Регіон із найпривабливішим інвестиційним кліматом — завдяки чому Вінниччина стала переможцем рейтингу Regional Doing Business. Як в області приваблюють інвесторів — вітчизняних і зарубіжних?
— Відповідь дуже проста — інвестиції починаються з довіри, — каже голова Вінницької облдержадміністрації Валерій Коровій. — Цей чинник на першому місці серед інших складових у залученні інвестиційних коштів.
Що найбільше цінують і чого бояться інвестори? Чому в аграрному регіоні обмежують інвестиції у переробку? Розвитку яких галузей віддають перевагу? Які міжнародні компанії ведуть бізнес?
Про все це — у розмові «Голосу України» з керівником регіону Валерієм Коровієм (на знімку).
У цеху найбільшого в країні підприємства з виробництва сонячних панелей, створеного за кошти вітчизняних інвесторів.
Фото з сайту Вінницької міськради.
Незважаючи на непросту політичну ситуацію в державі — зміна Президента, початок парламентських перегонів, — жодна з іноземних компаній не припинила свої інвестиційні проекти. Працюють навіть ті інвестори, які перебувають на етапі оформлення документів під будівництво майбутніх об’єктів.
Інформація до роздумів
Дві міжнародні компанії — американська «Бунге Україна» та іспанська «Дакса» — нинішньої весни розпочали на Вінниччині будівництво заводу з переробки твердих сортів кукурудзи на крупи і борошно. На підприємстві буде високотехнологічне обладнання італійського виробництва. Протягом року перероблятимуть сто тисяч тонн зерна кукурудзи. У планах — спорудження заводського елеватора і об’єктів логістики. Загальна вартість проекту — 14 мільйонів доларів.
Відомий виробник спортивного інвентарю — австрійська компанія Head — повідомила про початок будівництва на території області одного зі своїх найбільших заводів. Вироблятимуть інвентар для зимових видів спорту — лижі, лижне взуття, кріплення тощо. Загалом інвестиційний проект розрахований на 80 млн євро.
Нинішньої весни у східній частині міста над Бугом уведено в експлуатацію найбільший у країні завод із виробництва сонячних станцій та сонячних панелей вітчизняної компанії KNESS. До речі, її засновниками є місцеві підприємці з освітою Вінницького національного технічного університету.
Наприкінці 2018-го запрацював конвеєр у цехах першої черги заводу з виробництва холодильного обладнання відомої міжнародної компанії UBC-груп. Тут тривають роботи на спорудженні другої черги сучасного підприємства.
Трохи раніше ожило виробництво на ще одному новоствореному підприємстві — ДП «Електричні системи».
Триває будівництво нових корпусів птахофабрики, частина з цехів уже працює упродовж декількох років. Після завершення проекту, згідно з планом, вироблятимуть 560 тисяч тонн м’яса курятини. Вінницька птахофабрика стане найпотужнішою в країні.
Два мільйони євро — під чесне слово
В іноземних інвесторів довіра до партнерів інколи навіть більша, ніж до договорів, укладених на папері. У регіоні пригадують випадок, коли німецька компанія надала кредит у два мільйони доларів без документального оформлення позички. Отримувачем коштів стало швейне підприємство «Володарка». Тоді, у другій половині 90-х, були труднощі в оформленні іноземної позички. Керівнику «Володарки» Леоніду Гавришу, на жаль, нині його уже нема серед нас, надали чималу суму під чесне слово. Таку велику довіру мав чоловік серед німецьких партнерів.
— Будь-який інвестор шукає спочатку не земельну ділянку чи інший об’єкт, він шукає довіру, — каже Валерій Коровій. — Відчуття довіри починається з першої розмови, з підготовчих процедур, із проведення аудиту земельної ділянки, вирішення адміністративних питань та інших факторів. Найважливіше при цьому — щоразу дотримувати слова, навіть у найменшій справі.
На розмову з інвестором запрошують представників департаментів, служб, із якими надалі працюватиме менеджмент компанії, що планує інвестувати в регіон. Визначають відповідальних осіб, які здійснюватимуть супровід проекту від його початку і до завершення. Словом, у всьому йдуть назустріч тим, хто має намір інвестувати у розвиток краю.
