах у Литві, друзів і політичних партнерів України, список яких очолив Андрюс Кубілюс, за словами Андрія Парубія, — «великий друг України». А. Кубілюс є автором «Нового європейського плану для України» — програми масштабної фінансової допомоги для нашої держави.

Депутати продовжили розгляд законопроекту про внесення зміни до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» щодо звільнення органів місцевого самоврядування від сплати авансового внеску для проведення виконавчих дій. Однак, як повідомив голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Ігор Алєксєєв, 19 травня Конституційний Суд України за конституційною скаргою народних депутатів визнав деякі положення чинного закону неконституційними, зокрема і щодо сплати платежів за виконавчі провадження органами самоврядування. З огляду на ситуацію, що склалася, комітет звернувся до парламенту з проханням зняти з розгляду цей законопроект, оскільки він втратив свою актуальність. Що і було зроблено голосуванням.

Заступник міністра соціальної політики Олександра Чуркіна доповіла урядовий проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання реалізації права на додаткову відпустку (14 календарних днів) учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни (№ 9400). За словами урядовця, ухвалення законопроекту дасть змогу на законодавчому рівні регулювати фінансування такої гарантованої відпустки для учасників АТО/ООС. Проектом акта запропоновано внести відповідні зміни до статей 4, 162, 23 Закону України «Про відпустки», статей 12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статті 772 Кодексу законів про працю України, що передбачатимуть оплату відпустки окремим категоріям ветеранів війни за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці.

Під час обговорення депутати привернули увагу до проблеми соціального захисту учасників АТО/ООС у комплексі. Перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Сергій Каплін закликав уряд підвищити всі соціальні стандарти, зокрема прожитковий мінімум, мінімальну зарплату та інші, що приведуть до збільшення рівня всіх зарплат і пенсій. Профільний комітет рекомендував схвалити законопроект у першому читанні.

Оксана Корчинська (Радикальна партія) закликала проголосувати інші законопроекти, спрямовані на соціальний захист військовослужбовців, учасників АТО/ООС, зокрема, про добровольців, пільгове надання громадянства іноземцям, котрі беруть участь у захисті України. «Це наш борг перед людьми, які захищають Україну», — наголосила парламентарій. «Ми не можемо собі дозволити ухвалювати декларативні законопроекти, які передбачають хороші речі, але абсолютно не передбачають грошей на виконання цього закону, — додала Альона Шкрум («Батьківщина»). — Потрібно покласти фінансування додаткової відпустки на державний або місцевий бюджети, а не на бізнес». Однак законопроект не здобув необхідної підтримки голосів у сесійній залі через те, що там було мало депутатів.

Опісля головуючий Андрій Парубій сказав, що всі наступні законопроекти ставитиме спочатку на рейтингове голосування. Однак проекти законів про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» і про засади адміністративно-територіального устрою України не набрали за рейтинговим голосування достатньо голосів для розгляду.

Верховна Рада ухвалила Постанову про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької області, зміну і встановлення меж міста Горлівки та Бахмутського району Донецької області (№ 8567). Через тимчасову окупацію Горлівки мешканці селища Гладосове, яке входить до складу Горлівки, нині не можуть отримувати пенсії та соціальні допомоги. Проектом постанови передбачено змінити межі Бахмутського району та міста Горлівка Донецької області, збільшивши територію Бахмутського району на 71,7 гектара земель за рахунок передачі до його складу території селища Гладосове, а також затвердити територію Бахмутського району загальною площею 192213,5 гектара та міста Горлівка загальною площею 40529,5 гектара. У результаті чого селище Гладосове фактично буде підпорядковане Новолуганській сільській раді Бахмутського району Донецької області.

Народний депутат Наталія Веселова розповіла, що мешканці селища Гладосове, яке нині входить до окупованої Горлівки, можуть отримувати пенсії та соціальну допомогу лише як вимушені переселенці, для чого їм доводиться перетинати лінію зіткнення. Відтак багато немічних і похилого віку людей не можуть отримати пенсії та соцдопомоги вже понад півроку. Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко нагадала, що подібні рішення — зміни межі міст і селищ — упродовж минулих п’яти років парламент ухвалював неодноразово, щоб допомогти людям отримувати належні їм виплати. І закликала парламентаріїв підтримати це рішення. Однак голосів у сесійній залі знову забракло. «У вас вибори в голові, а не долі людей», — так прокоментував голосування Голова Верховної Ради.

