Верховна Рада не прийняла відставку Прем'єр-міністра

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Під час засідання.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут

Під час голосування проекту постанови про відставку Прем'єр-міністра № 10341.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.         
Більше фото тут

Глава парламенту Андрій Парубій зазначив, що згідно з частиною 2 статті 115 Конституції України, частиною 1 статті 15 Закону «Про Кабінет Міністрів України» Прем’єр-міністр має право заявити Верховній Раді про свою відставку. Повідомивши, що глава уряду надіслав свою заяву до парламенту 23 травня цього року, він надав Володимиру Гройсману слово для виступу.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман укотре заявив, що ніколи не тримався за посаду, тож не збирається триматися й тепер. «Три роки тому в цій залі ви прийняли рішення підтримати мою кандидатуру на посаду Прем’єр-міністра. Я сказав, що моїм завданням було забезпечити стабільність і не допустити кризових явищ. Тому рішення, які ми приймали, стосувалися того, щоб досягти цих цілей», — сказав він та підкреслив, що завжди був відповідальним і ніколи не боявся відповідальності.

В. Гройсман також нагадав, що, виступаючи з парламентської трибуни, він запропонував об’єднати зусилля для ухвалення ефективних рішень, однак Президент вважає, що уряд має подати у відставку. «Я подав заяву про відставку, яку ми зараз розглядаємо», — сказав він та наголосив, що впродовж останніх десяти днів пролунало чимало різних заяв, зокрема почали говорити про дефолт. «Що таке дефолт? Це обнулення доходів українців, це неконтрольована інфляція, це зупинка економічного зростання, це незрозумілий курс національної валюти», — заявив прем’єр та наголосив, що це не його сценарій і не сценарій для українців, бо він принесе кожній людині економічні втрати.

«Я поважаю будь-яке рішення Верховної Ради», — сказав він та подякував парламенту за співпрацю.

Голова підкомітету Комітету з питань правової політики та правосуддя Наталія Новак повідомила, що комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді визначитися щодо відставки Прем’єр-міністра шляхом голосування. Н. Новак також звернула увагу, що уряд В. Гройсмана жодного разу належним чином не звітував перед Верховною Радою про результати своєї діяльності. Водночас, заради справедливості, вона зауважила, що Прем’єр-міністр подавав звіт про виконання Програми діяльності уряду, але це питання не вносилося до порядку денного. «Таким чином, Верховна Рада була позбавлена своєї основної функції — парламентського контролю», — наголосила вона та зазначила, що парламент не повинен бути придатком ані адміністрації Президента, ані Кабінету Міністрів.

Під час обговорення керівник фракції «Самопоміч» Олег Березюк зауважив, що в нього складається враження, наче уряд образився. «Не треба ображатися на вибір людей, бо люди оцінили стан свого гаманця після того, як вони заплатять усі комунальні послуги, відвідають супермаркет та заправлять автомобіль», — сказав він та підкреслив: це через те, що багато обіцянок уряду, зокрема, про збільшення надходжень до бюджету з митниці, не виконано.

Олег Ляшко повідомив, що фракція Радикальної партії голосуватиме за відставку глави уряду, бо темпи економічного розвитку нижчі за світові. «Внаслідок сліпого виконання вказівок зовні, зокрема, Меморандуму Міжнародного валютного фонду, країна на порозі дефолту», — заявив він та наголосив, що поряд із цим немає підтримки національного виробника, а копійчані зростання зарплат і пенсій не перекривають зростання тарифів та цін. Поряд із цим О. Ляшко назвав безвідповідальним написання В. Гройсманом у цей кризовий час заяви про відставку, оскільки прем’єр відповідальний не перед Президентом, а перед парламентом.

Максим Бурбак нагадав: Володимир Гройсман подав у відставку після звернення нового Президента, але оскільки Верховну Раду розпущено, то фракція «Народний фронт» вважає, що нинішній уряд має працювати до обрання нового парламенту, бо не можна допустити хаосу в економіці та вакууму у виконавчій гілці влади.

Наталія Королевська (Опозиційний блок) заявила, що нинішній уряд — це уряд зубожіння, тому єдиним рішенням має стати його відставка.

Артур Герасимов повідомив, що фракція Блоку Петра Порошенка ухвалила рішення не підтримувати відставку Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. «Ухвалення рішення про відставку прем’єра у нинішніх умовах несе шкоду та загрозу для воюючої країни і може призвести, давайте говорити відверто, до колапсу національної економіки», — зазначив  він та додав: необдумані заяви про дефолт уже призвели до того, що інвестор іде з України. 

Валерій Писаренко (ДГ «Відродження») зазначив, що голосуватиме за відставку Прем’єр-міністра, хоча розуміє — за будь-яких результатів нинішній уряд працюватиме доти, доки новообраний парламент не сформує коаліцію та не внесе кандидатуру нового прем’єра.