Вагомим аргументом є робота підприємств, уже створених за інвестиційні кошти. За словами співрозмовника, було два випадки, коли інвестори спершу планували працювати в одному регіоні держави, але після ознайомлення з нашою областю змінили свою думку. Вінниччина їх зацікавила більше.
Знаємо, що у вас нема «чорної» кімнати
— Інколи під час спілкування з інвесторами дивуюся їхній поінформованості про область, — продовжує Валерій Коровій. — Вони знають про нас, наш регіон не гірше, ніж ми самі. Ще до приїзду вивчають дані.
Як стверджує Валерій Коровій, упродовж останніх років інвестори дедалі більше цікавляться не тільки умовами для подальшого бізнесу. Фактор комфортності проживання у регіоні відіграє не останню роль. Якість доріг, наявність і якість житла, надання сервісних послуг, робота сфери обслуговування — на це також звертають увагу.
— Топ-менеджмент, інші представники компаній, особливо міжнародних, воліють мешкати у комфортних умовах, — зазначає Валерій Коровій. — Неодноразова перемога Вінниці у рейтингах міст, комфортних для проживання, також є додатковим стимулом для приходу інвесторів.
Якось під час розмови з керівниками регіону один з інвесторів здивував їх фразою: «Як добре, що не запрошуєте на ведення перемовин до «чорної» кімнати». Під словами «чорна кімната» малися на увазі хабарі, що їх вимагають подекуди від тих, хто прагне розпочати бізнес у тому чи іншому регіоні. Далі уточнив: інформацію про відсутність у Вінниці «чорної» кімнати підприємці передають один одному.
Змінили пріоритети
Починаючи з 2010-го створення нових підприємств зосереджують в Індустріальному парку. Для цього на східній околиці міста виділено понад десять гектарів землі. Керівник області переконаний, що міська влада Вінниці прийняла правильне рішення про збереження майданчика під промисловий розвиток. Хоча тоді точилася дискусія стосовно іншого використання цієї території.
— Індустріальний парк — це перспектива для міста на наступні принаймні 30—40 років у розвитку його промислового потенціалу, — наголошує Валерій Коровій. — Специфіка Індустріального парку — у залученні високотехнологічних виробництв у галузі машинобудування. Треба зупинитися у питаннях розширення підприємств переробної, зокрема харчової, промисловості. Бо це велике навантаження на систему мереж «Водоканалу», очисних споруд. Змінили пріоритети — перевагу віддаємо інвестиціям на розвиток машинобудування. Цей напрям є визначальним для подальшого розвитку регіону. Ще один майданчик для створення аналогічних підприємств буде у районі колишнього підшипникового заводу.
Співрозмовник звертає увагу на те, наскільки важливо було залучити перших потужних інвесторів. Одним із них стала компанія UBС-груп, світовий лідер у виробництві холодильного обладнання. Названа компанія нині є візитівкою для інших інвесторів. За словами керівника регіону, вона, як магніт, притягує в область інших інвесторів.
— Визначальним фактором успішних перемовин із компанією HEAD стали позитивні результати від інвестицій уже працюючих підприємств, зокрема згаданої компанії UBС-груп, — уточнює Валерій Коровій. — До речі, намітилася ще одна позитивна тенденція. Інвестори починають співпрацювати між собою. Наприклад, названі компанії нині спільно вирішують комплекс питань з інженерії. Це принципово новий підхід. Так крок за кроком зароджується співпраця у формі кластера.
Довідково
35 інвестиційних проектів на загальну суму 4,7 мільярда гривень реалізовано у промисловому секторі Вінниччини протягом 2018 року. Понад три тисячі нових робочих місць створено завдяки коштам вітчизняних і зарубіжних інвесторів. Активізація інвестиційної діяльності сприяла збільшенню питомої ваги продукції харчової промисловості, виробів із деревини та машинобудування, а також обсягів будівельних робіт.
За інформацією департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької облдержадміністрації.