Андрій Парубій запропонував провести повторну реєстрацію народних депутатів у сесійній залі та опублікувати результати в «Голосі України». І це вплинуло на депутатів. Зрештою, 230 голосами постанова № 8567 була прийнята.

Депутати також розглянули у першому читанні проект про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо підвищення гарантій соціального захисту вагітних жінок (№ 7113), який передбачав скорочення на одну годину робочого дня для вагітних. Під час обговорення депутати наголошували на посиленні соціальної підтримки та збільшенні виплат на дитину. «Українська нація зменшується: у 1929 році українців було понад 80 мільйонів, сьогодні по всьому світу — понад 60 мільйонів, тому потрібно розробляти державну демографічну програму, — зазначив Віталій Курило (фракція Блоку Петра Порошенка). — Зробити так, щоб народжувати було модно і престижно — це справа державна». «Українки хочуть народжувати дітей. Але держава має зробити так, щоб кожна жінка була захищена, щоб вони були впевнені в майбутньому своїх дітей, тільки так зможемо побудувати сильну, заможну, успішну націю», — заявила Валерія Заружко (фракція Радикальної партії). Борислав Береза додав, що подібні норми діють у законодавстві Польщі та інших європейських країнах. Анна Романова («Самопоміч») висловила думку, що держава не має скидати на роботодавця соціальні виплати та оплату скороченого робочого дня, бо і так сьогодні молодих жінок не хочуть брати на роботу, а навпаки — мають бути податкові пільги для роботодавців, у котрих працюють студенти та молоді фахівці. Однак за результатами голосування законопроект відхилено.

Головуючий повідомив про вихід народного депутата Сергія Капліна зі складу депутатської фракції Блоку Петра Порошенка.

Депутати вітали з днем народження колег — Ігоря Лапіна та Віталія Чепиногу.

Факт

За даними Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, станом на 1 травня 2019 року статус учасника бойових дій, котрий брав участь в АТО, надано 368 861 особі.

Із виступів представників депутатських фракцій та груп

Сергій Лабазюк, група «Воля народу»:
— Країна залишається ареною політичної боротьби. Намагання сподобатися виборцям призводить до вкрай небезпечних ситуацій. Нині українців намагаються переконати, що дефолт — це добре. У 2015 році нам вдалося зберегти стабільність і захистити свою державу від обвалу економіки та зберегти міжнародну репутацію, таку важливу для нашого бізнесу. Останні вибори до Європарламенту демонструють, що популізм може перемагати. Тому маємо проводити послідовну політику на всіх рівнях. Маємо зосередитися на питаннях, на вирішення яких очікує суспільство, — це зняття депутатської недоторканності, законопроекти з аграрного блоку тощо.

Олександр Вілкул, фракція «Опозиційний блок»:
— Згідно зі звітом Світового банку, для того, щоб наздогнати нинішній стан справ у Польщі, нашій країні потрібно 50 років. Але ми рухаємося не в той бік. Маємо великі сподівання на нового Президента. Передусім очікуємо на припинення війни (зупинення транспортної, енергетичної, економічної та гуманітарної блокади Донбасу). Маємо вийти на прямі перемовини з Російською Федерацією, обміняти полонених «всіх на всіх», мусимо розглянути в парламенті законопроекти, підготовлені на виконання Мінських угод. Народ очікує на зниження комунальних тарифів. Необхідно переглянути умови співпраці з МВФ та економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС.

Віктор Бондар, група «Відродження»:
— Минуло вже вісім місяців, відколи відбулося ганебне підвищення тарифів, а парламент не ставить проект постанови про їх скасування. Маємо унікальну можливість тепер вирішити це питання, адже ми переплачуємо за газ удвічі, а то й утричі порівняно зі світовими цінами. Маємо можливість нині закачати 31 мільярд кубометрів газу і забезпечити себе на два-три роки дешевим газом. Уряд має прийняти рішення для того, щоб допомогти «Нафтогазу» здійснити таку закупівлю. Із 2020 року буде запущено «Північний потік-2» і Україна може взагалі залишитися без транзитного газу, тому мають включатися розум і далекоглядність.