Сергій Соболєв нагадав, що «Батьківщина» не голосувала за призначення нинішнього уряду, оскільки фракція перебуває в опозиції, тому підтримає його відставку. Водночас він висловив думку, що В. Гройсману потрібно було подати у відставку одразу ж після розпаду коаліції, щоб «не прикривати своєю спиною те, що твориться в країні».

С. Соболєв також висловив думку, що під час розгляду цього питання до парламенту мав би прибути Президент України, адже суспільство повинне знати, що нас може чекати в наступні місяці в разі відставки уряду. 

Євген Рибчинський (ДГ «Воля народу») висловив думку, що де-факто у нас не парламентсько-президентська, а президентсько-прем’єрська республіка, бо одні здійснюють керівництво через держадміністрації, а інші — через бюджет. За його словами, «Воля народу» не голосуватиме за таку відставку прем’єра, оскільки досі так і не отримала відповіді на чимало запитань до міністрів. «Ми чекатимемо, коли цей уряд прозвітує», — сказав він. 

Після того як Верховна Рада не прийняла відставку Прем’єр-міністра, В. Гройсман наголосив, що дуже добре розуміє, наскільки людям нині непросто. «Але я реаліст і знаю, що кроки, які ми робили, розпочинають зміни, і вони можуть бути швидшими, якщо парламентські фракції будуть об’єднуватися і голосувати», — сказав він та закликав «не плодити ненависть».

Збройні Сили без «прапорщиків»

Відкривши засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що зранку в Українському домі відбувся вже традиційний восьмий національний Молитовний сніданок. «Представники різних конфесій, депутати різних фракцій парламенту та наші закордонні друзі об’єдналися у щирій молитві за Україну. Бажаю нам усім, щоб і у Верховній Раді поміж нас була така само злагода і єдність», — сказав він та подякував усім парламентаріям, які взяли участь у Молитовному сніданку.

Верховна Рада 248 голосами ухвалила законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування (№ 6350). За словами першого заступника голови Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Сергія Капліна, законопроект передбачає надання громадянам, які всиновили одну дитину, права на 50-деннну відпустку та 70-денну в разі усиновлення двох і більше дітей.

У першому читанні ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов’язку та проходження військової служби, № 10181), поданий Андрієм Парубієм, Іриною Геращенко та іншими народними депутатами. 

За словами співавтора законопроекту Першого заступника Голови Верховної Ради Ірини Геращенко, цей документ відповідає нашому курсу на створення дієвого і професійного сержантського корпусу та набуття Збройними Силами України сумісності зі Збройними Силами країн—членів НАТО. «У законопроекті пропонується запровадити нову шкалу армійських та корабельних військових звань. Зокрема, скасовуються військові звання «прапорщик», «старший прапорщик» і запроваджуються такі нові звання, як «рекрут», «штаб-сержант». Мета цього законопроекту — підвищення ролі сержантського та старшинського складу ЗСУ в навчанні та вихованні підлеглого особового складу», — повідомила вона.

Представник Комітету з питань національної безпеки і оборони Артур Герасимов повідомив, що члени комітету підтримали ухвалення цього законопроекту, оскільки він дасть змогу розвивати професійний і вмотивований склад сержантського та старшинського складу ЗСУ відповідно до кращих практик НАТО. «Нова система звань сержантського та старшинського складу передбачає її приведення у відповідність до тієї системи, яка існує в більшості членів НАТО, що сприятиме ширшому залученню сержантського та старшинського складу до навчань та тренінгів альянсу», — зазначив він та повідомив, що Міноборони підтримало цей законопроект без зауважень.

Розблокувати роботу Нацради з питань телебачення і радіомовлення

Оголосивши до розгляду питання про призначення на посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, глава парламенту повідомив, що наразі вакантною залишається одна посада члена Нацради, які призначаються Верховною Радою.

Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар наголосила, що нинішнє скликання Верховної Ради не призначало своїх членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. «Та четвірка, яка нині працює в Нацраді, була призначена парламентом минулого скликання. Їхні повноваження завершуються 4 липня цього року, але очевидно, що ми вже не встигнемо провести конкурс та призначити всю четвірку. Тому зараз йдеться про призначення одного члена Нацради замість Катерини Котенко-Загорій, яка написала заяву за власним бажанням, і її підтримав парламент», — сказала вона та повідомила, що після цього комітет оголосив конкурс на цю посаду. За її словами, загалом було подано 10 заяв кандидатів, а після перевірки документів такими, що відповідають вимогам, було визнано 6 кандидатів.

В. Сюмар також звернула увагу, що після скасування указу Президента про призначення членом Нацради Володимира Горковенка робота Нацради заблокована, і вона не може займатися ліцензуванням регіональних телерадіокомпаній. Голова комітету висловила думку, що обрання члена Нацради за парламентською квотою допоможе розблокувати її роботу.

