Голова Рахункової палати Валерій Пацкан.
Хвилина мовчання за генералом Кульчицьким.
Олександра КЛИМЕНКА.
Більше фото тут
Традиційно із самого ранку в середу народні депутати виступали з трибуни Верховної Ради. Однак перед тим Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив про те, що в середу минули п’яті роковини з дня загибелі Героя України генерала Сергія Кульчицького.
«Мав високу честь знати його особисто, — сказав глава парламенту. — Разом із генералом навесні 2014 року ми творили перший добровольчий батальйон із числа самооборони Майдану. Він був для наших хлопців справжнім батьком, особисто відповідав за бійців і за державу. Він ніколи не пропонував би референдуму про капітуляцію перед Росією. Не така він людина. Великий українець і великий воїн. Вічна пам’ять і слава вірному сину нашого народу». Героя вшанували хвилиною мовчання і вигуками «Герої не вмирають!».
Ще однією хвилиною мовчання парламентарії вшанували загиблих внаслідок трагедії на шахті «Лісова». На цьому наполіг у рамках виступів від народних депутатів Олег Ляшко. Він зауважив: відповідальність за те, що ці люди втратили життя, лежить на Міністерстві енергетики та уряду. Мовляв, великі кошти в нашій країні витрачаються на закупівлю дорогого імпортного вугілля замість того, щоб вкладати їх у розвиток своєї видобувної галузі. Народні депутати у своїх виступах говорили також про політичну ситуацію в країні, про підготовку до дострокових виборів, про зниження тарифів на комунальні послуги і захмарні суми, які незаконно надходять громадянам, про можливі зміни до виборчого законодавства тощо.
На вимогу двох фракцій із трибуни виступила представниця Блоку Петра Порошенка Марія Іонова. Вона звернула увагу на положення Угоди про асоціацію з ЄС, яке стосується енергетичного сектору. Парламентарій закликала своїх колег проголосувати за оновлений додаток 27 до законопроекту № 0227. Мовляв, протягом п’яти років у цьому секторі сталися істотні зміни, а відтак змінилися й наші зобов’язання, які випливають з імплементації угоди в частині договору про заснування Енергетичного співтовариства. Те, що ми станемо частиною права ЄС, дасть нам можливість краще себе захищати і стане одним із механізмів спротиву запуску «Північного потоку-2», зауважила М. Іонова. Так само на вимогу двох фракцій виступив і член фракції «Народний фронт» Андрій Тетерук. Він оприлюднив інформацію про те, що один із народних депутатів подав до Генеральної прокуратури, Державного бюро розслідувань та до Служби безпеки звернення з проханням розпочати кримінальне провадження проти колишнього Голови Верховної Ради та виконувача обов’язків Президента в 2014 році Олександра Турчинова. Причина — те, що він «віддав» наказ нашим солдатам захищати країну — її територіальну цілісність та громадян — від російського окупанта. Реваншу не буде, зазначив А. Тетерук.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій звернувся до народних депутатів, які представляють парламентський комітет з питань правової політики та правосуддя, із закликом зібратися на засідання комітету. Мовляв, їм необхідно ухвалити рішення про те, щоб рекомендувати парламенту розглянути заяву Прем’єр-міністра і передати на розгляд парламенту підготовлену робочою групою до другого читання порівняльну таблицю змін до Виборчого кодексу. «Це наш шанс, — сказав він. — Якщо комітет зайде знову в процедуру розгляду чотирьох тисяч поправок, у нас не буде шансу. Якщо ж на засіданні підтримають напрацювання робочої групи і передадуть їх у парламент, він з’явиться». Глава законодавчого органу влади наголосив, що опублікує прізвища всіх, хто пропустить таке важливе комітетське засідання.
Проте ключовим питанням учорашнього парламентського порядку денного став щорічний звіт Голови Рахункової палати Валерія Пацкана про діяльність оновленої палати. Протягом 2018 року нею перевірено 598 об’єктів, повідомив він. Підготовлено та затверджено 91 звіт та встановлено порушень на суму 17 мільярдів гривень. Здебільшого йдеться про порушення бюджетного та іншого законодавства, неефективне управління та використання бюджетних коштів, майна, грошей міжнародних організацій, недоліки, допущені під час планування та адміністрування вхідної частини бюджету. Кожен аудитор торік у середньому перевірив 1 мільярд 73 мільйони гривень і виявив порушень та недоліків на суму 60 мільйонів гривень.
Оприлюднивши ці цифри, В. Пацкан висловив переконання в тому, що народні депутати мають ухвалювати відповідні кадрові рішення, і закликав правоохоронців — НАБУ та ДБР, Нацполіцію та СБУ, МВС та Генпрокуратуру — звернути увагу на вказані міністерства. Під час звіту уряду парламент цілком має право порушити питання про відповідність деяких міністрів обійманим посадам, зауважив він.
В. Пацкан нагадав, що торік Рахункова палата поновила активну співпрацю з правоохоронцями. Тоді підписали меморандум про співпрацю та обмін інформацією із НАБУ, а на початку цього року таку ж угоду уклали з ДБР. За повідомленнями Рахункової палати в 2018-му розпочали 21 кримінальне провадження, а нині їх уже 80. Найбільші обсяги порушення бюджетного законодавства, зокрема нецільове використання коштів і порушення під час планування, встановлено під час проведення таких заходів: аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених для лікування українців за кордоном, призначених на надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, на будівництво та придбання житла для військовослужбовців.
Народні депутати мали можливість поставити свої запитання Голові Рахункової палати. Вони високо оцінювали його звіт. А державний службовець закликав не сприймати палату як ворога. Мовляв, щиро прагнуть сприяти ефективнішому використанню державних коштів. Позитивно оцінив звіт і голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Верховної Ради з питань бюджету Іван Крулько. Він зауважив, що подібні звіти, але з різних питань, мають відбуватися не тільки на засіданні профільного комітету, а й у сесійній залі. Це дасть можливість народним депутатам реагувати на порушення. Парламентарій висловив сподівання, що віднині принаймні раз на рік Рахункова палата звітуватиме перед законотворцями.
Після перерви народні обранці обговорювали звіт Рахункової палати.
Учора в сесійній залі вітали з днем народження народного депутата Льва Підлісецького.
Мовою цифр
Уперше в історії Рахункової палати за підсумками проведених у 2018 році аудитів складено рейтинг найбільш неефективних розпорядників коштів. До його першої п’ятірки увійшли Міністерство інфраструктури (майже 55 відсотків із обсягу перевірених коштів використовувалися неефективно), Міністерство охорони здоров’я (42 відсотки), Генеральна прокуратура (37 відсотків), Державна служба у справах ветеранів війни та учасників АТО (16 відсотків).
Факт
Попередній звіт Рахункової палати у Верховній Раді відбувався ще в 1998 році.