Олег Ляшко, фракція «Радикальна партія»:
— Суспільство стурбоване загрозою проросійського реваншу і дилетантського економічного та правового хаосу, в який потрапила країна. Вимагаємо дати чіткі відповіді на такі запитання: що буде із законом про мову, що буде з «протягуванням» особливого статусу для Донбасу та амністії бойовиків, що буде з українською землею? Вимагаємо, щоб глава держави скасував кадрові призначення своїх бізнес-партнерів. Маємо прийняти закони про імпічмент та тимчасові слідчі комісії, про відкриті виборчі списки, а також скасувати недоторканність Президента, депутатів та суддів, прийняти зміни до Конституції про скорочення чисельності депутатів Верховної Ради до 250 осіб. Вимагаємо скасувати рішення про підвищення цін на газ і переглянути меморандум із МВФ.

Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина»:
— Нам залишилося працювати трохи більш як два місяці. Але вони відрізнятимуться від попередніх тим, що кожному депутату в цій залі доведеться поїхати до людей і подивитися їм в очі. Ця каденція Верховної Ради не виконала місії, яку на неї покладали: зробити громадян щасливими, а країну — успішною. Тому час, що залишився, не можна марнувати. Маємо розпочати бюджетний процес. Ми не обговорюємо макропоказники та грошово-фінансову політику. Маємо зібрати команду із представників депутатських фракцій та уряду нового Президента і докорінно переглянути концепцію бюджету. Ціна на газ у світі стрімко падає, і можемо в цих стінах прийняти рішення про зниження тарифів.

Артур Герасимов, фракція Блоку Петра Порошенка:
— Днями одне з найвпливовіших видань світу оприлюднило інтерв’ю з Ігорем Коломойським, у якому він закликав оголосити дефолт в Україні. Вперше за п’ять років нас не можуть назвати надійним та передбачуваним партнером, бо всі знають про вплив олігарха на Президента. Дефолт означає глибоку фінансову кризу із знеціненням національної валюти, втрату підприємств, збідніння народу й відтік інвестицій. Маємо почути чітку позицію саме В. Зеленського з цього питання.

Для захисту проєвропейського вибору українського народу команда П. Порошенка «Європейська солідарність» іде на дострокові вибори. Нова назва повністю відображає ідеологію партії.

Максим Бурбак, фракція «Народний фронт»:
— Про нашу державу намагаються говорити як про потенційного банкрута. Цього року наша економіка, завдяки зусиллям постмайданних урядів, демонструє позитивну динаміку. На межі дефолту наша країна стояла п’ять років тому. Ми його не оголосили тоді, коли на казначейському рахунку було 108 тисяч гривень і 73 мільярди доларів боргів. Коли А. Яценюк пішов з посади Прем’єр-міністра, він залишив у казні 90 мільярдів гривень і зменшив борги на 7 мільярдів доларів. Він зупинив банкрутство держави і кожного громадянина. Тому закликаємо Президента сформувати свою економічну програму та програму співпраці з МВФ. Ми подали оскарження у Конституційному Суді рішення про призначення дострокових парламентських виборів.

Руслан Сидорович, фракція «Самопоміч»:
— Ще в грудні 2014-го, коли підписувалася коаліційна угода, п’ять фракцій взяли на себе зобов’язання змінити виборче законодавство — ліквідувати мажоритарку та відкрити списки. Робоча група працювала над Виборчим кодексом, щоб сформувати його фінальну редакцію, і на початку цього року його підготували до другого читання. Тепер кажуть, що не встигнемо розглянути чотири з половиною тисячі поправок. Наголошую: всі ці поправки опрацьовані. Існує фіналізований текст, який можна виносити в зал хоч завтра. Робоча група проводила відкриті засідання, і за нами пильно наглядала громадськість.