За результатами рейтингового голосування найбільшу кількість голосів набрала кандидатура Максима Онопрієнка. Після цього 233 народні депутати підтримали призначення його членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Закликали світ підтримати поневолені народи РФ

Парламентарії 234 голосами ухвалили постанову про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, національних парламентів держав світу щодо засудження порушення прав корінних народів у Російській Федерації (№ 10125).

За словами одного зі співавторів проекту постанови народного депутата Сергія Висоцького, українці як ніхто інший знають, як Російська імперія, а потім Радянський Союз придушували права та здійснювали асиміляцію поневолених народів. «Ми знаємо, як забороняли нашу мову та як знищували українську інтелігенцію», — сказав він та наголосив, що сьогодні так само відбувається пригнічення корінних народів Російської Федерації — у Татарстані, Башкортостані, Чечні.

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко наголосила, що за роки російської агресії Україна в зовнішній політиці досягла значних успіхів, але сьогодні ми також маємо робити наступальні кроки. «Саме таким кроком є наше звернення щодо засудження порушення прав корінних народів у Російській Федерації. Ми закликаємо світ звернути увагу на те, як РФ, розповідаючи про себе як про багатонаціональну державу та про удавану турботу про малочисельні народи, насправді проводить курс на асиміляцію корінних народів і національних меншин, переслідуючи тих, хто насмілюється їй протидіяти», — наголосила вона та зауважила, що Україна має продемонструвати свою солідарність із корінними народами РФ та звернути увагу світу на порушувані права.

Іще один ініціатор звернення народний депутат Рефат Чубаров наголосив, що для визволення від російської окупації Криму та Донбасу нам потрібно не лише максимально мобілізуватися всередині країни, а й об’єднати довкола України міжнародних партнерів і підтримати поневолені народи РФ, щоб вони встали за свою свободу. «Тому голосування за цю постанову — це ще один крок до деокупації Криму та визволення Донбасу. А також за те, щоб поневолені народи Росії за нашої підтримки та за підтримки міжнародної спільноти здобули свою свободу», — підкреслив він.

У першому читанні схвалено законопроект про повну загальну середню освіту (№ 10204). Міністр освіти і науки Лілія Гриневич зазначила, що після ухвалення в 2017 році закону про освіту розпочався шлях до нової української школи. Однак закон про освіту — це тільки фундамент, а для закріплення реформи також потрібно ухвалити законопроект про повну загальну середню освіту.

Перший заступник голови Комітету з питань науки та освіти Олександр Співаковський зазначив, що під час підготовки законопроекту до другого читання є можливість врегулювати всі дискусійні питання, для чого буде створено відповідну робочу групу.

Пластовий рух матиме державне визнання

У цілому ухвалено законопроект про державне визнання і підтримку Пласту — Національної скаутської організації України (№ 10184), який створює засади державної політики щодо підтримки Пласту як українського пластового (скаутського) руху в Україні і світі та регулює порядок державної підтримки скаутської організації України.

Також внесено зміни до в цілому прийнятої Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році».

Верховна Рада розпочала розгляд проекту постанови про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до статті 41 Конституції України (щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств, 6236-П).

На початку засідання парламентарії вшанували хвилиною мовчання екіпаж вертольота Мі-8 Сухопутних військ Збройних Сил України, який зазнав аварії під час навчально-тренувального польоту у Рівненській області. Загинули командир 16-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ Ігор Мазепа, члени екіпажу Павло Дацюк, Владислав Попенко та Василь Романюк, повідомив Андрій Парубій та від імені Верховної Ради і від себе особисто висловив співчуття родинам та близьким загиблих військовослужбовців.

Із днем народження вітали народного депутата Оксану Білозір.

Дослівно

Голова Верховної Ради Андрій Парубій: «У ці важкі часи, коли хтось робить експерименти над країною, потрібно зберігати стабільність і в парламенті, і в уряді. Я вважаю, що в цей період великих економічних викликів уряд і Прем’єр-міністр мають працювати, щоб не допустити економічного колапсу».

Рішення Верховної Ради 30 червня

На ранковому засіданні ухвалено в цілому:

— законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування (№ 6350) — «за» 248 голосів; 
— проект закону про державне визнання і підтримку Пласту — Національної скаутської організації України (№ 10184) — «за» 228 голосів;
— постанову про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, національних парламентів держав світу щодо засудження порушення прав корінних народів у Російській Федерації (№ 10125) — «за» 234 народні депутати;
— постанову про внесення змін у додаток до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році» (№ 10295) — «за» 241 голос;
— Максима Онопрієнка обрано членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення — «за» 233 народні депутати;

Ухвалено в першому читанні:
— законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов’язку та проходження військової служби, № 10181) — «за» 231 парламентарій;
— законопроект «Про повну загальну середню освіту» (№ 10204) — «за» 229 голосів.

Відхилено:
— проект постанови про відставку Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана (№ 10341) — «за» проголосували тільки 97 народних депутатів.