Учасники круглого столу — керівник Інкерманської експедиції Інституту археології НАН України Евеліна Кравченко, архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент, перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юсуф Куркчі та модератор зустрічі історик Андрій Іванець (зліва направо).

Фото Тетяни ПАСОВОЇ.
 

На знімку: Бахчисарай. Ханський палац під час реконструкції.

Фото Крим.Реалії.

Росія продовжує втягувати Крим у свою орбіту. Особливо московських чиновників цікавлять культурні цінності, адже їх вартість настільки висока, що її неможливо передати у грошових одиницях. Та й не так важливі кошти, як переведення кримського культурного спадку на «російські рейки» й знищення у цій сфері усіх згадок про Україну. Як протидіяти такій політиці Кремля, вчора у Києві розбиралися під час круглого столу «Пам’ятки Криму — сучасний стан культурної спадщини України». Варто одразу зазначити, що на цей захід зібралися фахівці справи, а також урядовці й кримчани, які залишили півострів після анексії й стали громадськими активістами. 

Зокрема, серед них був перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юсуф Куркчі, посол з особливих доручень МЗС, заступник голови Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Сергій Рева, головний науковий консультант Інституту законодавства Верховної Ради, доктор юридичних наук Борис Бабін, головний редактор газети «Кримська світлиця», яка нині видається у Києві, Андрій Щекун, керівник Інкерманської експедиції Інституту археології НАН України Евеліна Кравченко та багато інших не менш іменитих учасників.

Тож на їхнє звернення до Голови Верховної Ради Андрія Парубія та Президента України Володимира Зеленського, ухвалене за результатом обговорення, необхідно звернути увагу. А саме: учасники круглого столу нагадали, що «протягом останніх п’яти років російська сторона здійснила безпрецедентні за масштабністю незаконні археологічні розкопки на Кримському півострові, зруйнувала під час будівельних робіт цілу низку археологічних пам’яток, завдала непоправних втрат низці пам’яток історії і культури, серед яких Ханський палац (Хан-Сарай) і Херсонес Таврійський, багаторазово протиправно переміщала об’єкти Музейного фонду України та нові археологічні знахідки з Криму в Росію, здійснює політику розмивання ідентичності корінного кримськотатарського народу і етнічних українців».

За словами Юсуфа Куркчі, у березні цього року указом Президента України було запроваджено персональні санкції проти причетних до незаконних археологічних розкопок у Криму. Утім, учасники обговорення слушно зауважили, що покаравши пересічних кримчан і росіян, поза увагою залишилися справжні винуватці злочину. Евеліна Кравченко нагадала, що, зокрема, російський Ермітаж є членом Європейської асоціації археологів. На офіційній сторінці цієї організації він виставляє звіти про свою діяльність, зокрема й про розкопки у Криму. З такими проявами, на думку Евеліни Кравченко, можна й необхідно боротися.

А ось про те, з чим Україна справді бореться, нагадав Сергій Рева. За його словами, з 2014 року виконавча рада ЮНЕСКО ухвалила вже 10 рішень стосовно культурної спадщини окупованого півострова. В тому числі й про необхідність прямого моніторингу ситуації з Ханським палацом у Бахчисараї. Нагадаємо, наукова спільнота вже кілька років б’є на сполох через те, що палац не реставрують, а ремонтують, до того ж неякісно, знищуючи автентичний вигляд палацу кримських ханів.

Представник прокуратури АРК, що нині вимушена діяти у Києві, Андрій Гонтар визнав, що в умовах окупації у них фактично зв’язані руки — прокурори можуть лише фіксувати злочини. Але про певні можливості хоч якось посилити захист пам’яток Криму учасники конференції згадали. Зокрема, вони закликають органи влади України приєднатися до Другого протоколу (1999 р.) до Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту, Конвенції УНІДРУА 1998 року про викрадені або незаконно вивезені культурні цінності та Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями (Нікосія, 2017 рік). Також учасники круглого столу вимагають посилити санкційний тиск на безпосередніх винуватців злочинів, пов’язаних з культурним спадком Криму.